«Український Гомер» (Луї Арагон) До 120-річчя від дня народження Юрія Яновського бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з книжковою виставкою «Український Гомер».

 27 серпня 2022 року минає 120 років від дня народження Юрія Яновського (1902-1954). Юрій Яновський - одна з найбільш трагічних постатей в українській літературі. Прозаїк, поет, блискучий знавець української мови. Проживши в атмосфері тоталітарного насилля понад 20 років, він, як і багато інших митців радянської доби, не мав змоги сповна реалізувати свій небуденний талант, але навіть те, що йому вдалося створити в 1924–1935-му, забезпечило йому почесне місце в історії національного письменства. Передусім це повість «Байгород» і романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі» та «Вершники». Кращі з творів Яновського перекладені багатьма мовами, опубліковані в Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії, Франції.

Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с Майєрове тепер Компаніївського району Кіровоградської області в селянській родині. У 1908 р. у пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда. У 1919 р. Юрій на відмінно закінчив Єлиcаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, в повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. Протягом 1922—1924 pp. юнак навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту в одній групі з майбутнім конструктором космічних кораблів Сергієм Корольовим. Через арешт Юркового дядька Петра Михайловича, якого було звинувачено у вбивстві фінагента, Юрія виключено з комсомолу, від юнака відсахнулася кохана Галя Москалець, і інституту він не закінчив.

Як літератор Юрій Яновський починав з поезії. 1 травня 1922 року Яновський - початківець під псевдонімом Георгій Ней в київській газеті «Пролетарская правда» надрукував перший вірш російською мовою «Море». Юрій Яновський пише вірші, оповідання, нариси, фейлетони, статті російською і українською мовами. Ближче зійшовся з Миколою Бажаном - обох захопила журналістика: бігали по Києву репортерами.

Коли вийшла у світ збірка «Мамутові бивні», Ю.Яновський уже не був студентом політехнічного інституту (1925 р.). Потяг до письменства узяв гору. Помічений і підтриманий М.Семенком, а також літераторами-ровесниками, він якийсь час працює в редакції газети «Більшовик», активно виступає як публіцист з псевдонімом «Юр.Юрченко». Разом з М.Бажаном Ю.Яновський вливається в  «футуристичну кумпанію», ходить на літературні зібрання, часом виступає.

Переїхавши до Харкова, Ю.Яновський став працювати у редакції газети «Вісті» ВУЦВК, а згодом прилучився до зовсім молодого в ту пору «Товариша кіно», обійнявши посаду головного редактора у Всеукраїнському фотокіноуправлінні. Одна з його новел – «В листопаді» (1925 р.) відбиває сторінки з хроніки харківського життя Яновського, зокрема початок його дружби з Олександром Довженком. Трохи згодом Юрій Яновський присвятить Довженкові невеликий нарис «Історія майстра», яка писалася вже в Одесі, куди Юрій Яновський переїхав 1925 року. Два одеські роки - вельми важливий у творчому плані період життя Яновського - письменника. Через його редакторський портфель пройшли фільми «Тарас Шевченко» і «Тарас Трясило» П.Чардиніна, «Борислав сміється» Й.Рони, «Вася-реформатор», «Сумка дипкур’єра» О.Довженка. По суті, Ю.Яновський був художнім керівником Одеського «Голлівуду». На тлі загальної маси це була особистість яскрава, неординарна. Це стало однією з причин звільнення його з посади в серпні 1927 р.

Одеса дала Ю.Яновському натхнення не лише для роботи над кількома кіносценаріями, а й для написання книги нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря», кількох оповідань, повісті «Байгород», частково - роману «Майстер корабля». «Майстер корабля», перший роман Юрія Яновського, увібрав частку того безпосереднього життєвого досвіду, що його молодий письменник набув за час роботи на Одеській кінофабриці. Епізоди з персонажами твору (більшість із них мала реальних прототипів — працівників Одеської кінофабрики) подані через осмислення їх у своїх мемуарах сімдесятирічним кіномайстром То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно), прототипом якого вважають самого Яновського. Смисл твору - все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей. Рекомендуємо перечитати цей роман – гімн мистецтву, життю і жінці. Критика неоднозначно сприйняла твір, адже, з одного боку, роман був, безперечно, цікавий, а з іншого - був відсутній герой-пролетарій, не оспівувалась краса «щасливої радянської дійсності».