З Новим роком!

Новорічні етюди

Різдвяні офіри

23.12 2015. До бібліотеки  з «Різдвяними офірами»  завітали  юні студенти  та  викладачі  Київської дитячої Академії мистецтв.  Вони підготували користувачам бібліотеки прекрасні музичні подарунки. В заході прозвучали  класичні твори  у виконанні Катерини Білик /флейта/, Єви Колесникової /фортепіано/,  Марії  Хорватової  /фортепіано/, Варвари Білик /флейта/, Ковальської Дар’ї /фортепіано/,  Р.Акопян /скрипка/, Ігоря Кузнецова /фортепіано/, Горєлової Єлизавети.  Сподобався присутнім хоровий спів факультету театрального мистецтва під керівництвом Катерини Дмитрівни Кондад. Вони виконали твори Ірини Рябчун «Христос народився» та новорічну пісню «У ясний зимовий день».  В концерті взяли участь викладачі Академії:  Катерина Конрад,  Микола Чикаренко, Євгенія Шелестова, Олена Туровська  та Ірина  Рябчун .                                                                                                                                       Кандидат мистецтвознавства Ірина Рябчун  звернулася до присутніх зі словами привітання з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим.                                                                  Привітання юних студентів – це естетична насолода, краса звуків і  сподівання на здійснення мрій.                                                                                                                                                             На завершення концерту всі діти отримали подарунки від діда Мороза.      З Новим роком!

Урок англійської мови

22 грудня – останній  в 2015 році урок англійської мови. Дуже тепло і душевно «учні» вітали з Новим роком вчительку Марію Вишняр. Це  вірші – присвята українською і англійською мовами, теплі слова вдячності волонтерському запалу  пані Марії, невеличкі подаруночки від «учнів».                                                                            Колектив бібліотеки  і  «учні» висловлюємо  Марії  Вишняр нашу щиру подяку.  Ви, Марія, працювали з нами майже півроку і доклали багато зусиль для навчання нас англійської мови. Говорять мудрі: «Вчаться у тих, кого люблять». Ми вас щиро полюбили. Ваш високий професійний рівень був для нас стимулом у навчанні. Нехай людська шана буде Вам подякою за Вашу плідну працю, чуйність, уміння творити добро.                                          Бажаємо Вам міцного здоров’я, творчої наснаги на довгі роки життя, злагоди і миру, щастя і благополуччя.       Наступний урок англійської мови – перший вівторок лютого 2016 року. До зустрічі в новому році.

Неофіційний, але всенародний гімн України

Пропонуємо книжкову виставку «Неофіційний, але всенародний гімн України», присвячену 170 - річчю «Заповіт» Т.Г.Шевченка.                                                Одразу потрібно зауважити, що, як написав у своїй літературознавчій статті  «Рік високого сонця» Є.Сверстюк,  в оригіналі цей твір не має назви.                «Заповітом» його назвав М.Костомаров у посмертному виданні «Кобзаря» 1867  Очевидно, він виходив з характеру перших рядків. Пізніші критики навіть придумали Шевченкові «важке захворювання», щоб прив’язати заповіт до побутових обставин.                                                                                                                     Автограф у рукописній збірці «Три літа» датовано « 25 декабря 1845, в "Переяслові». Датується за цим автографом: 25 грудня 1845 р., Переяслав.                                                                                                              В поезії «Як умру, то поховайте…» Т.Г.Шевченко використав відомий з давньої літературної традиції  ( Горацій, П.-Ж.Беранже, Г.Р.Державін, О.С.Пушкін ) жанр  «пам’ятника» - поетичного заповіту й створив поезію нового, власне шевченківського жанру – заповіт-гімн.                                                                    В нашій книжковій виставці є кілька дуже цікавих видань.                                   По-перше, це антологія - «Заповіт» мовами народів світу ( переклади на 147 мов народів світу ) 1989 р. видання. У збірці подано по одному перекладу Заповіту  кожною з представлених мов, про інші переклади сказано в примітках.                    По-друге, це «На святі надій. Вибране» Євгена Сверстюка 1999 р. видання. У своїй літературознавчій статті  «Рік високого сонця» Є.Сверстюк проводить надзвичайно цікаву паралель «Заповіту» Т.Г.Шевченка  з «Давидовими псалмами», а саме з псалмом 149. Обидва його твори однакові формою. Написані в однаковому розмірі, у них навіть однакова кількість рядків. Саме цей псалом був прообразом «Заповіту»! Шевченкові нащадки зробили «Заповіт» своїм революційним маніфестом, маючи для того підстави. Треба тільки нагадати, що « вставайте, кайдани порвіте » по суті злагіднює « мечі… острі обоюду на отмщеніє язикам »…                           Є.Сверстюк звертає нашу увагу на суперечність: «Полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю Бога».                                                                   По-третє, це невеличка за розмірами книжка Олександра Шарварка « Дзвони. Три етюди про Тараса Шевченка » 1995 року видання. В ній автор переосмислив певні епізоди з життя і творчості Т.Г.Шевченка, свого часу сфальшованих офіційними радянськими істориками та літературознавцями. Надзвичайно емоційно О.Шарварок пише про те, що Т.Г.Шевченко однозначно говорить про « кров ворожу », якої не стане в Україні. Тільки тоді він помолиться, тобто згодиться з Богом щодо нової долі народу…                                                                                                   О.Шарварок зауважує, що М.Рильський свого часу безапеляційно ствердив:«Злії люди» - це категорія перш за все соціальна ». За умов тоталітаризму поета силоміць, уміло й послідовно, заганяли в ідеологічний мундир КГБ.                                             По-четверте, це дві дуже цікаві книжки Ніни Королюк   «Кобзарева пісня. Поезія Тараса Шевченка і музика» 1994 року видання і «Полум’яне слово Шевченка в музиці» 1995 року видання. В цих двох книжках багато уваги приділяється втіленню  «Заповіту» в музиці, розповідається, чому саме не співаються третя й четверта строфи «Заповіту».                                                                                                         Інтерес до Шевченкової музи не згасає. Поезія Т.Г.Шевченка невичерпна, як 

