Представлені книги й журнали, в яких йдеться про історію заборон української мови в Російській імперії і про обмеження її розвитку в Радянській Україні. Під час презентації виставки найбільшу увагу відвідувачів привернула історія і особливості практики проведення українізації в 20-х роках минулого сторіччя, драматична доля керівників наркомату освіти України Г.Гринька, О.Шумського і М.Скрипника, які були переконаними прихильниками національного відродження в Україні, їх доповіді і публікації на ці теми 20-х – початку 30-х років. Памфлет М. Хвильового « Україна чи Малоросія », який фактично проголосив сміливе тоді гасло « Геть від Москви. Дайош Європу! », можна вважати актуальним і в умовах вже незалежної України. Звертаємо також увагу на той факт, що саме з допомогою російськомовної освіти та інших засобів здійснювався лінгвоцид ( мововбивство ) в Україні, особливо в період 1970-1980 років. Так у нашій виставці подані кілька посилань на запровадження таких умов в СРСР , за якими учителі російської мови мали менше навантаження у класах і отримували більшу зарплатню, ніж учителі національних мов. Зараз, коли українська мова оголошена державною, знову чутно плач про права людини, про свободу вибору мови. Фактично ж йдеться про одне: як би, живучи в Україні, не вчити і не користуватися українською мовою. « Свобода » вибору мови в нинішній Україні означає фактично свободу невибору української мови. З 10 березня в нашій бібліотеці знову будуть проводитися курси української мови. Ми запрошуємо всіх охочих вдосконалювати свою українську мову. До майбутньої зустрічі в бібліотеці ім. П.Панча!
Немає коментарів:
Дописати коментар