Бібліотека ім. Петра Панча запропонувала своїм відвідувачам книжкову виставку « Куліш – найтрагічніша постать в історії української інтеліґенції », присвячену 200-річчю від дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша, унікальної постаті в літературному, науковому й громадському житті України ХІХ ст. - прозаїку, поету, драматургу, перекладачу, публіцисту, критику, літературознавцю, етнографу, фольклористу, мовознавцю, педагогу, історику, філософу, культурологу, соціологу, політологу, публіцисту, художнику, видавцю, громадському діячу, організатору національної культури. На виставці представлені раритетні видання творів Пантелеймона Куліша в Радянській Україні - « Вибрані твори » ( Київ, Дніпро, 1969 ), « Поезії » ( Київ, Радянський письменник, 1970 ). Крім того, можна ознайомитися з виданнями часів перебудови і вже незалежної України, серед яких двотомник Пантелеймона Куліша ( Київ, Дніпро, 1989 ), « Повість про Український народ. Моє життя ( Жизнь Куліша ). Хутірська філософія і віддалена од світу поезія » ( Київ, Редакція журналу « Український Світ », 2005 ) і чисельні перевидання « Чорної ради » і « Вибраних творів » ( з програми з літератури для старшого шкільного віку ). Особливий інтерес у читачів може викликати двотомник Євгена Нахліка « Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель » ( Київ, Український письменник, 2007. Неоднозначній постаті Пантелеймона Куліша присвячена значна частина альманаху « Молода нація » ( Київ, Смолоскип, 1996 ). Інтимному життю Куліша присвячені книжка Євгена Нахліка « Подружнє життя і позашлюбні романи Пантелеймона Куліша » ( Київ, Український письменник, 2006 ), « Романи Куліша » В.Петрова і , частково, « Любов – наснага, любов – журба…» Неллі Топської ( Донецьк, 2007 ). З Куліша в радянські часи зробили родоначальника українського буржуазного націоналізму, ідейного ворога Шевченка. Насправді Куліш, як ніхто, перший зрозумів і розкрив для інших силу геніального Кобзаревого слова, значення його для пробудження і самоусвідомлення народу. Ознайомтесь з його пристрасними « Словом над гробом Шевченка », з « Переднім словом до громади », і Ви зрозумієте, що Шевченко і Куліш сходилися у головному – в любові до України, в бажанні їй волі та добра.