30 листопада вивчали англійську мову. Викладач Наталія Руда.

 Словниковий склад англійської мови є найбільшим у світі і налічує близько 800 000 слів. При цьому словниковий запас більшості носіїв англійської мови складає 12000 - 20000 слів, а для того, щоб говорити англійською, досить вивчити 1500 - 2000 слів.

Пропонуємо книжкову виставку "Один із основоположників нової української літератури" до 240-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка

28 листопада вивчали французьку мову. Викладач Грегуар Атионгаире.

 Французька мова була понад шістсот років офіційною в Англії і навіть акт парламенту про обов’язкове застосування англійської мови в судах на державному рівні був написаний французькою. Герб Великої Британії містить девіз французькою «Dieu et mon droit», що перекладається як «Бог і моє право».

27 листопада вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.

12 жовтня - національне свято Іспанії або ж, як його називають, день Іспаністики. Цей день відзначається на честь відкриття Америки Христофором Колумбом і підписання документу «СантаФе» Католицькими королями. У цей день проводиться воєнний парад, за яким спостерігає Король з королівською сім’єю, а також еліта країни і представники релігійної влади.

Сьогодні Борисові Патону 100 років.

 Академік Борис Євгенович Патон є одним з фундаторів і розбудовником Національної академії наук України, яку очолює з 1962 року. Його самовіддана подвижницька праця відзначена численними науковими і державними нагородами і преміями. Він нагороджений Золотими медалями ім. М.В.Ломоносова і С.І. Вавілова, Золотою медаллю ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії, Золотою медаллю Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Срібною медаллю ім. Ейнштейна ЮНЕСКО. За величезні заслуги Борис Патон удостоєний високого звання Героя України.                                                                                                                                                 26 листопада, в переддень 100-річчя від дня народження Б.Патона, бібліотекарі і читачі зустрілися з його колегою Янковським О. М., який розповів присутнім про походження роду Патонів. «Давній дворянський рід Патонів (Patton) , бере свій початок від предків – майстрів корабельної справи, яких привіз із собою з Голландії Петро I. Всі вони обрусіли, змішалися кровно з іншими родами, змінили своє лютеранське віросповідання на православну віру. Олексій Матвійович розповів про дев’ять поколінь Патонів. Серед них ціла плеяда видатних діячів - військовики (Петро Іванович Патон, Петро Іванович ПатонФантон-де-Веррайон, Микола Іванович Патон, Олександр Миколайович Патон), дипломат (Оскар Петрович Патон), правники (Іван Петрович Патон, Оскар Миколайович Патон), архітектор (Петро Юрійович Патон), земський і громадський діяч (Михайло Оскарович Патон) та науковці (Євген Оскарович Патон, Володимир Євгенович Патон, Борис Євгенович Патон, Євгенія Борисівна Патон).

26 листопада вивчали англійську мову. Викладач Наталія Руда.

 Якщо ви любите читати і пізнавати щось нове кожен день, то вам можна не пояснювати, навіщо потрібно вчити англійську мову. Адже роботи найкращих і найвідоміших письменників насамперед переводяться на англійську.
Більш того, ви знову відкриєте для себе класичну літературу таких авторів, як Шекспір, Оруелл, Байрон, Джейн Остін, Хемінгуей та ін.  Адже читання в оригіналі ніколи не зрівняється з перекладом.

БЖ Євгенії Більченко

У нинішньому поетичному багатоголоссі непросто знайти неповторність. 25 листопада поети, що зібралися в бібліотеці, порадували цікавим поетичним доробком. Емоційна образність, задушевність, романтична окриленість, щирість і краса поетичних зразків дарує насолоду, формує естетичні почуття. Наступна зустріч поетів 30 грудня.

З метою донесення до широкої аудиторії об'єктивної інформації про трагічні події української історії бібліотека ім. Петра Панча до Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні організувала книжкову виставку « Трагічні уроки історії».

