Мені зоря сіяла нині вранці

Для Василя Стуса, день 18 січня став початком потужного творчого спалаху, що тривав аж до суду. Він чітко окреслений хронологічно: 18 січ­ня — 30 вересня 1972 року. Період слідства, час, коли духова робота в’язня, здаєть­ся, потребує всієї його вітальної енергії.В цей день написаний вірш «Мені зоря сіяла нині вранці», яким започаткувався цілковито новий період у творчості Василя Стуса — період «Палімпсестів», час, коли, за висловом Костя Москальця, на містично-чуттє­вому рівні Стусові вдалося синтезувати у своїй творчости дві взаємозаперечні на­станови: «фатум», або покірність долі, властиву Сходові, і «дух аскетичної діяльности та кшталтування», властиві Заходові. Але вся ця логіка дійсна лише на розпутті: що вибрати. Далі ж — нова дорога, вже після вибору.                                   Цитовано за виданням «Стус Д. Василь Стус: життя як творчість»