В умовах карантину в Україні бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з віртуальною бібліографічною виставкою «Микола Зеров: «неокласик» і «терорист». Вона розповідає про життя і творчість Миколи Зерова, 130-річчя від дня народження якого ми відзначаємо 26 квітня цього року.

Микола Костьович Зеров (1890–1937) — український поет, літературознавець, критик, полеміст, лідер «неокласиків», відомий майстер сонетної форми, перекладач античної поезії. Народився він у Зінькові на Полтавщині в багатодітній родині вчителя ( 11 дітей ). Навчався в одному класі з Остапом Вишнею. Життя Миколи Зерова видалося надзвичайно складним. У 33 роки Микола Зеров став професором української літератури Київського інституту народної освіти.

Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока майстерність творів Зерова вражали сучасників. У 1926 р. офіційна влада звинуватила «неокласиків» в антипролетарських настроях. Зеров далі виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико-літературних студіях.

Зеров товаришував з Хвильовим і дуже важко пережив новину про його самогубство. Кілька років був без роботи, як не благодійний, Утративши роботу, розбитий особистим горем (зрадою дружини і смертю сина), неокласик у пошуках роботи виїхав до Москви, де його в ніч із 27 на 28 квітня 1935 року його заарештували. У 1935 році його засудили до 10 років заслання, але в 1937 вирок був змінений – Зерова 3 листопада розстріляли.
Про деякі деталі слідства і про звинувачення Зерова у керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією йдеться у книжці Володимира Панченка і Вікторії Колесник «Максим Рильський. Митці на прицілі». Під час обшуку у Зерова вилучили книжки «Політика» з дарчим написом розстріляного у «справі 28» «терориста» Григорія Косинки та роман «фашиста» Пантелеймона Куліша «Чорна Рада», це зробили першим доказом тероризму з боку Зерова. Другим доказом було те, що 26 грудня 1934 року на квартирі Максима Рильського Микола Зеров прочитав вірш Пантелеймона Куліша «До кобзи».
Коли Миколу Зерова відправили відбувати «покарання» на Соловки, він тривалий час намагався морально не зламатися, у таборі він продовжив свою працю над перекладом «Енеїди» Вергілія, але цей переклад не зберігся. Про цей період життя Зерова йдеться у книжці «Українська інтелігенція на Соловках. Негостріляні» (1947 р.) українського історика і громадського діяча української діаспори С. О. Підгайного, присвяченій долі представників української інтелігенції, що опинилися на Соловецькій каторзі. Написана за особистими спогадами С. О. Підгайного, який був на засланні на Соловках у період з 1933 по 1941 роки. Ще одна чудова книжка Юрія Лавріненка «Розстріляне відродження» розповідає про таємницю «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років. Коли у Парижі 1959 року вийшла ця антологія творів і розстріляних, і «перевихованих», і пропалих безвісти, вона для всіх свідомих людей показала, що головна вина українських літераторів перед кривавим сталінським режимом полягала в тому, що всі вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.

Про київських «неокласиків» йдеться у книзі Мирослава Шкандрія «Модерністи, марксисти і нація: українська літературна дискусія 1920-х років». Він звертає увагу на статтю Миколи Зерова «Євразійський ренесанс чи пошехонські сосни», де робився наголос на необхідності засвоєння величезного досвіду всесвітнього письменства, потреби в хорошій літературній освіті і впертій систематичній перекладацькій роботі. Микола Зеров вимагав переоцінки нашого літературного надбання, наполягав на мистецькій вибагливості, підвищенні технічних вимог початкуючих письменників ( це актуально в Україні і через сто років!). І на завершення про книжку Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова», якої, на жаль, у нас ще немає. Цей відомий український літературний критик, літературознавець, письменник минулого року пішов з життя. Сподіваємось, що ми зможемо замовити цю книжку для бажаючих ще більше узнати про життя Миколи Зерова.

Рекомендуємо також нашим читачам для повного зрозуміння місця « неокласиків» і , зокрема, Миколи Зерова в українській літературі ознайомитися з книжкою Соломії Павличко «Дискурс модернізму в українській літературі». Обидві ці книжки чекають Вас в читальній залі нашої бібліотеки.
І на завершення про книжку Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова», якої, на жаль, у нас ще немає. Цей відомий український літературний критик, літературознавець, письменник минулого року пішов з життя. Сподіваємось, що ми зможемо замовити цю книжку для бажаючих ще більше узнати про життя Миколи Зерова.
Ще раз пропонуємо Вам звернутися до першоджерел літератури і насолодитися поезіями давньоримських поетів Катулла, Вергілія, Горація, Проперція, Овідія та Марціала в перекладах Зерова. Сподіваємось зустрітися з Вами у нашій бібліотеці, бажаємо всім Вам міцного здоров’я у ці важкі для нас часи.