 Суспільство повинно знати про одну з найтрагічніших сторінок української історії – геноцид українців в 1932 – 1933 рр. шляхом спланованого комуністичною владою голодомору. Ми згадуємо зараз часи, коли чорні крила голодомору обійняли багаті чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, а інших - піддатись жорстоким канібальським звичаям. Схиляючи голови перед тими, хто помер, і перед тими, хто вижив на хлібі з кори та глини, хочеться нагадати, що репетиція цієї диявольської вистави відбувалась ще на початку двадцятих років, коли червоноармійські загони оточили всю Наддніпрянщину, прирікши її на вимирання. Це була помста більшовиків за ще не забуті часи національного піднесення в Україні.
Далі були насильницька масова колективізація , сталінська політика розкуркулювання, непосильні хлібозаготівельні повинності. У нашій виставці вперше експонується книга Володимира Тиліщака «1930. У.С.Р.Р. Повстання», кілька журналів « Країна » за 2016 і 2017 роки про повстання і заворушення у різних регіонах України проти сталінської політики розкуркулення і насильницької колективізації. « Чорні дошки » і « червоний терор » привели до фактичного знищення українського села, яке було могутньою перешкодою для антилюдських соціальних експериментів комуністичної влади. Три голодомори зруйнували українське село, особливо найстрашніший 1932 - 1933 рр. На звільнені від померлих українців місця привозили росіян і білорусів. За роки незалежності ми не змогли змінити прокомуністичну номенклатуру, виховану в дусі промосковських комуністичних догматів, яка не любила Україну й всіма силами намагалася в незалежній Україні зберегти старі « совєтські » порядки. Ось тому ми зараз усі разом обороняємо нашу землю від нової московської орди та їх місцевих посіпак – прихильників « руського миру »... Вічна пам’ять жертвам Голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років! Вічна пам’ять жертвам російських окупантів!

Діти – майбутнє України

20 листопада - Всесвітній день дитини. Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.

Свято також відзначається в день, коли Організація Об'єднаних націй прийняла декларацію прав дитини. Це відбулося в 1959 році. Крім того, 20 листопада 1989 року була підписана міжнародна конвенція про права дитини.                                                                                                                             В бібліотеці відбулась інформаційна година «Діти – майбутнє України», відповідно до Всеукраїнського національного правопросвітницького проекту Мін'юсту  "Я маю право!"

21 листопада вивчали французьку мову. Викладач Грегуар Атионгаире.

 Живопис у Франції почав розвиватися дуже рано. Вже в 17 столітті він займає провідне місце в культурному житті країни. Франція подарувала нам такі стилі мистецтва як рококо (Антуан Ватто, Франсуа Буші), імпресіонізм . Протягом багатьох століть мистецтво Італії робило істотний вплив на розвиток образотворчих мистецтв Франції. Проте вже в 1860 році французьке мистецтво здійснює справжній прорив, після якого Франція стає беззаперечним лідером. Цей прорив пов’язаний в першу чергу з творчістю художників-імпресіоністів : Эдуарда Мане і Эдгара Дега, Огюста Ренуара, Клода Моне, Каміля Піссарро, Гюстав Кайботта та ін. Постімпрессіонізм відомий нам по творчості таких видатних художників, як Поль Гоген, Вінсент ван Гог і Анрі де Тулуз-Лотрек. У Франції поступово розвиваються нові художні школи і напрями в живописі: пуантилізм (Жорж Сера, Поль Сіньяк), виникає група “набі” (Пьєр Боннар, Моріс Дені), фовізм (Анрі Матісс, Андре Дерен), кубізм (Пабло Пікассо, Жорж Брак).

20 листопада вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.

 Символ долара має іспанські корені. Хтось стверджує, що він походить від скорочення до букв p і s слова «peso» (песо – монета, що ходила в іспанських колоніях в Америці). Хтось розповідає історію, пов’язану з давньогрецьким міфом про те, що далі Гібралтарської протоки не існувало нічого, в знак чого були встановлені Гібралтарські стовпи. Іспанський король Фернандо Арагонський, який захопив Гібралтар, на своєму гербі зобразив ці два стовпи, обплетені стрічкою, що нагадувала букву S. Потім це зображення було перенесено на срібний реал, що ходив в американських колоніях Іспанії та вважався першою світовою валютою. Згодом зображення спростилося до однієї палички і букви S і, тим самим, перетворилося на добре відомий нам символ долара.

21 листопада переглянули фільм французького режисера Емануеля Графа "Саша. Х. Крила на Майдані"

21 листопада - День Гідності та Свободи. Виставка фотодокументів.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

В умовах сучасного протистояння України і імперської Росії ми рекомендуємо відвідувачам ознайомитися з працями нашого класика Івана Нечуя-Левицького про світогляд української нації, народні традиції, багатство прозаїчної народної мови, про постійне прагнення українців до рівності і свободи, про розкриття особливостей етнічної самосвідомості та характеру українців.

« Великоруська народна поезія не цурається матеріяльности. Північний черствий практицизм натворив таких епічних дуже непоетичних форм, яких зовсім нема в українській мові та в поезії. В великоруських піснях про гарного парубка говориться, що він: « поглядит, как рублем дарит ». На Україні се буде зовсім навиворіт: про злого чоловіка кажуть, що він « гляне, неначе п’ятака дасть!»

