Чорнобиль – довгий слід трагедії.

 Пропонуємо книжкову виставку «Чорнобиль – довгий слід трагедії». 35 років пройшло з 26 квітня 1986року – дня найбільшої за всю історію ядерної енергетики глобальної техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи. У результаті двох теплових вибухів і подальшого руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин потужністю 300 Хіросім. Близько 600000 осіб зазнали радіоактивного ураження, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Киянам – читачам нашої бібліотеки не потрібно розповідати про жахливі результати цієї рукотворної катастрофи, вони все це добре знають. Саме тому в нашій книжковій виставці ми звертаємо увагу відвідувачів на обмежену кількість книжок, а саме на роман «Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич, окремі уривки з есею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко «Є поети для епох», на книжку письменника, що відійшов у вічність 17 квітня 2021 року Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття». Книжка білоруської журналістки і письменниці, лауреата Нобелівської премії з літератури, Світлани Алексієвич, присвячена аварії на Чорнобильській АЕС. Цей роман описує, без нав’язування оцінки подій та висування звинувачень, психологічну особистісну трагедію, якою стала Чорнобильська аварія, і досліджує враження майже півтисячі свідків цієї аварії. Ліна Костенко звертає нашу увагу на те, що висновків з цієї трагедії не зроблено, а Україна й надалі не гарантована від подібних катастроф. І процитуємо далі філософську статтю Ліни Костенко «Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф»: «Немає народів з легкою історією. І наш не виняток. Але потрактування його як народу ексклюзивно нещасного та ще й із таким букетом специфічних властивостей, як відсутність національної гідності, рабська звичка не вставати з колін, схильність до розбрату і братовбивчих конфліктів, так інерційно бездумно прийняте і активно задеклароване в самих початках державності, було фатальним для подальшого розвитку». Будьмо оптимістами, пам’ятаймо і поважаємо всіх тих громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вдов і вдівців померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.