 як саме життя, як тисячолітні книги древніх, у яких кожне покоління людства знаходить свої відповіді на вічні питання.  

Медитація Дзадзен майстерня

 Людина – це частина природи. Саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Зрозуміти закони природи, жити по цим законам, вдосконалювати своє тіло і душу – бажання кожної людини. Однією із форм самовдосконалення є медитація, яка все більше привертає до себе увагу на Заході, стала предметом наукових досліджень. В багатьох з опублікованих наукових дослідженнях було знайдено зв’язок між медитацією і  змінами в обміні речовин, кров’яним тиском, мозковою активністю та іншими процесами в організмі. Зараз медитація широко застосовується як психотерапевтичний засіб для зняття психічного напруження, фізичного болю і як метод боротьби зі стресом, у тому числі в клінічних умовах. Часто використовується з метою релаксації.                                                                                                                                                                                                       20 грудня в бібліотеці зібралися охочі до медитації – духовної практики, що полягає в тихому сидінні в правильній позиції.  Дзадзен означає заспокоїтися  і сконцентрувати розум і тіло. Це не знання - це практика, яка покликана робити людину  щасливою,  спокійною  і вільною. Дзадзен провела Олена Постнікова.

Поетичний вечір Павла Космана

17 грудня  гість бібліотеки – поет  Павло Михайлович  Косман.  Павло Михайлович дуже цікава і творча людина. Автор багатьох поетичних збірок.  Всі вірші, прочитані автором йдуть від серця, тому й хвилюють і надихають , дають наснагу до творчості, примушують по-іншому бачити світ навколо. Вірші поета – то щоденник його життя. Адже поезія народжується із потреби саморозкриття, розуміння свого призначення.                                                              На поетичному вечорі прозвучали прекрасні пісні у виконанні Руслана Іщенка - молодого, талановитого митця.

Храми Києва, пов'язані з ім'ям Миколи.

Храм Миколи Чудотворця, більше відомий як храм Миколи на водах, - перший і єдиний православний храм на Україні, розташований в акваторії.                                                                На початку XX століття на київській річкової пристані була капличка святого Миколая у псевдорусскому стилі, побудована на кошти міського товариства порятунку на водах, і зруйнована в 1930-х роках.                                                                                                                    Будівництво церкви почали в день зимового дня Святого Миколая 19 грудня 2003 року. Автори проекту - Юрій Лосицький та Олена Мірошниченко.                                                            У 2004 році церкву святого Миколая на намивних грунтах була побудована.                                 У храмі зберігається ікона святого Миколая, якій понад 200 років.                                                Адреса: вул.Набережно-Хрещатицька, 8а.  Метро: «Поштова площа», «Контрактова площа».

Молодь диктує моду! Магія візерунку.

