День прав людини.

10 грудня до Дня прав людини в бібліотеці ім. П.Й.Панча відомий київський журналіст, еколог, музикант Олег Андрос  організував літературно-музичний вечір. Після перегляду мультфільму «Гандахар» за романом Жан – П’єра Андревона «Люди-машини проти Гандахару», перед присутніми виступив «Дуже народний хор «Коза бистра» з виконанням традиційних українських пісень. Впродовж вечора, під музичний авторський супровід, виступив київський письменник Родіон Величенко (Rodion Velychenko). Родіон пише в жанрі кібер-панка: поєднання музики і прози. Це дуже сучасно і стильно. Бібліотекарі підготували книжкову виставку «Мовою законів» та запропонували користувачам правову вікторину «Перевір себе». Святкування Дня прав людини в бібліотеці запам’ятається присутнім надовго.

Презентація книги Н.Смілянець "Різнокольорові лиси у сивому лісі".

10 грудня в бібліотеці відбулась презентація книги Наталії Смілянець «Різнокольорові лиси у сивому лісі». Це перша книжка пані Наталії. На зустріч з новою книгою прийшли діти і їх батьки – любителі дитячих казок і мандрівок. Всі разом помандрували  казковою  прогулянкою з різнокольоровими лисичками, слухаючи розповіді про те, чому головними  героями стали лисички і сивий ліс. Ілюстратор книги Вікторія Дунаєва.

Бібліотека - переселенцям.

 Враховуючи ситуацію , що склалася  в Україні, бібліотека ім..П.Й.Панча надає місце переселенцям для творчого вдосконалення.  Переселенка з Донецька Котлярчук Ольга Миколаївна - художник. В зручний для неї час малює в бібліотеці. 

Подаровані книги

7 грудня в бібліотеці відбувся концерт учнів дитячої музичної школи №10

Викладачі Гопкало Любов Степанівна і Пасько Олена Леонтіївна.  Діти майстерно виконували пісні, читали  гуморески,  грали на різних музичних інструментах. Присутні тепло зустріли: Іванілову Кіру, Фоменко Марію, Фоменко Настю, Логвин Стефанію, Керест Софію, Пришляк Івана, Корж Дарину, Бикову Єву, Шкурат Софію, Дец Мар’яну, Безсмертну Софію. Сподіваємось на подальші зустрічі з молодими, талановитими виконавцями.

6 грудня в бібліотеці ім. Петра Панча відбувся урок з вивчення французької мови. Урок провів Poul Garnier, м.Париж, Франція.

5 грудня відбувся майстер-клас для дачників, городників, садівників.

 Організатори заходу, ГО "Бабусина грядка", Ольга Цвігун і агроном-садівник Наталія Славута запросили селекціонера-генетика Національного ботанічного саду ім..Гришка Марію Газнюк.  Пані Марія розповіла про пряно-ароматичні рослини, їх роль з захисті дерев, кущів і городини.  Показала на схемі,  які помилки роблять городники і садівники, знищуючи бур’яни, які пряні культури потрібно висівати під дерева, щоб захистити їх. Порекомендувала, що садити  під горіхом,  під грушею та іншими деревами, як оброблювати  круг навколо дерева, як поливати дерева і багато чого корисного і цікавого. Кому це цікаво – наступна зустріч – перший вівторок лютого о 14:00.

6 грудня вивчали англійську мову. Викладач Наталія Руда.

Бібліотека ім. Петра Панча пропонує книжкову виставку « Всякому місту – звичай і права », присвячену 295 - річчю від дня народження Григорія Савича Сковороди

 Григорій Сковорода – видатний український просвітитель – гуманіст, філософ, поет, педагог.    У першій частині нашої виставки представлені поезії, філософська проза Григорія Сковороди. Найбільш легкими для сприймання можна назвати « Вибрані твори в українських перекладах » Григорія Сковороди ( Харків, 2008 ). Вони включають у себе поезії, вибрані місця з діалогів та притч, переклад яких зі староукраїнської зробив Гнат Хоткевич, байки переклав Федір Бурлака, інші твори у цій збірці переклали Григорій Коваленко і Петро Пелех.    