У програмній статті Нечуя-Левицького « Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини » йдеться не про те, що ця література « гірша » за українську — автор цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Щедріна. Але він твердо стояв на своєму: російська література потрібна для Росії, а українцям потрібна своя. Гріх української інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.
У статті « Українство на літературних позвах з Московщиною » Нечуй-Левицький глибоко обурювався відвертою політикою зросійщення народів, пригноблених царизмом, розкривав сутність загарбницьких війн, які постійно вела Росія, у тому числі начебто для звільнення слов’янської Болгарії. письменник з ще більшою гостротою висловив протест проти гноблення українського народу царизмом.

Бібліотека ім. Петра Панча пропонує книжкову виставку « Літописець життя і побуту українського народу », присвячену 180-річчю від дня народження Івана Нечуя-Левицького.

Іван Семенович Нечуй-Левицький - видатний український письменник-реаліст, перекладач.
Автор таких шедеврів української літератури, як « Микола Джеря » (1878), « Кайдашева сім'я » (1879), « Бурлачка » ( 1880 ), «Старосвітські батюшки та матушки » ( 1884 ).
З передач українського радіо читачі старшого покоління чудово знають оповідання Нечуя-Левицького « Не можна бабі Парасці вдержаться на селі », « Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти ».
Нечуй-Левицький – автор комедії із сучасного йому життя « На Кожум’яках », яку переробив Михайло Старицький; під назвою « За двома зайцями » вона і досі користується успіхом у глядачів.
Радянські літературознавці звертали увагу на ідейну суперечливість, елементи буржуазного об’єктивізму і національної обмеженості у багатьох творах Нечуя-Левицького. Казка « Запорожці », повість « Гетьман Іван Виговський » і роман « Князь Єремія Вишневецький » характеризувалися як ліберально-буржуазні. Отже ми рекомендуємо відвідувачам перечитати ці твори і зробити висновки про історичне минуле України. 

15 листопада вивчали польську мову. Викладач Олег Крисін

Мистецтво бути читачем

 

Подарунок від читачки Ірини Плюсніної. Дуже обмежений тираж - всього 50 примірників. Бібліотека серед вибраних! Дякуємо пані Ірина.

15 листопада вивчали англійську мову. Викладач Наталія Руда.

У будь-якого народу є своя культура, яку пізнати з книг або фільмів досить складно. І британці в цьому сенсі не виняток. Англія - країна, культура якої вражає своєю прихильністю традиціям. Усім відомо, що саме в Англії зародилося поняття «справжнього джентльмена». І щоб ним стати, потрібно володіти бездоганними манерами і дотримуватись етикету. 

14 листопада вивчали французьку мову. Викладач Грегуар Атионгаире.

 У 2000 році у Франції видали книгу з назвою «99 франків» автора Фредеріка Бегбедера. Найцікавіше, що і продавали її саме за цією ціною. Ще цікавіше, що при випуску її в інших країнах, ціну на книгу встановлювали аналогічним методом, міняючи і назву. Наприклад, в Японії це було 999 ієн, у Німеччині — 39,90 марок....

13 листопада вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.

 Кричалка «Оле-оле» увійшла до вживання завдяки футболу.
Звичайно, це коротке слово отримало таке широке поширення завдяки устам футбольних фанатів. Однак у футбол воно прийшло з Іспанії, де цією речівкою для вираження підтримки і захоплення прийнято супроводжувати улюблені дійства іспанців – кориду і танець фламенко. В іспанську мову ця фраза увійшла з арабської, вона вважається видозміненим варіантом слова «Аллах».

Колектив бібліотеки привітали з Днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Olesya Pynzenyk поширила допис — разом з Натал'єю Ивановною Недбайло та 2 іншими особами.

9 год · 

Мала за честь привітати працівників бібліотеки ім. Панча та нагородити іх почесними дипломами за іх відданість своїй справі. В мене в окрузі багато біблотек, але саме ця одна з найкращих і найбільш відвідуваних, хоча і найменша. А це все завдяки тому, що тут життя вирує: поетичні вечори, презентації книжок, курси іноземних мов - тут є все і на безкоштовній основі. Завітатайте в бібліотеку ( Велика Васильківська , 90)- Вам тут будуть завжди раді! ps Diana Popova щиро дякую!

Олеся Пинзеник

9 год · 

Вчора мала за честь привітати працівників бібліотеки ім Панча та нагородити іх дипломами за невтомну працю та відданість своій справі! Ви знаєте, я не люблю пафосних речей, але ці люди доводять, що саме люди - це найбільша цінність , а матеріально- технічна база - це вже другорядна . Це зовсім невеличка бібліотека в самісінському серці Києва, але вона завжди гуде як вулик. Тут постійно є люди: вчать іноземні мови , дивляться тематичні кінофільми , проводяться поетичні вечори. І це все на безкоштовній основі. Величезну вдячність за Вашу працю!