Вишиванка – назва традиційної української вишиваної сорочки, яка носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Вишиванка є єдиним елементом українського строю, що перейшов до міської української культури, і послугував натхненням для багатьох новітніх одежин, як футболки, сукні, блузки, краватки тощо, що оздоблені вишиванковими візерунками. Вишиванка стала дрес – кодом чи безкоштовною перепусткою до певних молодіжних тусовок та дискотек.

Підготовка до Нового Року.

Нобелівський лауреат - Світлана Алексієвич

16 грудня в читальній залі бібліотеки відбувся бібліотечний урок «Нобелівський лауреат – Світлана Алексієвич».

Бібліотекар Оксана Красіонова  розповіла читачам про Нобелівська лауреатку, білоруску українського походження, яка показувала майже документальну правду про радянське життя, війну у Чечні, та "дев'яності".

Світлану Алексієвич було відзначено Нобелевською премією з літератури «за її багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності у наш час». Світлана Алексієвич – перший нобелевський лауреат в історії незалежної Білорусії. Вперше за півстоліття премія була присуджена письменникові, який переважно працює в жанрі документальної літератури, при цьому вперше Нобелівська премія з літератури присуджена професійному журналісту.

Книжки Світлани Алексієвич видавали  в 19 країнах світу. Крім  того, письменниця є автором сценаріїв 21 документального фільму та трьох театральних п'єс. Вистави за її книгами ставили у Франції, Німеччині, Болгарії.

Лауреат численних літературних премій.

Список книг Світлани Алексієвич:                                                                                                                         1983 – У войны не женское лицо.
1985 – Последние свидетели. Сто недетских рассказов.
1989 – Цинковые мальчики.
1993 – Зачарованные смертью.
1999 – Чернобыльская молитва
2006 – Чудный олень вечной охоты.
2013 – Время секонд-хэнд: конец красного человека.                                                                          Література по темі:                                                                                                              Алексієвич,Світлана. Якщо не посадили, то питання: «Чому всіх посадили, а мене – ні? Що я роблю не так? // Країна – 2015. – 15 жовт.- С.12-14.                                                                                                Вітович, Ігор. Престижну відзнаку з літератури здобула білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич / Вітович Ігор // Україна молода.- 2015.- 9-10 жовт.- С.5.                           Гривінський, Роман. Перемогла чесна проза: Лауреатом Нобелівської премії з літератури-2015 стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич / Гривінський, Роман // День. – 2015. – 9 жовт. – С.23.          Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: "Релігійна диктатура – не менше зло, ніж диктатура державна". / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2015. – 23-29 трав. (№18).                          Дроздовський, Дмитро. Тяглість "метафізики зла": історії Світлани Алексієвич / Дроздовський, Дмитро // Всесвіт. – 2015. – №5-6. – С. 272-279.                                                                                                Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: Homo soveticus – це я / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2014. – 26 вер. (№34).                                                                                                                     Кулик, Наталія. Право на правду]: або Людиноцентризм Світлани Алексієвич / Кулик, Наталія // Освіта України. – 2015. – 19 жовт. (№42). – С. 14  - 15.                                                                                          Поліщук, Ярослав. Світлана Алексієвич: хроніки зужитого часу  / Поліщук, Ярослав // Дніпро. – 2015. – №7-9. – С. 126-131.                   

                                                              

16 грудня - 240 років від дня народження Джейн Остін

15 грудня – черговий урок англійської. Інтерес охочих вивчати мову не зменшується.

Подаровані книги

 Надія Савченко. Сильне ім’я Надія – Київ: Юстініан, 2015. Ця книга – один великий і живий лист до українців. Лист із російської в′язниці, яка вже понад рік тримає ту, що стала символом нескореної української нації. Українську НАДІЮ. Так хто ж вона, Надя Савченко? Яка вона? Що з того, що ми знаємо про неї, правда, а що вже стає легендою? Вона відповість вам сама на сторінках цієї книжки. У притаманній їй емоційній манері, пригадуючи навіть дрібні, але важливі події зі свого життя, з яких і були сплетені її характер, вдача, незламність. Збережено особливості авторського письма. Книга, яка розповідає про неймовірно сильну Українку. 

Відкрийте у собі художника

13 грудня відбувся черговий урок живопису з курсу "Відкрийте у собі художника". Вчилися малювати портрет. Малювали цікавих людей - письменників, акторів. Серед портретів - портрет Василя Шкляра,  дуже схожий. Наталія Іванівна малювала Петра Йосиповича Панча. Портрет П.Й.Панча ще не закінчений. Строго не судіть... Вчимось...