Є у нашій експозиції том перший з академічного видання 1961 р. під редакцію славетного літературознавця академіка О.І.Білецького. У текстологічному відношенні це видання є першою спробою критичного подання текстів за автографами.

Двотомник творів Григорія Сковороди видавництва « Наукова думка » 1972 р. багато ілюстрований, твори в ньому розташовані зовсім в іншому порядку у порівнянні з виданням 1961 р. З’явилися поетичні переклади забороненого раніше М.Зерова.    

Двотомник творів Григорія Сковороди видання 1994 р. підготовлений Українським науковим інститутом Гарвардського університету разом з Інститутом літератури НАН України, твори переклали Валерій Шевчук і Марія Кашуба.

У другій частині нашої виставки представлені твори наших видатних вчених ( Дмитра Багалія, Дмитра Чижевського, Леоніда Ушкалова ) про життя і творчість Григорія Сковороди, посібники з історії філософської думки в Україні, різноманітні енциклопедичні видання.

Родзинкою нашої виставки є видання « Учитель життя. Сковорода як гасло часу ». Це друга книга із трикнижкового проекту « Сковорода-300» з чудовими нарисами, дослідженнями, інтерв’ю і світлинами ( Київ, 2016 ). Відкриваючи зшиток перший цієї книги Борис Олійник дуже слушно нагадує нам, що Сковорода вчив нас бути господарем на нашій рідній землі, а не ходити в козачках біля столу третіх осіб, які не мають нічого спільного з Україною.

У третій частині нашої виставки представлені літературознавчі видання, художні твори про Григорія Сковороду ( зокрема Тараса Шевченка, Павла Тичини, Володимира Єшкілєва, Леоніда Вишеславського, Івана Драча ), про те, як кияни шанобливо дбають про пам’ять нашого видатного мислителя.

5 грудня вивчали іспанську мову. Викладач Людмила Гнапова.

Українська мова в бібліотеці

4 грудня вивчали українську мову. Темою уроку викладач Ліза Жарікова визначила «Вживання м’якого знака». За темою уроку робили вправи. Як завжди виправляли помилки у сталих виразах, що вживаються.  Написали коротенький диктант.  Уроки з вивчення української мови щопонеділка о 12:00.   Спробуйте виправити помилки:                                                                Терпіння луснуло,  в порядку речей, не в образу будь сказано,  в кінці кінців

До 80-річчя від дня народження Петра Осадчука

1 грудня в Національний Музей Літератури України пані Алла Іванівна Осадчук та численні друзі влаштували вечір пам'яті поета Петра Ільковича Осадчука. Кожен з нас отримав дарунок - пам'ятник дружини поету - книгу "Петро Осадчук. Я тут, я серед вас".

1 грудня - день пам'яті Петра Йосиповича Панча.

Бібліотекар Недбайло Н.І. інформувала користувачів про книги П.Панча, про його життя і творчість.

«Моя війна: два життя Василя Сліпака»

3 грудня в бібліотеці дивились документальний фільм  відомого російського та ізраїльського режисера Леоніда Канфера «Моя війна: два життя Василя Сліпака». Про Героя України, відомого оперного співака. Автори стрічки  показали два контрастні світи, в яких жив Василь Сліпак. Один – сповнений вогнів чарівної столиці Франції та  духу паризької опери, в стінах якої от-от зазвучить арія Тореадора з опери Жоржа Бізе «Кармен» у виконанні  Василя Сліпака.   Арія «Тореадор», за виконання якої Василь здобув приз «Найкращій чоловічий виступ» на міжнародному фестивалі оперних співаків в Армелі та бурхливу овацію глядачів.

