Київ, вул. Велика Васильківська, 90, тел.: (044) 287-40-46
пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.
середа, 28 жовтня 2020 р.
вівторок, 27 жовтня 2020 р.
Український список Сандармоху. До річниці пам'яті жертв політичних репресій.
З телеграми Об’єднання українських письменників «Слово», надіслана з Нью-Йорка 20 грудня 1954 року: «… 1930 року друкувалося 259 українських письменників. Після 1938 року з них друкувалося тільки 36. Просимо вияснити в МГБ, де і чому зникли з української літератури 223 письменники?»
понеділок, 26 жовтня 2020 р.
пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.
четвер, 22 жовтня 2020 р.
До 125-річчя від дня народження одного із представників «Розстріляного відродження» поета, прозаїка, перекладача, лінгвіста, сценариста Майка Йогансена бібліотека ім. Петра Панча пропонує книжкову виставку «Яскравий представник модерного романтизму 20-х років».
Твори цієї фантастично цікавої особистості не видавалися понад півстоліття, у нашій виставці представлене перше видання поезій реабілітованого у 1958 р. Майка Йогансена (Київ, «Радянський письменник», 1989). Слід зауважити, що Юрій Лавріненко у своєму «Розстріляному відродженні» досить непогано представив зразки поетичного доробку Майка Йогансена, називаючи його «ювеліром слова». Харківський поет Ігор Муратов у своїх спогадах пише про Майка Йогансена таке: «Майк – штукар, Майк – оригінал, Майк – позер, Майк увесь час когось грає» (ці спогади, названі «Просто талант», представлені в нашій виставці). Треба сказати, що «звання» штукаря, тобто жартівника, Йогансен заслужив, хоча й, бува, казали про Майка «Місцевий барон Мюнхгаузен…», «Харківський Хлестаков..». В Радянській Україні переможені і розстріляні не мали право на честь і минуле ( до речі, наявна плутанина з датами народження поета). Тому фактично заборонений Майк Йогансен згадувався тільки як співавтор сценарію (спільно з колишнім генерал-хорунжим армії УНР Юрієм Тютюнником) фільму «Звенигора», який зробив з фактично маловідомого Олександра Довженка зірку кінематографа. Вже після розстрілу Майка Йогансена Олександр Довженко додатково знищив його своїм обвинуваченням поета в найбільшому смертельному гріху – українському націоналізмові.
Відомий
український літературознавець Володимир Панченко поставив « Подорож ученого доктора
Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести в Слобожанську
Швейцарію» Майка Йогансена на 22 місце в
сотні кращих творів української літератури ХХ століття, тоді як «Зачаровану
Десну» Олександра Довженка – тільки на
39 місце!
Для
того, щоб краще зрозуміти роль Майка Йогансена в розвитку української масової культури 20-х років минулого
століття, наполегливо рекомендуємо
звернутися до інтернет-ресурсів і ознайомитися з мемуарною трилогією класика української радянської літератури і голови Спілки письменників
УРСР Юрія Смолича під назвою «Розповідь про неспокій» і передивитись фільм
Тараса Томенка « Будинок «Слово».
13 травня 1933 р. в квартирі № 9 у харківському
будинку «Слово» застрелився Микола Хвильовий. Друзі ще встигли прочитати його передсмертні записки -
невдовзі, з появою міліції, вони зникли. Блискуча пам’ять Майка Йогансена дозволила зберегти для сучасників передсмертне
звернення Хвильового.
Це вже шоста виставка нашої бібліотеки у 2020 р. про
представників «Розстріляного відродження», але цього
разу йдеться про людину, яка свідомо перейшла на бік радянської влади. В’ячеслав Давиденко згадував, як у грудні 1918-го його
гімназисти старших класів і студенти «пішли до Болбочана», а «з ними пішов і
майбутній поет Михайло Йогансен, але за кілька днів вернувся».
У
1921 р. Майк Йогансен дебютував як поет із віршем «Голод» в урядовій газеті
«Вісті ВУЦВК» (вірш представлений в нашій виставці) і як поет та
літературознавець — на шпальтах щойно створеного літературно-мистецького
журналу «Шляхи мистецтва». В альманасі «Жовтень» опублікований маніфест «Наш
універсал», що його підписали Хвильовий, Сосюра і Йогансен, проголосивши себе
творцями нового пролетарського мистецтва (уривки представлені в нашій виставці). Цього ж року вийшла перша збірка віршів
Йогансена «Д’горі».