Сьогодні - день народження Михайла Старицького.

 Автором слів поезії, більш відомої за її першими рядками, "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" є Михайло Старицький. Музику до неї, як включення до арії опери з мотиву повісті Миколи Гоголя «Утоплена», написав Микола Лисенко.

Молитва на свято Андрія

"Художнє слово вустами майстра" Гість бібліотеки - Василь Довжик.

9 грудня гостем бібліотеки був лауреат численних літературних премій,  член Національної спілки письменників України, поет, прозаїк,  драматург, перекладач, актор театру, кіно та естради  Василь Довжик. Василь Довжик  - автор 16 книжок прози. Заслужений діяч мистецтв України.                                                                                                              З перших кроків знайомства Василь Михайлович підкорив присутніх дивовижним почуттям гумору, веселою натурою і тонкою іронією.                                                                                                                                                           Поспілкуватись з митцем виявили бажання  учні 8 класу середньої школи №112 ім. Т. Г. Шевченка, читачі бібліотеки. 

                                                                    

Право в моєму житті

10 грудня в бібліотеці презентували книжкову виставку «Право в моєму житті».                                                                    В цей день 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини – перший міжнародно – правовий документ, що проголосив основні права та свободи людини.                                            Принциповою засадою Загальної Декларації  прав людини є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст.1 Декларації, народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Наділені розумом і совістю, вони повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. У Декларації особливо виділяється право людини на життя, свободу та особисту недоторканність (ст. 3). За цим правом ніхто не повинен зазнавати тортур або нелюдського, або такого, що принижує гідність,  поводження і покарання (ст. 5). Кожна людина, обвинувачувана  у скоєнні злочину, вважається невинною доти, поки її вина не буде  встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду (ст.9-11). У Декларації зазначається також, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в особисте і сімейне життя, а також безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції, честь і репутацію (ст.12). Декларація містить права людини на вільне пересування, обрання місця проживання, на свободу переконань і вільне їх волевиявлення (ст.19), на свободу мирних зборів і асоціацій (ст.20); право на соціальне забезпечення (ст.22), працю на вільний вибір роботи (ст.23); на відпочинок і дозвілля (ст.24).

Марія Заньковецька та її доба

9 грудня бібліотекарі бібліотеки ім..П.Й.Панча взяли участь у наукових читаннях «Марія Заньковецька та її доба», який проходив в музеї Марії Заньковецької.  Захід зібрав багато цікавих і фахових спеціалістів, які представили наукові дослідження по темі.  Крім того завідувач відділу «Музей Миколи Лисенка» Скорульська Р. презентувала книгу «Літопис життя і творчості М.В.Лисенка», заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Заболотна В. представила драматургію І.Карпенко-Карого в сучасному баченні. Говорили про «Життєві та творчі зв’язки Д.Яворницького з корифеями українського театру», про «Булгакова – міфи та легенди», про «Театр корифеїв і єврейський театр: перехресні стежки», згадали І.С.Козловського, П.Саксаганського, М.Кропивницького і представили багато інших цікавих досліджень.  Є в історії української культури особистості, чия велич визначається не тільки їхньою літературною спадщиною, а й всією сукупністю творчої та суспільної діяльності. Бібліотекарі  з задоволенням доторкнулись до невичерпних вершин досягнень українських митців.

Чергове заняття з англійської мови для початківців

Презентація книги Євгенія Положія "Іловайськ"

Вокальний цикл Богдани Фільц на вірші Ліни Костенко "Калина міряє коралі"

Виставка живопису « До вічних істин через сучасне мистецтво»

Молода художниця Наталія Невінчана, 16 років, учениця 11 класу українського гуманітарного ліцею.

В минулому році закінчила художню школу.

Дуже любить мистецтво, особливо сучасне, без якого не уявляє свого життя. З нетерпінням очікує кінця навчального року, аби мати змогу більше часу витрачати на відвідування музеїв та арт – заходів.

Запрошуємо до знайомства з живописом Наталії Невінчаної.

