Як в нації вождя нема, тоді вожді її - поети. До 120 - річчя від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка.

Пропонуємо Вам книжкову виставку « Як в нації вождя нема, тоді вожді її - поети », присвячену 120-річчю від дня народження видатного сина України Євгена Филимоновича Маланюка.

Євген Маланюк – найвизначніший поет української еміграції, перекладач, культуролог, літературознавець, критик і публіцист. Євген Маланюк – автор багатьох поетичних збірок. Він написав цілу низку історіософічних есе, літературно-критичних та публіцистичних статей. Серед них потрібно виділити «Крути. Народини нового українця», «Нариси з історії нашої культури», «Малоросійство» та ін.

Маланюк продовжив просвітницьку діяльність видатної особистості в нашій історії - «несамовитого Панька» ( Пантелеймона Олельковича Куліша), який все своє життя боровся за те, щоб ми були володарями своєї землі, а моральне обличчя  українців змінилося на краще : «Народе без пуття, без чести, без поваги». 

В нашій виставці подана частина безсмертної «Діви-обиди», яка наповнена палкою любов’ю до Вітчизни, болем і гнівом, прагненнями до великих перетворень в житті України.

В колишній УРСР численна армія компартійних літературознавців характеризувала Євгена Маланюка як трубадура націонал-фашизму ( Шпак В.Т. Сучасні фальсифікатори ідейної спадщини Т.Г.Шевченка. Київ, 1974, стор. 20 ).

Євгену Маланюку було досить важко і в умовах еміграції, він буквально задихався в атмосфері чужини, не знаходячи себе й серед земляків: «був день з сильною дозою рідного хамства… ». Євген Маланюк дуже гостро писав про графоманські і лакейські потуги класиків української радянської літератури, надзвичайно високо оцінюючи при цьому творчість Ліни Костенко, як найвидатнішої української поетеси.

Крім творів Євгена Маланюка увазі наших читачів пропонуємо статтю Леоніда Куценка             « Евген Маланюк: Над рядками поезій Ліни Костенко» у чудовому виданні книги Івана Дзюби, Ліни Костенко, Оксани Пахльовської « Гармонія крізь тугу дисонансів…», надзвичайно цікаві публікації з «Літературної України» №№ 48-49 «… Нема на світі інших Батьківщин понад одну…» ( З епістолярію Євгена Маланюка та Оксани Сембай-Галицької ). Вони дадуть змогу краще зрозуміти класика нашої літератури – Євгена Маланюка, чия творчість з ближніх і дальніх еміграцій нарешті повертається в Україну.                                                                                              В ці дні, коли практично щодня відбуваються односторонні обстріли нашої території з боку російських окупантів, а сама Росія не визнана юридично державою-агресором, всім нам просто обов’язково потрібно ознайомиться з надзвичайно емоційними і оригінальними поезіями та статтями про історію українсько-російських взаємозв’язків поета-воїна Євгена Маланюка,  якого й досі краще знають за кордонами України, ніж на рідній землі. Для всіх нас це буде як ковток свіжого повітря.