"Лебедина зграя" Василя Земляка

 

Я навіть мертвий не знайду спокою,

Якщо мої слова не будуть вражати людей.

                                                                                             В. Земляк

Сьогодні, 23 квітня, виповнюється 100 років від дня народження Василя  Земляка (справжнє ім’я - Вацлав Сидорович Вацик) - українського письменника та кіносценариста. Бібліотека  ім. Петра Панча підготувала історичну довідку. Народився в селі Конюшівці на Вінниччині в селянській родині. По батьковій лінії рід його походить із Чехії, звідки в 1874 році в Україну переселився прадід майбутнього письменника. У школі Вацлав захоплювався читанням книг і вже тоді почав писати свої перші вірші, п’єси та оповідання. А ще з дитинства він мріяв стати льотчиком, тому у 1940 році вступив до Харківського авіаційного училища. Під час Другої світової війни воював у складі партизанського загону, двічі був поранений, другий раз – важко, куля розтрощила кістку на нозі, і це надовго прикувало його до ліжка. Друкуватися почав після війни. У 1945 році було видано його перші твори. У 1957-му Василя Земляка було прийнято до Спілки письменників України.  

До його літературної спадщини належать повісті «Рідна сторона» (1956), «Кам'яний брід» (1957), «Гнівний Стратіон» (1960), «Підполковник Шиманський» (1966), роман-дилогія «Лебедина зграя» (1971) і «Зелені млини» (1976). Писав він також оповідання, нариси та літературно-критичні статті. Але справжню славу йому принесли романи – дилогія «Лебедина зграя» (1971) та «Зелені млини» (1976). За ці твори у 1978 році він був відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

У 1963-1966 роках працював головним редактором кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, пізніше був там керівником сценарної майстерні. Згодом почав освоювати жанр «кіноповісті», який потребував не лише слова, а й екранного вираження. Працюючи на кіностудії, він пише сценарії: «Олесь Чоботар», «Новели красного дому», «Останній патрон».

За його сценаріями знято низку кінофільмів: «Вавилон – XX» (за романом  «Лебедина зграя». Режисер  – Іван Миколайчук, він же зіграв і головну роль у стрічці. У фільмі також знімалися Таїсія Литвиненко, Борислав Брондуков, Костянтин Степанков), «Людина моєї долини», а найвідоміший з них - «Дочка Стратіона». Письменник відчував смак до  динамічного сюжету, до чітко вираженого протиборства сил, яке межує з пригодництвом.

 

Помер письменник у розквіті сил на 54-му році життя холодного березневого дня 1977 року, не встигнувши здійснити свої численні творчі задуми.