"Від традиції до новації" (до 175 - річчя від дня народження М.Старицького)

Пропонуємо книжкову виставку « Від традиції до новації », присвячену 175-річчю від дня народження Михайла Старицького.                                                                                                         Це вже третя наша виставка цього року, присвячена ювілейним датам корифеїв українського театру ( до того це були М.Л.Кропивницький і І.К. Карпенко-Карий Представлені книжки дають змогу ознайомитися з багатогранною творчою діяльністю Михайла Старицького.                                     По-перше, це був активний громадський діяч. Згадаймо хоча б його безпосередню участь ще студентом Київського університету в перепохованні Тараса Шевченка, його працю в недільних школах, народних бібліотеках, хорових, театральних, етнографічних та інших гуртках.                                       По-друге, це був оригінальний поет, який вирвався      з-під впливу творчої манери Тараса Шевченка, що дуже позитивно оцінював Іван Франко.              По-третє, це був видатний драматург, який порушував злободенні проблеми сучасного життя, він автор 25 закінчених п’єс.                                                Крім того, він увійшов в історію української культури як організатор українського професійного театру і голова першого в Україні театрального товариства, театральний режисер і видавець.                                                                                                                 Всі ми виховувалися на передачах українського радіо     ( « Театр перед мікрофоном » ), неодноразово слухали « Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці », « Циганку Азу », « Марусю Богуславку ». Пізніше всі ми захоплювалися екранізацією п’єси « За двома зайцями », яка і досі користується заслуженою любов’ю глядачів.                                                                                                  Не слід забувати також і дуже цікаву прозу Михайла Старицького, особливо на історичну тематику.

Майстер - клас з фотографії.

25 листопада в бібліотеці зібрались охочі навчитись майстерно фотографувати. Майстер-клас пройшов весело і цікаво. Отримали домашнє завдання: розповісти про п’ять  фотографів, що вразили нас своїми роботами, ілюструвати книжкового улюбленого героя і презентувати його. От і виходить, що урок з фотографії в бібліотеці – це популяризація читання. Запрошуємо до бібліотеки.

Вокальний цикл Богдани Фільц на вірші Ліни Костенко "Калина міряє коралі"

19 листопада в бібліотеці відбувся концерт студентів та викладачів Київської дитячої Академії мистецтв. На захід була запрошена композитор Богдана Фільц – лауреат премій ім.. М.Лисенка і В.Косенка, доктор музичної філософії. Ведуча заходу кандидат мистецтвознавства Ірина Рябчун звернулась до присутніх з проханням згадати події дворічної давнини і вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні. Ірина Володимирівна процитувала А.Шептицького: «Не потоком гучних фраз, а тихою, невтомно працею славимо Україну», і наголосила, що кожний по-своєму згадує ті буремні дні, а ми, музиканти – своєю творчістю.                                                                                                                        Ірина Рябчун розповіла про творчість композитора Богдани Фільц, про роботу над вокальним циклом «Калина міряє коралі» і зазначила, що цей цикл – поєднання творів високого ґатунку: поезій Ліни Костенко і музики сучасного українського композитора Б.Фільц, де засобами музики і поезії, час виступає диригентом.                                        Вокальний цикл має посвячення Л.Ревуцькому – відомому українському композитору в якого Богдана Михайлівна навчалась в аспірантурі.                                                            Перед глядачами постали цікаві поєднання неперевершеного поетичного слова і розмаїття музики.

Навіки слава Україні, Героям слава на віки!

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи.  Напередодні, 20.11.2015 в бібліотеці зібрались студенти, щоб згадати ті дні, що змінили нас, українців. Говорили про  Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, щоб Україна стала демократичною, незалежною, вільною державою. Говорили про відчуття  нестерпного  болю, коли йдеш Інститутською, бо  залита вона  кров’ю тих, для кого Україна була понад усе, хто не пошкодував свого життя, йшов під кулі заради майбутнього України. Нам продовжувати їх справу. Слава Україні!

"Трагедія голоду" перегляд літератури

Пропонуємо перегляд літератури «Трагедія голоду», присвячений Дню пам’яті жертв Голодомору.                                                                                              

Цього року наш перегляд книг принципово мінімізований з точки зору представлених на ній книжок. Зараз Україна переживає дуже важкий період своєї новітньої історії. Ми втратили Крим, частину території двох східних областей, у нас вкрай важкий економічний стан, значна частина населення перебуває за межею бідності. Але як і в радянські часи, ми не називаємо речі своїми іменами: тоді було!     " В СССР голода нет!", а тепер у нас замість війни незрозуміле АТО.   

В експозиції перегляду наші нові надходження, книжки по цій темі, які раніше не виставлялися. Єдиний виняток зроблений для книги «33-й: Голод. Народна книга-меморіал». З цією книгою повинен ознайомитися кожний громадянин нашої України. Це дійсно пам’ятник мільйонам українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках.