Кожна людина в творчості Майка Йогансена може знайти
щось близьке для себе. Майк Йогансен
писав дуже непогані революційні поезії (є дуже цікава поезія про Леніна, але
жодної про Сталіна!), містичні (жахливо пророча «Я знаю: загину…»), філософські
(«Овес росте край неба у пісках»), урбаністичні, але нам до вподоби більше його лірика,
зразки якої подаємо в нашій виставці («Випливає чапля з туманiв», «Поля синіють вечорами», «Ах,
життя моє - кругле, як м’яч…»,
«Заєць дитячий», «Ясень» ). На жаль, його індустріальні
поезії, як вважаємо, мало кого зацікавлять.
Отож,
наші любі читачі (не пацани!) і ще любіші читачки, розшукуємо твори Майка
Йогансена в інтернет-ресурсах або в бібліотеках Голосіївського району і рушаємо
в безкінечну прецікаву подорож у неповторний світ мальовничої поезії Майка Йогансена.
понеділок, 19 жовтня 2020 р.
Подарунки бібліотеці ім.П.Й.Панча.
Шановна Мар’яна Березюк подарувала бібліотеці книгу Софії Андрухович «Амадока», 2020. Шановна Яна Аврамова подарувала книгу Марка Менсона «Витончене мистецтво забивати на все»., 2020.
Тож чи потрібні бібліотеки? Давайте поміркуємо: якщо в карантин до бібліотеки несуть подарунки, які щойно вийшли з друку, якщо користувачі зацікавлені в поповнені книжкового фонду бібліотеки, якщо їм хочеться, щоб їх бібліотека була найкращою, то, звісно, красномовнішого твердження немає: «Бібліотеко, будь!»пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.
четвер, 15 жовтня 2020 р.
13 жовтня відбулась онлайн зустріч слухачів курсу «Смартфони та інформаційна культура» з депутатом Київської міської ради Олесею Пинзеник.
Олеся розповіла про роботу депутата, відповіла на запитання присутніх. Заняття групи «Смартфони та інформаційна культура» щовівторка о 12:00. Довідки 067 509 44 68.
12 жовтня вдосконалювали онлайн українську мову з викладачем Оксаною Жованик
Слухачі курсу вивчають морфологію, фонетику мови, практикують читання, диктанти, аудіювання. Заняття щопонеділка15:30. Довідки 067 509 44 68
середа, 14 жовтня 2020 р.
12 жовтня слухачі групи курсу каліграфії в бібліотеці ім. П. Панча мали онлайн спілкування з майстром традиційної японської вишивки сашико Галиною Твердохліб.
Японська вишивка сашико налічує не одне тисячоліття. У стародавній Японії вірили, що вишиті візерунки відлякують злих духів і приваблюють багатство й удачу. Освоєння техніки сашико вчить терпінню і посидючості, допомагає сконцентруватися.
понеділок, 12 жовтня 2020 р.
До Дня Покрови Пресвятої До Дня Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та Дня захисника України бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам книжкову виставку «Козацька шабля і османський півмісяць – історія союзів».
В основі нашої виставки дві книжки першого проректора Національного університету « Острозька академія » Петра Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони» і «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».
Крім того, робиться наголос на книжку братів Капранових «Мальована історія Незалежності України», яка об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель — від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму. Саме ця книга вперше в українській історичній публіцистиці дуже вдало подала історію Криму та кримськотатарського народу невід’ємно від історії решти українських земель.
Насамперед звертаємо Вашу увагу на розділ «Кримське ханство: міфи та реалії» з книжки «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів», оскільки українці мало що знають про історію Кримського ханства. Їхні знання, в основному, базуються на відверто проросійських дослідженнях про «розбійницькі напади» та «грабіжницькі набіги» саме кримських татар. Абсолютно всі східноєвропейські держави у рівній мірі займалися однією і тією ж справою – війною, - тільки у різний спосіб. А рабство було, на жаль, повсюдним явищем на нашій планеті, і не лише кримські татари займалися работоргівлею у тодішньому світі. Саме про це йдеться у книжці Сергія Громенка «250 років фальші: російські міфи історії Криму».
