Малювання – це природне бажання людини. Жага до прекрасного – це один з рушіїв світу. Мистецтво, творчість, мода – це ті речі, які привертають нашу увагу та спонукають ставати кращими, пробувати щось нове та самореалізовуватись через творчість.
середа, 11 березня 2020 р.
вівторок, 10 березня 2020 р.
пʼятниця, 6 березня 2020 р.
четвер, 5 березня 2020 р.
До 206-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка пропонуємо книжкову виставку « Містерія Тараса Шевченка « Великий льох »: погляд з минулого в майбутнє України ».
За радянських часів містерія « Великий льох » була найменш дослідженим твором Кобзаря. У цьому творі Т.Г. Шевченко розглянув проблеми, які призвели до втрати українцями національної свідомості, а самою Україною - державності.
У містерії символічно показано історію України та її становище під московським ладом. Три душі, що їх не пускають до раю, відображають три трагічні періоди нашої історії. Перша душа — це дівчина-відданиця Прися. Вона гралася з Юрасем-гетьманенком і бувала в гетьманських палатах, але тяжкий гріх на душу взяла: перейшла гетьманові з повними відрами дорогу, коли він їхав у Переяслав Москві присягати.
Друга душа - це бідна дівчина, яка признається, що не допомогла гетьманові Мазепі в його боротьбі проти Московії, а навпаки напоїла коня цареві Петрові в Батурині, коли він по зруйнуванню цієї гетьманської столиці вертався у Москву.
Третя душа — це канівська дитина, якої гріх такий, що вона всміхнулася, побачивши тую пишну галеру, якою їхала цариця Катерина в Канів Дніпром, - і зразу ж їй « духу не стало! ». Вона була малою дитиною і не розуміла, що « тая цариця — лютий ворог України, голодна вовчиця ».
У багатьох своїх творах ( « Чигрине, Чигрине », « Розрита могила » тощо ) Т.Г. Шевченко проклинав Богдана Хмельницького за возз'єднання з Москвою і з неприкритою симпатією підносив роль Мазепи в історії України. Ставлення Т.Г. Шевченка до царської Росії свідомо замовчувалось, так видання « Кобзаря » 1954 р. вийшло без містерії « Великий льох ».
Поет був впевнений, що Москва своїми насильствами, грабежами, своїм русифікаційним безправ’ям доведе український народ до нового повстання, знову пробудиться його самостійницька свідомість – буде розкопаний Великий льох України. Т.Г. Шевченко вірить, що стара Богданова церква ( Переяславська угода ) – церков-домовина розвалиться, а Україна заживе як самостійна держава.
Отже всі ми повинні згадувати Тараса Шевченка і знати, що наші, можливо і незначні з особистої точки зору вчинки, які можуть нашкодити нашій країні, можуть в подальшому обернутися непрощенним гріхом для нащадків. Йдеться не про особисту несвідомість, як писав Іван Дзюба у своїй праці « Тарас Шевченко », а про колективну – відсутність чи недостатність національного самоусвідомлення.
середа, 4 березня 2020 р.
Про Влада Троїцького розповідає Руслана Заріпова
Владислав Юрійович Троїцький - Лауреат Шевченківської премії 2020 року за оперу-реквієм «Йов»
Руслана Хазіпова - учасниця колективу Dakh Daughters, актриса київського центра сучасного мистецтва ДАХ розповідає про свого керівника, наставника українського театрального актора, режисера, драматурга і телеведучого Влада Троїцького
Руслана Хазіпова - учасниця колективу Dakh Daughters, актриса київського центра сучасного мистецтва ДАХ розповідає про свого керівника, наставника українського театрального актора, режисера, драматурга і телеведучого Влада Троїцького
вівторок, 3 березня 2020 р.
1 березня в бібліотеці П.Панча учні київських шкіл продовжили готуватися до ЗНО. Розглядали твір П.Куліша "Чорна Рада". Спікер Анастасія Бречко, вчитель української мови і літератури, авторка каналу * Будніучілки.
Неймовірна освітянка, яка встигнула до покоління Z, а тепер займається спростуванням міфів про нас та розвитком молодих поколінь.
В свою чергу бібліотека ім. Петра Панча запропонувала відвідувачам цього заходу додаткову інформацію про те, як з Пантелеймона Куліша в радянські часи зробили родоначальника українського буржуазного націоналізму, ідейного ворога Тараса Шевченка. Відвідувачів бібліотеки ознайомили з матеріалами, що висвітлюють трагедію знищення літераторів України, причетних до угруповання « неокласиків », і як для цього тоталітарна компартійна влада використала поезію Пантелеймона Куліша « До кобзи » . У грудні 1934 р. після повідомлення про розстріл письменника Григорія Косинки на квартирі у Максима Рильського Микола Зеров прочитав цю поезію, в якій були присутні рядки « Мовчки сідаймо на голих лавках, мовчки сумуймо по мертвих братах ». Цей факт під час трьох допитів Миколи Зерова в травні – червні 1935 року був витлумачений оперуповноваженим Літманом як організація антирадянського виступу проти керівників комуністичної партії і підтримка розстріляних терористів ( у літературно-художньому виданні 2019 року « Максим Рильський. Серія « Митці на прицілі » ).
Насправді Куліш, як ніхто, перший зрозумів і розкрив для інших силу геніального Кобзаревого слова, значення його для пробудження і самоусвідомлення народу, а вірш цей був написаний ним на роковини смерті Тараса Шевченка.
Бібліотека запропонувала відвідувачам знайомитися з творчістю Пантелеймона Куліша, який так натхненно закликав любити Україну, бажати їй волі та добра.
понеділок, 2 березня 2020 р.
1 березня відбувся черговий тренінг з каліграфії - красного письма.
«Зараз люди пишуть мало. Саме тому каліграфія стає все популярнішою. Глобалізація остаточно перетворила її із засобу інформування на мистецтво», — каліграф Тарас Макар.
Підписатися на:
Дописи (Atom)