Інформаційна година ''Тернистий шлях української мови''

Кожна національна мова має свою історію, культуру. Історія української мови, як і самого народу, вель­ми трагічна. Але тернистий шлях її формування довів, що наша мова безсмертна, нездоланна, заслуговує на пошану з боку інших народів.

Витоки нашої мови треба шукати ще в часи становлен­ня Київської державності VIII—IX ст. н. е., коли з’явилася потреба в писемно-літературній мові. Ця мова виникла на основі київсько­го діалекту з елементами народно-розмовного мовлення давньоук­раїнської нації.

Після прийняття християнства з кінця X ст. в Київській Русі поширюється ще церковно-слов’янська мова, яка поступово витісняла давньоруську літературну мову. Тільки жива народна мова вплива­ла на церковнослов’янську, надаючи їй своїх неповторних рис.

Українська мова розвивалася століттями. Тому нині можна стверджувати, що вона найбагатша і найрозвиненіша мова світу.

Багато перепон зустрічала рідна мова на своєму шляху. Росій­ський царат, Польща намагалися її знищити (указ Петра 1 1720 p., маніфест Катерини II, циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва 1863 p.). Але справжні сини України не припиняли створювати українські школи, видавництва, бібліотеки, збагачували світову лі­тературу видатними творами української літератури.

Події 1917 року відкрили українському народові шлях до вла­сної державності, але через короткий час зусиллями більшовиків криваво була встановлена радянська влада в Україні. Кривавий терор, голодомор, війни забирали найкращих дітей України. Але народ вижив, щоб передати нащадкам мову, культуру, пам’ять про жахливі події знущань.

їх зусилля не повинні залишитися марними. Ми повинні збері­гати нашу мову, культуру, менталітет, духовність. Хочеться промо­вити поетичними рядками з вірша Олександра Олеся:

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг...

Поступово українська мова відроджується, набуває свого довго­очікуваного положення в суспільстві. Саме від нас, громадян Укра­їни, залежить її майбутній розвиток. Тільки за таких умов ми буде­мо існувати як нація.

9 листопада в бібліотеці відбулась інформаційна година ''Тернистий шлях української мови''.

Урок малювання 8 листопада

 Продовжуємо вивчати метод негативного простору. Цього разу змальовували стілець, штрихуючи простір навколо. Кожного разу вивчаємо щось нове.

Зустріч з воїнами АТО

7 листопада читачі бібліотеки ім.П.Й.Панча мали змогу поспілкуватися з бійцями АТО.

Свій підрозділ хлопці-добровольці називають "Одін" ( "Одін" - верховний бог в германо-скандинавській міфології). У бій з ворогами України вони йдуть з гаслом " Перемога без втрат ".

Свою розповідь вони почали з відповіді на питання " Що особисто для вас є війна? ". " Війна це як гра в комп'ютерну гру, спочатку ти обираєш собі військову форму, згодом - з чого будеш стріляти і так далі " - жартуючи відповідали добровольці. Можливо, саме таким чином вони хотіли наголосити, що все тримається на волонтерах та на власних коштах.

Також вони зазначили, що війна - це суто чоловіча справа, жінкам не місце на війні, жінки повинні виховувати дітей.

Качмала Руслан, лідер даного спецпідрозділу, зазначив, що всі хлопці показали себе в бою вправними воїнами, але багато в чому успіх військових дій залежить від удачі. Хлопці довіряють командиру  та ставляться з повагою до нього.

Вони дуже цікаво і розгорнуто відповідали на запитання відвідувачів бібліотеки.Присутні звернули увагу на рівень освіченості наших хлопців. Так, доброволець з позивним "Сніжок" цитував Заратустру, інші посилалися на Біблію, згадували історію Київської Русі. Наймолодший, якому 22 роки, прочитав присутнім свої вірші.

Їх мислення зовсім інше. Після тривалого перебування в зоні АТО своїми думками та баченням світу вони частково нагадували героїв з роману Еріха Марії Ремарка " На Західному фронті без змін ".                                                    

Протягом розмови воїни декілька разів наголошували, що нашій країні потрібні зміни, а зміни необхідно починати з себе і своєї родини, з покращання у ставленні один до одного. Безперечно, всім нам треба вивчати історію України і вчитися на помилках, щоб не допускати їх в сьогоденні. 

Як підсумок цієї  зустрічі, варто сказати наступне.  Якщо у нас є такі воїни, то захист нашої рідної України в надійних руках!