Київ, вул. Велика Васильківська, 90, тел.: (044) 287-40-46
четвер, 14 травня 2020 р.
До Дня пам’яті жертв політичних репресій і до Дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою «Анатолій Лупиніс – український революціонер, дисидент, поет» ( 21 липня 1937 р., с. Новоолександрівка, Донецької області – 5 лютого 2000 р., м. Київ).
Так, прірва під нами,
Та ми не бачимо її,
Ми котимося в прірву,
А мислимо, що летимо в рай.
В пекло!
В забуття!
Та ми не бачимо її,
Ми котимося в прірву,
А мислимо, що летимо в рай.
В пекло!
В забуття!

Анатолій Лупиніс після закінчення школи з золотою медаллю поступив у 1954 р. на механіко-математичний факультет Київського держуніверситету. У 1956 р. за вірші, антирадянські розмови і розповсюдження листівок проти вводу радянських військ до Угорщини був заарештований і засуджений до 6 років позбавлення волі.
середа, 13 травня 2020 р.
«Кримські татари. Режим поневірянь і надій».
В
умовах послаблення карантину в Україні бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною
довідкою, присвяченою 76-річчю насильницької депортації кримськотатарського
народу з його єдиної батьківщини – Криму.
Офіційною причиною депортації стало огульне
звинувачення всього кримськотатарського народу в нібито масовому
співробітництві з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, але фактично це було
продовження політики Російської імперії по русифікації Криму. СРСР розглядав Туреччину як можливого
суперника, а кримські татари, які історично мали
тісні зв’язки з Туреччиною, були, з точки зору радянських керівників,
потенційно нелояльними до влади, і у випадку можливого військового конфлікту,
були б середовищем можливих саботажників і зрадників. А депортація вирішувала
ці проблеми: немає людини - немає проблем.
За
деякими оцінками лише у перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань,
знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських
татар.
вівторок, 12 травня 2020 р.
Цьогоріч День народження Європейського Союзу - 70-ту річницю з дня підписання Шуманської декларації, святкують в онлайн-форматі через пандемію коронавірусу.
В Україні День Європи відзначається в третю суботу травня, як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Примітно, що Україна - єдина держава не член ЄС, в якому на державному рівні відзначається День Європи. Бібліотека ім.П.Й.Панча щорічно святкує цей день разом з користувачами бібліотеки. Нагадаємо фрагменти святкування.
пʼятниця, 8 травня 2020 р.
У рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історичною довідкою «Київ у травні 1920 року». Фактично це є продовженням нашої попередньої довідки «Історичне значення Варшавського договору », присвяченій 100-річчю Варшавського договору, або Договору Пілсудський - Петлюра.
25 квітня 1920 року згідно з військовою конвенцією про спільні польсько-українські військові дії проти більшовицьких військ на території України розпочався спільний похід українських та польських військ на схід проти більшовиків.
Симон Петлюра у відозві до народу говорив: «Народе український! Спільною боротьбою заприязнених армій – української та польської – ми виправимо помилки минулого, а кров, пролита вкупі в боях проти давнього історичного ворога – Московщини, яка зруйнувала колись Польщу і занапастила Україну, освятить нову добу заприязнених відносин українського та польського народів».
Зі свого боку з відозвою до всіх мешканців України звернувся Начальний Вождь Польської Держави Юзеф Пілсудський: «По моєму наказу військо Речі Посполитої Польської іде вперед. Разом з польським військом ідуть відважні сини України на чолі з Симоном Петлюрою… Довожу до відома населення цих земель, що польське військо усуває з теренів населених українським народом, ворожих окупантів, проти яких із зброєю в руках повстав український народ, захищаючи свої хати від насильства, розбою і грабіжництва».
7 травня 1920 року союзницькі війська здобули Київ.
З цієї нагоди Петлюра і Пілсудський обмінялися телеграмами. Петлюра писав, що «пролита кров у боротьбі за свободу та незалежність наших держав міцно об’єднає два народи, надасть їм почесну роль у колі народів світу». Пілсудський відповів: «Відбувається боротьба за нашу і вашу свободу проти спільного ворога. Я переконаний, що порозуміння між Українською і Польською республіками принесе славу і добробут обом народам».
Зі свого боку з відозвою до всіх мешканців України звернувся Начальний Вождь Польської Держави Юзеф Пілсудський: «По моєму наказу військо Речі Посполитої Польської іде вперед. Разом з польським військом ідуть відважні сини України на чолі з Симоном Петлюрою… Довожу до відома населення цих земель, що польське військо усуває з теренів населених українським народом, ворожих окупантів, проти яких із зброєю в руках повстав український народ, захищаючи свої хати від насильства, розбою і грабіжництва».
7 травня 1920 року союзницькі війська здобули Київ.
