Пропонуємо книжкову виставку «Полковник, який змінив історію», присвячену 130-річчю від дня народження Євгена Михайловича Коновальця (14.06.1891р. – 23.05.1938 р.)

. Ця видатна людина створила найуспішніший український політичний проект минулого століття - Організацію Українських Націоналістів ( ОУН ), яка об’єднала енергію двох поколінь — досвідчених вояків доби Української Народної Республіки та молодь генерації Степана Бандери і Романа Шухевича.                                                                                                                         Хоробрий фронтовий офіцер австрійської армії, потрапивши до російського полону, тікає з нього, дістається у листопаді 1917 р. до Києва, створює і очолює Галицько-Буковинський курінь січових стрільців  (у 1919 р. він перетворився на корпус). Це була одна з найкращих частин української армії у війні за державність 1918 -1921 років. У нашій книжковій виставці особливу увагу звертаємо на книжку « Історія січових стрільців » (Київ, 1992), вперше видану у Львові у 1937 р. Саме в цьому виданні можна прочитати «Причинки до історії української революції» Євгена Коновальця, воєнно-історичний нариси «Від первопочинів до проскурівського періоду» Василя Кучабського і «Від Проскурова до Чарториї» генерала Марка Безручка. Ця книжка дає повну уяву про хід військових дій в умовах великого міста (бої із більшовицьким бунтом у Києві на початку 1918 р.), зустрічного бою січових стрільців з багатократно переважаючими їх чисельністю московською офіцерською дружиною князя Святополк-Мірського та іншими частинами гетьмана Скоропадського під Мотовилівкою 18 листопада 1918 р. Йдеться також про серйозні помилки політичного керівництва як Центральної Ради, та і Директорії у боротьбі всіх проти всіх.

Прискіпливого читача зацікавлять також книжки «Історія українського війська» видання Івана Тиктора (репринтне видання 1992 р.), нарис Олега Ольжича «Євген Коновалець» (у книжці: Ольжич Олег «Незнаному Воякові», Київ, 1994). Євген Коновалець не тільки вмів воювати, після поразки Української Національної Революції він зумів дати українцям нову надію і підняти їх на нову боротьбу, зробивши усе можливе, щоб об’єднати Схід і Захід України. Його життям були Січові Стрільці, Українська Військова Організація  (УВО), а згодом Організація Українських Націоналістів (ОУН). Про цей період життя Євгена Коновальця розповідається в книжках Володимира В’ятровича «Україна. Історія з грифом «Секретно», Ярослава Файзуліна, Володимира Гінди «Україна у вогні минулого століття» ( Харків, 2015), збірнику «ОУН: минуле і майбутнє» (Київ, 1993), бібліографічному нарисі «Євген Коновалець і його пора» (ЦРБ ім.М.О.Некрасова, 2016) та інших виданнях.                                                                                                                                                    

Доля України в світі, можливо, була б іншою, якщо б Євген Коновалець не був знищений 23 травня 1938 р. у Роттердамі за особистим наказом Сталіна. Про ці події йдеться у книжці «Життя і смерть полковника Коновальця» (Львів, 1993), а у книжечці «День героїв» (Івано-Франківськ, 2011) розповідається про те, як у підрозділах УПА у кінці 1940-х відзначали День героїв (23 травня) – пам’ять усіх Героїв Української Національної Революції.

Вічна слава героям, які загинули і продовжують гинути в боротьбі за Українську соборну державу! Пам’ятаємо слова Євгена Коновальця «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба».