Уся історія Російської держави, яка, на думку
багатьох дослідників, є спадкоємцем
Золотої Орди, була повністю переписана в інтересах Російської імперії, а її
основою стала історія Київської Русі. Володимир Путін продовжує зазіхати на
українську землю й українську історію, на українську церкву і все наше
українське. Чого варта його недавня заява
про те, що донька Ярослава Мудрого Анна, королева Франції, була росіянкою. Без
славного минулого, позиченого у нас, не
створити нову велику імперію, яка для свого подальшого існування не може жити,
не намотуючи кішки мешканців сусідніх з Росією країн на гусениці російських
танків. Чого вартий помпезний пам’ятник
Володимиру Великому в Москві ( світлина додається )!
Київську Русь Володимир Великий
хрестив, коли на місці майбутньої Москви були лише ліси і болота. І День Хрещення Київської Русі – це
наше національне свято, яким ми пишаємося. Перша частина нашої виставки включає билини так званого київського циклу,
об’єднані ім’ям князя Володимира Красне
Сонечко, письмові пам’ятки « Повість минулих літ », « Слово про закон і
благодать » Іларіона, « Изборник: Повести Древней Руси », « Короткі українські
регіональні літописи » упорядника Валерія Шевчука тощо. Друга частина нашої виставки включає
підручники, збірники, монографії та інші видання, які присвячені державотворчій діяльності князя
Володимира Святославовича. Серед них звертаємо Вашу увагу на роман-дослідження
Володимира Білінського « Країна Моксель,
або Московія » у трьох книгах – про історичні корені Російської імперії і на «
Повернення в Царгород » - з бiблiотеки газети « День » про те, що Росія – не Русь.
Цікавими для читачів нашої бібліотеки будуть « Історія міста Києва » Максима
Берлинського, « Оповіді про стародавній Київ » Гліба Івакіна, подарована
бібліотеці автором « З голосу нашої Кліо » Михайлом Слабошпицьким та інші
видання. Третя частина нашої виставки присвячена
реформуванню князем Володимиром Святославовичем язичницької релігії та наступному
прийняттю християнства на Русі ( « Хрест
над Дніпром » Антіна Лотоцького, « Наші церкви » Зірки Мензатюк ). Четверта частина виставки присвячена
відображенню образа князя Володимира Святославовича в художній літературі, в
архітектурі, в назвах вулиць і міст ( « Володимир Великий » Олександра Олеся, «
Володимир » Семена Скляренка, « Історична топографія стародавнього Києва »
Петра Толочка, « Повість швидкоплинних літ » Миколи Ушакова, « Київ. Погляд
через століття » Павла Позняка і Сергія П’ятерикова та багато зовсім нових видань, присвячених пам’яткам нашого міста ).