З цієї нагоди Петлюра і Пілсудський обмінялися телеграмами. Петлюра писав, що «пролита кров у боротьбі за свободу та незалежність наших держав міцно об’єднає два народи, надасть їм почесну роль у колі народів світу». Пілсудський відповів: «Відбувається боротьба за нашу і вашу свободу проти спільного ворога. Я переконаний, що порозуміння між Українською і Польською республіками принесе славу і добробут обом народам».
«Після Ісуса Христа немає в світі дорожчої людини для людства, як Шевченко, дарма він не такий серцевід і людознавець, як Шекспір, і не такий глибокий індивідуаліст, як Гете» Тодось Осьмачка
До 125-річчя від дня народження видатного українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця Тодося Осьмачки бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам і відвідувачам нашого сайту книжкову виставку «Тодось Осьмачка – символ України, споневірений, убогий, але ніколи не упокорений». Саме так охарактеризував Тодося Осьмачку син Василя Стефаника Юрій у своїх спогадах про поета.
Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в багатодітній родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Ще підлітком Тодось вражав хлопчаків своїм поетичним хистом.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Перший його твір - поема «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, до нас не дійшов. За його написання й розповсюдження серед вояків автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). 1922-1925 рр. належав до літературного об'єднання; спочатку ЛАНКА, до якої, крім нього, входили: Григорій Косинка (його, можливо, єдиний справжній друг) Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Борис Антонечко-Давидович, а пізніше (1926) - до МАРСу.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Перший його твір - поема «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, до нас не дійшов. За його написання й розповсюдження серед вояків автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). 1922-1925 рр. належав до літературного об'єднання; спочатку ЛАНКА, до якої, крім нього, входили: Григорій Косинка (його, можливо, єдиний справжній друг) Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Борис Антонечко-Давидович, а пізніше (1926) - до МАРСу.
четвер, 7 травня 2020 р.
Перемога в нашій пам’яті. Вклоняємось доземно українському солдату.
Пропонуємо книжкову виставку «Перемога в
нашій пам’яті». Вклоняємось доземно українському солдату.
Сімдесят п'ять років віддаляють нас від
найжорстокішої війни ХХ століття – і з кожним днем меншає в нашому колі тих,
хто брав участь у боях, кував перемогу в тилу, хто пережив війну і зберіг
пам"ять про неї.
Пройдуть ще роки, і вишикуються
десятиліття від того пам’ятного травня сорок п’ятого, але і тоді людська пам’ять
буде вічно живою. Адже у всій нашій країні немає сім’ї, чию долю не
обпалила б своїм диханням війна.
Читач бібліотеки, ветеран Великої Вітчизняної війни Білоус Станіслав Михайлович - стрілок дальньої авіації.
Карантин з користю
Карантин з користю
Бібліотека ім.П.Й.Панча пропонує на час карантину онлайн заняття.
Довідки за телефоном 0675094468
Понеділок: Каліграфія з Оленою Постніковою - 13:00
Англійська мова з Наталією Рудою - 11:00
Вівторок: Смартфон – це просто 50+ з Світланою Ласкіною – 13:00
Українська мова з Оксаною Жованик – 16:00
Французький інтелектуальний розмовний клуб з Вікторією Томенчук – 17:00
Середа: Англійська для початківців з Михайлом Сіромля (Міка Чуєв). - 13:00
Четвер: Каліграфія з Оленою Постніковою – 13:00
Англійська мова з Наталею Рудою – 11:00
середа, 6 травня 2020 р.
понеділок, 4 травня 2020 р.
«Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви як столиці російської наддержави». ( Юрій Липа) «Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати, обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть — право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною. А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю, а московською мовою». ( Юрій Липа)
В умовах карантину в Україні бібліотека ім. Петра Панча пропонує у рамках започаткованої акції «Нові імена на мапі Києва» ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою про Юрія Липу (1900-1944) – поета, прозаїка, перекладача, публіциста, літературознавця, мистецтвознавця, редактора, видавця, громадського діяча, ідеолога націоналізму, геополітика, лікаря-практика, науковця-медика. 19 квітня 2018 року Київрада дала назви 24 новим вулицям та провулкам у столиці, у т.ч. у Дніпровському районі з’явилася вулиця Юрія Липи.
У відповідності до рішення Київради від 27 лютого 2020 року цього року повинні були відзначати пам’ятну дату ювілею Юрія Липи, проте 24 березня 2020 року столичний окружний суд відкрив справу за позовом Портнова про визнання незаконним Рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам’ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам’ятних дат ювілеїв наступних особистостей, а саме: Івана Полтавця-Остряниці, Василя Левковича, Уласа Самчука, Василя Сидора, Юрія Липи, Володимира Кубійовича, Василя Галаси, Андрія Мельника.

неділя, 3 травня 2020 р.
Малювання по Skype з Маріанною Масловою
Запрошуємо на арт-заняття з Масловою Маріанною! Щоб долучитись до занять, напишіть свій номер телефону пані Маріанні на сторінку https://www.facebook.com/mariangul
Підписатися на:
Дописи (Atom)



















