ПАМ'ЯТАЄМО САНДАРМОХ!

ПАМ'ЯТАЄМО САНДАРМОХ!

85 років тому (27 жовтня — 4 листопада 1937 року) у карельському лісовому урочищі Сандармох неподалік від столиці Біломорканалу Медвеж’єгорська відбувся масовий розстріл 1111 в'язнів так званого «першого соловецького етапу». Серед них — видатні майстри культури, вчені, державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР.

Із 1111 в’язнів цвіт української нації – священики, історики, державні діячі, режисери, багато письменників і поетів (усього понад 300 прізвищ). В книжковій експозиції бібліотеки ім. Петра Панча «Пам’ятаємо Сандармох» представлені кілька надзвичайно цікавих книжок про цю трагедію.

В першу чергу це книга «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні» (у двох частинах) Семена Підгайного, колишнього в’язня соловецьких концтаборів, яка викриває злочинну політику Московії у побудові «комуністичного раю» (Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008). Автор у своїх спогадах розповів про восьмирічне перебування на Соловках з багатьма відомими письменниками і діячами України.

Далі пропонуємо Вам два збірники: живі цікаві нариси, науково-популярні статті про пошукові експедиції, що працювали на Соловках, в Архангельську, в Республіці Карелія, про долі українських політв’язнів у збірнику  «Українські Соловки» Дмитра Вєдєнєєва і Сергія Шевченка (Київ, «ЕксОб», 2001) і збірник Сергія Шевченка «Архіпелаг особливого призначення» (Київ, «Фенікс», 2006) на основі матеріалів з архівів спецслужб України і Росії.

Слід додати, що у Сандармосі у 1930-х було розстріляно приблизно 9500 осіб. В нашій виставці представлена світлина дослідника історії сталінських таборів Юрія Дмітрієва, який у липні 1997 р. із членами пітерського і московського «Меморіалу» знайшов 236 розстрільних ям. Зараз на місці масових страт встановлено гранітний козацький хрест «Убієнним синам України» і меморіальні знаки страченим полякам, грузинам, естонцям. Бажаючі можуть ознайомитися зі статтею «Сталінізм повертається у Росію» («Культура і життя», №3-4 від 27 січня 2017 р.) про діяльність Юрія Дмітрієва, який не дав табірній пилюці поглинути історії щонайменше 64 тисячі каторжан. За сфабрикованою справою «доблесні співробітники» сучасного НКВД Московії доклали усіх зусиль, аби самого Юрія Дмітрієва ув’язнити до кінця життя. До речі, нині в Росії Сталіна називають «успішним менеджером». Цікаво, енкаведісти вбивали не лише «по долгу службы», а й для власного задоволення. Так сумнозвісний офіцер Матвєєв власноруч убив більшість страчених(«быстро, точно и толково»). Допомагав йому помічник коменданта УНКВД Ленінградської області Алафер. Сам Матвєєв на страту, як у театр, запрошував свою коханку.

До сучасних досліджень українських авторів потрібно додати книжку першосвідчень про страхітливий злочин  кривавої сталінщини над літературою і культурою українського народу  «Розстріляна муза: Мартиролог. Нариси про поетів» Яра Славутича (Київ, «Либідь», 1992), представлену у нашій експозиції.  Вперше вона була опублікована у вільному світі 1955 року.

Не забуваємо звернути Вашу увагу на «Зібрані твори», том ІІІ Богдана Кравціва (Київ, «Світовид», 1994). В цій книзі йдеться про культурний і національний геноцид в Радянській Україні.