Пропонуємо книжкову виставку « Видатний діяч Української Центральної Ради », присвячену 140-річчю від дня народження Василя Костьовича Короліва – Старого, українського громадського діяча, письменника, маляра, видавця, одного із засновників Української Центральної ради, друга Симона Петлюри з дитячих років.

Твори Василя Короліва-Старого в УРСР були заборонені, усі його розписи знищені, його ім’я без ненависті в Україні стали згадувати тільки після падіння комуністичного режиму. Народився 4 ( 16 ) лютого 1879 року у селі Ладані Прилуцького повіту на Полтавщині ( нині Чернігівська область ) у сім’ї священика. За родинною традицією освіту здобув у Полтавському духовному училищі та Полтавській духовній семінарії, однак священнослужителем не став. Освіту продовжив в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії « Скотолічебник ». Ця книга дістала чотири медалі від земств, а на її видання дало гроші царське міністерство, хоч і була написана українською мовою. Царське міністерство навіть домагалося від автора дозволу на московський переклад, але такого дозволу не дістало. Була у Василя Короліва-Старого і ще одна пристрасть – малювання. Він закінчив малярську школу в Києві під проводом Івана Їжакевича. За участь у революційних подіях 1905 року та як організатор селянської спілки на Полтавщині був ув’язнений, а потім перебував під наглядом поліції. Звільнившись, він стає активним дописувачем українських газет « Рада »,« Хлібороб », « Засів ». Згодом журналістика та видавнича справа стають основними в діяльності молодого літератора: він працював редактором у видавництві « Час », редагував журнал « Книгар », що виходив у Києві. Один із засновників Української Центральної ради. Започаткував разом з Симоном Петлюрою формат Шевченкової могили на Чернечій горі, який ми знаємо тепер. У 1919 році в складі української дипломатичної місії виїхав до Праги. Згодом – доцент Української сільськогосподарської академії в Подєбрадах. Водночас займався літературною творчістю. В 20-і роки з-під його пера виходять художні твори: роман « Хмелик» ( Прага, 1920 ), збірка казок « Нечиста сила » ( Каліш — Київ, 1923 ), п'єса-казка « Русалка-жаба » ( Львів, 1923 ) та ін. Серед його доробку статті — « У затінку (світлій пам'яті Марії Загірньої) »,« Людина без копії — Борис Грінченко » ( обидві – 1928 ), переклади з чеської і англійської мов. Відомий своїми малярськими творами, зокрема серією малюнків природи та побуту Закарпаття та іконами, написаними для церков цього краю. У 1930 році опублікував спогади про Симона Петлюру, з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка. Один з найвизначніших його творів — спогади « Згадки про мою смерть». Автор відвіз книгу до видавництва і, повернувшись додому після допиту в гестапо за підозрою у зв'язках з ОУН, помер ( 11 грудня 1941 року ). У книзі В. Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917–1921 років. У нашій книжковій виставці представлені три видання казок Василя Короліва-Старого « Нечиста сила » ( Київ, « Довіра », 1992; Київ, « Веселка », 2005 ; Київ, « Школа », 2006 ). Цікавою для читача є книга дружини Василя Короліва-Старого Наталени Королевої « Легенди старокиївські » ( Київ, « Школа », 2006 ). Наталена Королева ( повне ім’я при народженні - Кармен Альфонса Фернанда Естрелла Наталена ) за походженням належала до древніх аристократичних родин. В іспанських аналах ( за словами Наталени Королевої ) є дані, що свідчать про її покревний зв’язок з самісіньким Понтієм Пілатом.