четвер, 31 січня 2019 р.

В січні 2019 року бібліотека поповнилась новими книгами.

Подарунки надійшли від Вікторії Томенчук, працівника Інституту Франції у Києві. Пані Вікторія – перша викладач курсу французька мова в бібліотеці. Подаровані книги – переклади з французької на українську мову. Колектив бібліотеки та читачі щиро вдячні пані Вікторії за прекрасні подарунки.








30 січня в бібліотеці вивчали французьку мову. Викладач Грегуар Атионгаире.

 Цього дня до бібліотеки завітала перша викладач французької мови пані Вікторія Томенчук. Вона подарувала бібліотеці прекрасні переклади з французької та звернулася до слухачів курсу з пропозицією кращого прочитання французькою мовою вірша Поля Елюара «Свобода». П’ять кращих прочитань заохочуються подарунками від Інституту Франції. Той випадок, коли і приємне і корисне: ( подарунки екологічні торбинки для книг).




вівторок, 29 січня 2019 р.

Пропонуємо Вам книжкову виставку « Крути: Народини нового українця », присвячену Дню пам’яті Героїв Крут

Подіям бою під Крутами на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний схід від Києва між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова і загоном 400 юнкерів Першої київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького і 130 студентів київських вищих і середніх навчальних закладів, що захищали підступи до Києва, вже 101 рік. Десятиліттями історія цього бою була своєрідним табу, темою, яка старанно замовчувалася радянською історичною наукою, а після набуття Україною незалежності обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. У 1998 році Національним банком України була випущена пам’ятна монета, а у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятний знак. Указ Президента України В.Ющенка № 1014 від 25 жовтня 2007 року « Про відзначення 90-річниці подвигу Героїв Крут » значною мірою посприяв висвітленню у засобах масової інформації героїчної події нашої історії – бою під Крутами. Події 29 січня 1918 року під Крутами дуже нагадують реалії сьогодення. Адже саме тоді наші юні герої змогли на кілька днів зупинити наступ на Київ російських загарбників. В основі нашої виставки дві книги: - перше в історії незалежної України прекрасно оформлене видання невідомих і маловідомих документів, матеріалів, свідчень, спогадів учасників бою під Крутами – « Крути. Січень 1918 року » ( Київ, видавничий центр « Просвіта », 2008 ). Крім того, тут вміщені статті і висту-пи С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, Є.Маланюка та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр.; - невеличка, але дуже змістовна книжка Ю.Сороки « Бій під Крутами » ( Київ, « Золоті Ворота », 2013 ).
Окремо представлені окремі художні твори, присвячені темі бою під Крутами ( « Пам’яті тридцяти » П.Тичини, « Крутянці » Яра Славутича, « Під Крутами » О.Олеся, « Крутянська пісня » Б.-І.Антонича та інші ). Звертаємо увагу наших відвідувачів, що недалеко від нашої бібліотеки біля станції метро «Палац Україна» на будинку за адресою вулиця Велика Васильківська, 111/113 з’явився мурал, присвячений учасникам героїчного бою під Крутами.



28 січня вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.



понеділок, 28 січня 2019 р.

27 січня відбулась зустріч з мистецтвознавцем галереї НЮ АРТ Анастасією Тичковою, яка розповіла про життєвий і творчий шлях художника Івана Труша з нагоди 150-річчя від дня народження митця.

Іван Труш — один з найвизначніших українських митців-імпресіоністів. Своєю творчістю він розпочав відродження галицького малярства. В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. Труш малював також пейзажі з архітектурними мотивами («Михайлівський собор», «Андріївська церква» в Києві, «Могила Т. Шевченка», «Єгипетський храм» тощо).
Крізь усю творчість митця пройшов мотив самотньої сосни посеред степу (створив декілька цих однойменних пейзажів), широкої, розлогої, обшарпаної вітрами, паленої сонцем, проте усе ж таки вільної і прекрасної… Цей образ вважають символом самого автора.
Труш створив галерею портретів (Аріадни з Драгоманових, дружини митця, Івана Франка, Василя Стефаника, Лесі Українки, П. Житецького, М. Драгоманова, Миколи Лисенка, автопортрет та ін.).
Перша виставка Труша відбулася у Львові 1899 р. Відтоді часто виступав з індивідуальними виставками та брав участь в збірних виставках українських і польських митців у Львові, Києві, Полтаві, Кракові, Познані, Варшаві, а також Лондоні, Відні, Софії. Велика ретроспективна виставка його творів відбулася посмертно у Львові 1941 року. Найбільші колекції творів Труша зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва та його дочки Ади Труш у будинку, де жив мистець.




27 січня відбувся черговий урок з каліграфії - красного письма пером. Урок провела Олена Постнікова.




середа, 23 січня 2019 р.

Пропонуємо книжкову виставку « Автор українського національного гімну », присвячену 180 - річчю від дня народження Павла Платоновича Чубинського.


На данном изображении может находиться: в помещении

Цього року з метою консолідації та розвитку історичної свідомості українського народу, збереження національної пам’яті наша країна 27 січня урочисто відзначає на державному рівні 180 років з дня народження Павла Платоновича Чубинського ( 1839 – 1884 ), фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України. 
Звертаємо увагу відвідувачів бібліотеки, що цей текст був написаний в Києві на Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував (тепер на тім місці будинок номер 106 ).На данном изображении может находиться: 4 человека, в том числе Наталья Ивановна Недбайло, люди сидят, стол и в помещении

вівторок, 22 січня 2019 р.

20 січня в бібліотеці відбувся захід «Крим. Право бути з Україною»

 Присутні говорили про окупацію Криму, про трагедію депортації кримських татар, про людей, які в свій час змушені були покинути рідну для себе кримську землю, свої домівки. Кримські татари не мають іншої батьківщини крім Криму. Йшлося про те, що після проголошення незалежності України проблеми кримськотатарського населення недостатньо розглядалися урядами і Верховною Радою України. В заході взяли участь: Айдер Муждабаєв – журналіст кримськотатарського каналу АТР, Олеся Пинзеник – депутат Київради, Тетяна Печончик – правозахисниця, Мрідула Гош – правозахисниця, Олег Андрос – журналіст, еколог. Творчий колектив кримськотатарського культурного центру «Кримська родина» під керівництвом Аніфе Куртесетової представив таланти дітей Катакі Ельвіе та Кадирова Менглі. Бібліотекарі запропонували книжково-ілюстративну виставку «Крим. Право бути з Україною» та організували перегляд фільму «Хайтарма».









21 січня вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.


Соборність рідної землі - основа нашої держави.

В історії становлення незалежності і соборності України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День Соборності і Свободи України.

Мало хто пам’ятає, чому Акт Злуки був проголошений саме у цей день – 22 січня 1919 року. Це була перша річниця проголошення української незалежності.


четвер, 17 січня 2019 р.

Вертеп від Братства

16 січня студенти Києво-Могилянської Академії виступили в Верховній Раді України з різвяним вертепом, а вже сьогодні бібліотека ім.П.Панча зустрічала молодих, креативних студентів, які перевтілилися в сучасних політиків.





17 січня вивчали англійську мову. Викладач Наталія Руда