Українці та їхні предки неодноразово воювали з різними тюркськими етносами. Але, окрім воєн і чвар, були і мир, і співробітництво. В самому Криму добре розуміли мову сусіда. І, навпаки, козаки прекрасно знали кримськотатарську мову, про що свідчать запозичення великої кількості тюркських слів в українській мові. Запорізька Січ і Кримське ханство жили за своїми законами і мораллю, в яких було значно більше спільного і навіть схожого, ніж зазвичай вважають.
Не слід забувати, що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, разом з кримським військом Виговський розбив московське військо під Конотопом, а Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Без допомоги татарської кінноти козакам було б важче скородити « списами московські ребра » ( за образним виразом Тараса Шевченка ).
Після окупації Криму військами Катерини ІІ восени 1782 року були знищені і залишки українського козацтва: маніфестом Катерини ІІ від 3 серпня 1775 року була зруйнована Запорозька Січ.
Ще один спільний момент в нашій історії : більшовики втопили в крові як Українську Народну Республіку, проголошену незалежною 22 січня 1918 р., так і Кримську Народну Республіку, проголошену незалежною 13 грудня 1917 р.
І, нарешті, в нашій виставці представлені окремі книжки про анексію Криму у 2014 році, про війну на Сході України, де наша країна , як і 800 років тому, стала щитом на захисті європейської цивілізації.
Наші військові, які відстояли Україну від масштабного вторгнення військ Російської Федерації і їх сателітів, викликають величезну повагу у всіх нас. Вони – наша гордість, наші сучасні лицарі, а не рагулі і селюки, як для деяких наших новоявлених киян.
Нашу виставку хочеться закінчити цитуванням Дмитра Малакова з його книжки «Долі киян ( 1941 – 1943 )» : «Невже, коли 1981 року поставили над Дніпром « бабу » з лютим виразом обличчя й мечем, піднятим на Схід, збулося пророцтво: он де справжній споконвічний ворог – ненависник?!»
В основі нашої виставки дві книжки першого проректора Національного університету « Острозька академія » Петра Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони» і «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».
Крім того, робиться наголос на книжку братів Капранових «Мальована історія Незалежності України», яка об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель — від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму. Саме ця книга вперше в українській історичній публіцистиці дуже вдало подала історію Криму та кримськотатарського народу невід’ємно від історії решти українських земель.
Насамперед звертаємо Вашу увагу на розділ «Кримське ханство: міфи та реалії» з книжки «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів», оскільки українці мало що знають про історію Кримського ханства. Їхні знання, в основному, базуються на відверто проросійських дослідженнях про «розбійницькі напади» та «грабіжницькі набіги» саме кримських татар. Абсолютно всі східноєвропейські держави у рівній мірі займалися однією і тією ж справою – війною, - тільки у різний спосіб. А рабство було, на жаль, повсюдним явищем на нашій планеті, і не лише кримські татари займалися работоргівлею у тодішньому світі. Саме про це йдеться у книжці Сергія Громенка «250 років фальші: російські міфи історії Криму».
Українці та їхні предки неодноразово воювали з різними тюркськими етносами. Але, окрім воєн і чвар, були і мир, і співробітництво. В самому Криму добре розуміли мову сусіда. І, навпаки, козаки прекрасно знали кримськотатарську мову, про що свідчать запозичення великої кількості тюркських слів в українській мові. Запорізька Січ і Кримське ханство жили за своїми законами і мораллю, в яких було значно більше спільного і навіть схожого, ніж зазвичай вважають.
Не слід забувати, що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, разом з кримським військом Виговський розбив московське військо під Конотопом, а Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Без допомоги татарської кінноти козакам було б важче скородити « списами московські ребра » ( за образним виразом Тараса Шевченка ).
Після окупації Криму військами Катерини ІІ восени 1782 року були знищені і залишки українського козацтва: маніфестом Катерини ІІ від 3 серпня 1775 року була зруйнована Запорозька Січ.
Ще один спільний момент в нашій історії : більшовики втопили в крові як Українську Народну Республіку, проголошену незалежною 22 січня 1918 р., так і Кримську Народну Республіку, проголошену незалежною 13 грудня 1917 р.
І, нарешті, в нашій виставці представлені окремі книжки про анексію Криму у 2014 році, про війну на Сході України, де наша країна , як і 800 років тому, стала щитом на захисті європейської цивілізації.
Наші військові, які відстояли Україну від масштабного вторгнення військ Російської Федерації і їх сателітів, викликають величезну повагу у всіх нас. Вони – наша гордість, наші сучасні лицарі, а не рагулі і селюки, як для деяких наших новоявлених киян.
Нашу виставку хочеться закінчити цитуванням Дмитра Малакова з його книжки «Долі киян ( 1941 – 1943 )» : «Невже, коли 1981 року поставили над Дніпром « бабу » з лютим виразом обличчя й мечем, піднятим на Схід, збулося пророцтво: он де справжній споконвічний ворог – ненависник?!»
пʼятниця, 9 жовтня 2020 р.
четвер, 8 жовтня 2020 р.
У рамках підготовки до виставки «Козацька шабля і османський півмісяць – історія союзів», яку бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам до Дня Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та Дня захисника України презентуємо одну з двох книжок першого проректора Національного університету « Острозька академія » Петра Кралюка, представлених на нашій виставці, а саме книжку «Козацька міфологія України: творці та епігони» (Харків, ЛА «Час читати», 2016).
В ній автор робить екскурс в історію створення фактично міфологічної історії України. Починаючи з «Історії Малої Росії» Дмитра Бантиш-Каменського історія України стала подаватися як детальна історія однієї з численних провінцій Російської імперії. Саме з цієї книжки почалася міфологізація козацтва, Богдана Хмельницького, Переяславської ради і приєднання земель Малоросії до Московії. Тих гетьманів, які знаходилися в опозиції до російського самодержавства, він характеризує негативно. Самі козаки постають як мужні й відважні рицарі, які воюють за свою свободу проти ворогів – поляків, турків і татар (ворогів Московії).
Далі з’явився і поширився міф про
старших братів, який всіляко підтримували шовіністично налаштовані російські
діячі.
Петро Кралюк подав свідчення
москвофільства в козацькому фольклорі, розповів про те, що козаки Гетьманщини
відмежовували себе від козаків Запорозької Січі. Малоросійське дворянство в ХІХ
ст. поступово втрачало позиції в державній системі Російської імперії, саме тому
в цьому середовищі популярною стала героїзація Гетьманщини. Найбільше, на що
йшли освічені вірнопіддані українські діячі колишньої Гетьманщини, - це тільки
на ідею автономізму (дивись «Історію русів»).
Тарас Шевченко в своїх творах
заставляв задуматись: а що не так зробили наші предки, чи завжди їхні дії мали
розумний і доцільний характер, чому в результаті боротьби народилася «волі
нашої отрута»?
Пантелеймон Куліш, в свою чергу,
рішуче запропонував «Владимерську путь»
- культурну спадщину Київської Русі, альтернативу козацької Руїни, яка має
привести Україну в коло європейських народів.
Петро Кралюк наголошує на тому, що
козацтво давно відійшло в минуле й нині не має ніякого значення. Під час
нинішньої російсько-української війни «козацька ідея» не спрацювала. На
східному фронті воюють лише одиниці з сотень тисяч членів козачих організацій.
Виняток для Дніпропетровська, який під час російської
навали 2014 р. не впав, в чому, на думку Петра Кралюка, є чимала частка заслуги козацького «батька»
Дмитра Яворницького і його «Історії запорізьких козаків».
Петро Кралюк підкреслює, що
«козацьку славу» можна спокійно покласти на полицю історії. Нам потрібно
розставатися з анархічною традицією козацької історії і шукати непрості
конструктивні ідеї, які б могли консолідувати державу.
середа, 7 жовтня 2020 р.
5 жовтня відновилися заняття з каліграфії в бібліотеці ім. П.Панча онлайн. Щопонеділка об 11:00 .
На наступному занятті - творча зустріч з майстром японської вишивки Сашико Галиною Твердохліб. Познайомимось з японською культурою, сучасною літературою. Зустріч відбудеться онлайн. Довідки за телефоном 067 509 44 58.