Павло Скоропадський – політичний і військовий діяч,
гетьман Української Держави. Він відіграв особливу і помітну роль у новітній
історії України, залишивши у ній свій особливий і неповторний слід, втіливши на
практиці споконвічну ідею української державності.
У першому розділі нашої виставки представлені « Спогади »
Павла Скоропадського, книги, довідники
про його життя і діяльність, зокрема « Павло Скоропадський » Олександра Реєнта
(Київ, Видавничий дім «Альтернативи», 2013),
« Павло Скоропадський » Віктора Савченка (Харків, ТОВ «Пет», 2013) і ще
одна книга Віктора Савченка - « Павло
Скоропадський - останній гетьман України
» (Харків, «Фоліо», 2008), надзвичайно цікаві спогади і роздуми Михайла
Шкільника « Україна у боротьбі за державність в 1917-1921 рр. » (Київ, «Кліо», 2016).
Про важливу роль Павла Скоропадського в розвитку української культури, науки і мистецтва свідчать документи, представлені в збірнику документів і
матеріалів « Історія Києва: від княжої доби до сучасності » (Київ, «Книги-ХХІ»,
2005). Процеси державотворення висвітлюються у двох виданнях – збірнику документів і матеріалів « Національні процеси в Україні», частина І
(Київ, «Вища школа», 1997), де подані
постанови першого Українського з’їзду вільного козацтва, на якому Павло
Скоропадський був обраний Наказним Отаманом, тексти універсалу гетьмана Павла
Скоропадського від 29 квітня 1918 р., витяги із законів про тимчасовий
державний устрій тощо, і в сьомому томі наукового видання « Україна: антологія
пам’яток державотворення, Х – ХХ ст. у десяти томах » (Київ, «Основи»,
2008)
Подарунок нашій бібліотеці від авторів - книга «
Повернення із забуття » Олександра і Івана Бондаренків відтворює події
селянського повстанського руху влітку 1918 р. на теренах Звенигородського й
Таращанського повітів Київщини проти німецьких окупаційних військ і
гетьманських каральних загонів.
У другому розділі нашої виставки представлені книги
авторства тих персоналій, які працювали при Гетьманаті Павла Скоропадського,
або книги про їх діяльність під час Гетьманату.
Так, Дмитро Донцов під час Гетьманату Павла
Скоропадського очолював Українське телеграфне агентство та Державне бюро преси,
а також входив до політичної комісії української делегації на мирних
переговорах з РСФРР. Червнем 1918 р. датується його знамените висловлювання « Належність Криму до України є conditio sinequa non ( необхідною умовою ) української
незалежності ».
Відвідувачам бібліотеки пропонуємо том 2 « Історії України » Наталії
Полонської-Василенко (Київ, «Либідь», 1995), дружини виконувача обов'язків отамана Ради
міністрів, міністра освіти, голови Державного
Сенату
Миколи Василенка, під чиїм керівництвом працював В.І.Вернадський.
У нашій експозиції
представлені « Дневники 1917-1921 » самого В.І.Вернадського (Київ, «Наукова
думка», 1994) з дуже оригінальними і цікавими характеристиками Павла
Скоропадського. У 1918 р. за гетьманату Павла
Скоропадського В.І.Вернадський приїхав до Києва, де створив Українську Академію
наук, він був обраний її першим президентом.
Ви можете ознайомитися з
« Автобіографією » Д.І.Багалія,
якому було запропоновано стати прем’єр-міністром гетьманського уряду,
але він відмовився. У 1918 р. Дмитро Іванович започаткував створення
Національної бібліотеки України ( зараз НБУ імені В.І.Вернадського ), брав активну участь у
створенні Українську Академію наук, був
керівником її історично-філологічного відділення.
Цілий розділ книги Надії Суровцової
« Спогади » (Київ, видавництво ім. О.Теліги, 1996) присвячений
Гетьманщині. Кожний, хто захоче щось узнати про цю добу, знайде для себе цікаві
моменти, оскільки книга має розширений іменний показчик.
Немає коментарів:
Дописати коментар