понеділок, 13 липня 2015 р.

Владика Галицький

Пропонуємо книжкову виставку "Владика Галицький", присвячену  150-річчю від дня народження А. Шептицького, релігійного і морального лідера для Заходу України, надзвичайного гуманіста.
Широкому загалу в Центральній і Східній Україні і зараз не дуже відомо, що саме Шептицький зупинив нищення поляками православних церков на Холмщині та Волині, написавши обурливого листа до Ліги Націй. Саме він у 1933 році зібрав продукти для голодуючих східних українців, хоча більшовики тих ешелонів в Україну не допустили. Десятки врятованих євреїв під час німецької окупації. Він єдиний з церковних керівників в окупованій Європі звернулися до Папи Пія ХІІ з засудженням дій нацистської Німеччини.
У виставці використано інтернет-ресурс, а саме публікацію Ігоря Бриндака "Фільм, який обернувся трагедією". В цій статті йдеться про процес у справі Митрополита Андрея Шептицького, який ще триває,  і  про паплюження постаті Митрополита у агітаційно-пропагандистському фільмі "Іванна", знятому для протидії цьому процесу.

Виставка діє до 10 серпня 2015 року.



 Уперше публікуються документи радянських спецслужб, в яких зафіксовано сторінки життя і діяльності Митрополита Андрея Шептицького, глави Української греко-католицької церкви.


Чого тільки не робили, щоб не дати "Божу науку" до нашого вжитку. Мета А. Шептицького - повернути народу кожну втрату минулого, щоб не в грошах, а божих науках виявить спільність, що зрівнює нас, помножуючи добро людське. Щоб у кожній українській сім"ї "Божа наука. Катихизм" займала найпочесніше місце.



 1901-й став роком неприхованої конфронтації між польською університетською адміністрацією й українськими студентами. Того року адміністрація заборонила українським студентам-богословам заповнювати реєстраційні форми українською мовою...  Цей конфлікт спонукав усі українські політичні сили й очільника українськиї греко-католиків Андрея Шептицького виступити на захист студентів. // Плохій, С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського.- Київ.- 2011, стор.60.


Шептицький з запалом розвивав ідею з"єднання української православної церкви з католицькою в сучасних умовах... "Більш як триста років справа з"єднання наших церков не тільки була і є головним предметом найповажніших дослідів наших учених, - говорив уніатський митрополит, - а й найпалкішим прагненням греко-католиків"... //Бердник, М.м Пешки в чужой игре. Страницы к истории украинского национализма /"Митрополит Шептицкий и украинская революция"/.- К.-2010.- стр.153


Найвищий національно-духовний авторитет Галицької землі митрополит Андрей Шептицький не був належно поінформований про горезвісний розкол в ОУН тими, хто прийшов до нього, але коли довідався про фактичний стан справи, то вже 10 липня 1941 року в своєму Посланні сказав: "Хто приносить нам домашню війну, той шкодить справі навіть тоді, якщо б для неї мав великі заслуги. Всі, що пережили большевицьку навалу, свідомі того, що партійні роздори є національним злочином, якого не можемо терпіти".


Окупація Західної України військом Червоної Армії у вересні 1939 року поставила греко-католицьку Церкву у скрутне становище, стало очевидним, що прийшов час її переслідування. Пеердбачаючи це, митрополит Андрей Шептицький  почав турбуватися про збереження Церкви в умовах суворих випробувань. Насамперед він подбав про свого наступника. На його пропозицію папа Пій ХІІ своєю грамотою від 25 листопада 1939 року призначив о.ректора Й.Сліпого титулярним архієпископом Серренським і коадютором митрополита з правом наступництва на митрополичому престолі. 22 грудня в приватній митрополичій каплиці відбулось рукоположення, без ширшого розголосу цієї події.

Наприкінці 1943 року він /Кирило Осьмак/ зустрівся з миторполитом Андреєм Шептицьким, який, зокрема, докладно розпитував його про стан українського націоналістичного руху на сході України. Шептицький згадав про те, як російське самодержавство в 1914 - 1915 роках висилало українських священників з Галичини і що так само діяла більшовицька влада в Західній Україні у 1939 - 1940 роках. Вони розмовляли довго, наприкінці зустрічі Осьмак попросив благословення "на подальшу мою патріотичну діяльність" й одержав його.// Шаповал, Ю. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії.- К.,2001, стор.325.

Немає коментарів:

Дописати коментар