Другий – перенесе нас у Донецьку область, на лінію фронту між українськими військовими і проросійськими сепаратистами. Доброволець ДУКа з позивним «Міф» вже знає: з настанням вечора  почнуться обстріли, зав’яжеться бій.                                           

Фільм «Моя війна: два життя Василя Сліпака» розповідає унікальну історію перетворення звичайного хлопця з львівської околиці, що виріс із радянських «хрущовок» і радянських гасел в оперну зірку. У той же час це – історія ще одного перевтілення: молодого талановитого музиканта європейської величини – у «Міф» – українського патріота, який добровільно відправився на війну в Донбас. Чому навіть після двадцяти років життя в Парижі, за тисячі кілометрів від зони конфлікту, він вважав цю війну своєю особистою справою? І чому тисячі людей, хто живе пліч-о-пліч з цією війною, не вважають її своєю? Відповіді на ці питання творці фільму шукали в Парижі, де зустрічалися з друзями, колегами Василя Сліпака – знаменитими музикантами та диригентами.

Цікаво, що фільм зняв відомий документаліст Леонід Канфер, який, з відомих причин, змушений був переїхати з Росії до України. Українському  глядачеві, насамперед, він відомий документальним серіалом «Труднощі перекладу», що  виходив у програмі «Вікна» на СТБ. Цього дня Леонід Канфер виступив перед користувачами бібліотеки, розповів про історію створення фільму, цікаві зустрічі, переговори  з сепаратистами і воїнами АТО.                                           Леонід Канфер – двічі лауреат вищої телевізійний премії Росії ТЕФІ (2008,2010), володар Золотої медалі Міжнародного Нью-Йоркського кінофестивалю документальних фільмів, колишній редактор  ізраїльського «Дев’ятого каналу», автор таких відомих документальних фільмів як «Зворотній бік місяця» про російських найманців в Донбасі, «Кровний ворог» про рідних братів, які воюють один проти одного.

Читачка бібліотеки Ірина Рябчун ( кандидат мистецтвознавства), яка акомпонувала Василеві Сліпаку  в Парижі виконала власний твір, присвячений  Герою України.

26 листопада відбулось засідання поедичної студії Євгенії Більченко.

Літстудія Євгенії Більченко збирає студійців кожної останньої неділі місяця.

«Знищення українського селянства – кінцева мета сталінського режиму»

З метою донесення до широкої аудиторії, передусім молоді та студентів, об'єктивної інформації про трагічні події української історії бібліотека ім. Петра Панча до Дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні організувала книжкову виставку ««Знищення українського селянства – кінцева мета сталінського режиму». Суспільство повинно знати про одну з найтрагічніших сторінок української  історії – геноцид українців в 1932 – 1933 рр. шляхом спланованого комуністичною владою голодомору. Ми згадуємо зараз часи, коли чорні крила голодомору обійняли багаті чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, а інших - піддатись жорстоким канібальським звичаям. Схиляючи голови перед тими, хто помер, і перед тими, хто вижив на хлібі з кори та глини, хочеться нагадати, що репетиція цієї диявольської вистави відбувалась ще на початку двадцятих років, коли червоноармійські загони оточили всю Наддніпрянщину, прирікши її на вимирання.  Це була помста більшовиків за ще не забуті часи національного піднесення в Україні.                                                                   Далі були насильницька масова колективізація , сталінська політика розкуркулювання, непосильні хлібозаготівельні повинності. У нашій виставці вперше експонується книга Володимира Тиліщака «1930. У.С.Р.Р. Повстання»,  кілька  журналів « Країна » за 2016 і 2017 роки про повстання і заворушення у різних регіонах України проти сталінської політики розкуркулення і насильницької колективізації. « Чорні дошки » і « червоний терор » привели до фактичного знищення українського села, яке було могутньою перешкодою для антилюдських соціальних експериментів комуністичної влади.  Три голодомори зруйнували українське село, особливо найстрашніший 1932 - 1933 рр.  На звільнені від померлих українців місця привозили росіян і білорусів. За роки незалежності ми не змогли змінити прокомуністичну номенклатуру, виховану в дусі промосковських комуністичних догматів, яка не любила Україну й всіма силами намагалася в незалежній Україні зберегти старі « совєтські » порядки. Ось тому ми зараз усі разом обороняємо нашу землю від нової московської орди та їх місцевих посіпак – прихильників « руського миру »...                                                                 Вічна пам’ять жертвам Голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років! Вічна  пам’ять жертвам російських окупантів!

День захисту прав людини