Начало формы

3 коментарів

4 поширення

10Ви та 9 інших осіб

Подобається

Коментувати

Поширити

Коментарі

Надежда Романова Щиро дякуємо за співпрацю, за допомогу, за визнання.

Керувати

Подобається

 · Відповісти · 9 год

Ніна Командишко Наша школа дуже вдячна працівникам цієї казкової бібліотеки,яка завжди радісно і привітно організовує цікаві літературні читання,зустрічі з цікавими людьми.Ми завжди з великим задоволенням співпрацюємо з цією бібліотекою і знаємо,що там працюють великі ентузіасти своєї справи.Здоров"я на довгі роки і плодотворнної ,творчої роботи в майбутньому.

3

Керувати

Подобається

 · Відповісти · 9 год

Олеся Пинзеник Ніно Федорівно, абсолютно з Вами згідна . Саме люди роблять цю бібліотеку винятковою !

Керувати

Подобається

 · Відповісти · 5 год

‎Ірина Плюсніна‎ до Бібліотека Панча на Олімпійській

8 год · 

Моя улюблена бібліотека.
При нагоді завжди розповідаю як багато напрямків роботи бібліотеки і її чудового колективу. 
Це і вивчення мов і малювання, і виготовлення чарівних поробок і багато іншого. 
Якщо письменник - голос народу, то бібліотека - гучномовець. 

Тож захотілося у День української мови та писемності додати гучномовцю трошечки "децибельчиків" , щоб українськи мова лунала голосніше, професійніше, барвистіше. Багато хто з московськомовних українців відчуває брак словникового запасу, труднощі у підборі питомно українського відповідника. Знаю про це, бо сама така є. :)
В. Підмогильний і Є. Плужник вважали, що без ділової мови ДІЛА не буде.
То ж , як добрий знак, сприйняла словник цих авторів "Фразеологія ділової мови", який щойно був перевиданий Mykhailo Saiko і Олександром Лещенком. На жаль у мізерній кількості!
Вперше в житті я отримала задоволення від читання словника!
Впевнена, що книжка буде цікавою не тільки фахівцям, мовознавцям, науковцям, а й студентам і охочим до пізнання нового, яких в бібліотеці, як бджілок в улику.
Вже завтра фонд бібліотеки Панча поповниться такою рідкісною перлиною!

11.11.2018 дивилися в кіноклубі бібліотеки фільм Джона Хіллкоута «Дорога» за однойменним твором, живого американського класика постмодернізму Кормака Маккартні.

Той випадок, коли і книга, і кіно взаємонеобхідні і прекрасні. Після перегляду фільму, на питання в назві книжкової виставки «Постмодернізм - утопія чи реальність?» глядачі одноголосно відповіли, що реальність. З українських авторів в компанію запросили Сергія Жадана, Sergija Ivanova, Юр Іздрика, Володимира Єшкілєва, Олега Шинкаренко. 

9 листопада – День української писемності та мови. В бібліотеці відбулась дискусія «За що варто любити сучасну українську літературу»

Кандидат наук Зоя Шевчук запропонувала питання для обговорення та наголосила на тому, що письменник – це голос нації, який несе свою міру відповідальності і допомагає читачам усвідомити досвід поколінь.

Питання для обговорення:

1. Якби ви були сучасними письменниками, то про що б писали і як?

2. Який би жанр і тему ви обрали для своєї письменницької роботи?

3. Чим сучасна література відрізняється від тієї, яку прийнято називати "класикою"?

4. Що таке сучасна література і коли вона в Україні почалася?

5. Про що варто писати зараз і навіщо?

6. Чи важливі письменники в суспільстві? Яку роль вони виконують і чому?

7. Кого з сучасних письменників ви знаєте? Що читали, хто подобається?

8. Чи варто писати про війну і як це робити?

9. Про що б вам цікаво було почитати в сучасній літературі?

10. Як думаєте, чого вам ще бракує, щоб стати письменником? Чого треба повчитися?                             

Для учнів спеціалізованої школи №112 з поглибленим вивченням української мови і літератури  тема дискусії виявилась досить цікавою і потрібною. Обговорюючи запропоновані питання вони розповіли про власні спроби творити сучасну літературу.

Студенти педагогічного інституту ім. М.Драгоманова розповіли про класичну літературу та зупинилися конкретно на творах П.Куліша, який першим запропонував українську абетку.  Розповіли про стиль Манга, що визнаний як форма образотворчого мистецтва, і як літературне явище.                                        Отже, дискутуючи про те, за що варто любити сучасну українську літературу, дійшли висновку, що сучасна література складна для розуміння, бо можна використовувати все: вибір сюжету, теми, які відповідають внутрішньому стану, кут зору, придумувати героїв, співвідносити героя з собою, зв»язувати історії поколінь тощо.