Пропонуємо книжкову виставку « Автор твору про Хотинську війну – видатну подію в історії слов’ян », присвячену 150-річчю від дня народження Осипа Маковея.

Осип Степанович Маковей ( літературні псевдоніми – Євмен, Spectator, О.Степанович та інші )  - український письменник, поет, літературний критик, публіцист, редактор багатьох періодичних видань,  досвідчений педагог і визначний громадсько – культурний діяч кінця XIX – поч. XX ст. Виступив у літературі як поет і прозаїк. Як літературознавець виступив з ґрунтовними дослідженнями творчості українських письменників XIX ст. ( Т. Шевченка, П. Куліша, П. Грабовського, Ю. Федько-вича ), статтями та розвідками про літературну творчість сучасників — Ольги Кобилянської, Стефана Ковалів та ін. О.Маковей був знайомий і підтримував дружні стосунки з І. Франком, Лесею Українкою та іншими письменниками.     Автор поетичних збірок «Поезії» (1895), «Подорож до Києва» (1897), «Ревун» (1910). Частина поетичної спадщини О.Маковея залишилась неопублікованою. Найповніше талант письменника виявився в прозових творах, зокрема, «Залісся» (1897) і «Ярошенко» (1905), оповіданнях, об'єднаних у збірках «Наші знайомі» (1901), «Оповідання», «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923). Cтворив також ряд праць з етнографії — «Рекрут», «Звичаї, обряди і повір’я святочні в місті Яворові», мовознавства, історії.                                  Маковей перекладав з багатьох мов і збагатив українську літературу своїми інтерпретаціями польських творів, австрійських , данських , французьких, англо-американських авторів.        Маковей завжди тішився успіхом рідного народу і разом з ним важко переживав його горе і невдачі. Інтереси українського народу стояли завжди на першому місці у творчості і громадській діяльності митця, за що він зазнав переслідування і гоніння з боку офіційних властей – австрійських, польських, за що в радянський час ряд його творів були заборонені.      Нашим відвідувачам буде цікаво ознайомитися з поезіями з циклу « Подорож до Києва »: як актуально вони звучать в нашому місті, переповненому « професійними » патріотами, які « боронять язиком народне добро, а дбають про власну вигоду ».