Fox News Channel (Фокс-Ньюc-Чэннел, скорочено FNC або Fox News) — американський інформаційний канал із штаб-квартирою в Нью-Йорку.
понеділок, 30 листопада 2020 р.
пʼятниця, 27 листопада 2020 р.
середа, 25 листопада 2020 р.
Японія - це країна, де при імператорському дворі протягом кілької століть популярними були не лицарські, а поетичні турніри.
24 листопада відбулась онлайн-зустріч з кандидатом філософських наук, старшим науковим співробітником Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, науковим співробітником відділу історії зарубіжної філософії, наукового співробітника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди, доцента кафедри філософії Національного університету Києво-Могилянська Академія Сергієм Капрановим. .Пан Сергій розповів слухачам про літературу Японії – сукупність усіх літературних надбань країни від перших письменних творів до сучасності. Японія – це країна, де при імператорському дворі серед місцевої знаті, на відміну від тієї ж середньовічної Європи, протягом кількох століть популярними були не лицарські, а поетичні турніри. Японія – це країна, у якій неможливо зустріти мешканця, що за своє життя не спробував би скласти власного вірша чи не знав би напам’ять кілька хайку з поетичної спадщини Мацуо Басьо, Йоси Бусона, Кобаясі Ісси.
Сучасна японська література може пишатися не лише власною поезією, але й прозою, зокрема, творами таких відомих письменників, як Акутагава Рюноске, Кавабата Ясунарі, Абе Кобо, Муракамі Харукі та.ін. З великим задоволенням присутні долучилися до культурної спадщини Японії.
Мій улюблений світ без насильства, без жорстокості, болю, зла.
У сучасному світі поруч із добром та радістю вистачає місця для жорстокості та насильства. Насильству дорослих над дітьми, жорстокості одних дітей по відношенню до інших… Змінити наш світ і зробити його лише добрим за один день не вдасться нікому, але можна принаймні спробувати зменшити число зла.
В Україні з 25 листопада по 10 грудня
проводиться Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства".
Основна мета акції — привернути увагу
громадськості до проблеми домашнього насильства, жорстокому поводженню з дітьми
Пам’ятаймо:
• Ти маєш право відмовитися робити те,
до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами.
• Ми подібні, але всі різні.
• Твоя власність належить тільки тобі.
• Ти маєш право на допомогу.
• Кожна людина має право жити вільно, у
безпеці, відчуваючи тепло і любов.
вівторок, 24 листопада 2020 р.
Пропонуємо вам книжкову виставку « Українська художниця, яка вразила Пабло Пікассо та всю Європу» ( До 120-річчя від дня народження Катерини Василівни Білокур).
Чарівницею української природи називають Катерину Білокур - народну художницю України із с. Богданівка. Олесь Гончар писав, що саме Богданівка « повівом весняних вітрів чи журавлиним скриком із піднебесся пробудила в юній душі сільської дівчини неспокій митця, жагу творчості, нестримної сили потяг до того святого малярства… Проста українська жінка усвідомила його як своє покликання високе».
Постійним учителем Катерини Білокур була сама природа: краса золотавостиглих широких ланів пшениці, буяння різноманітних польових та садових квітів, щедрі своїми дарами поля й сади. Вона доскіпливо вивчала будову кожної рослини, кожної травинки, спостерігала зміну кольору квітки протягом дня, змінну життя природи кожної пори року. Усе побачене й пережите переносила на полотно. Так з’явилися її неповторні « Квіти за тином», « Квіти в тумані», «Жоржини». Малювала Катерина Білокур олійними фарбами, самотужки опановуючи секрети живопису.
У червні 1954 року, в Парижі, відбулася ретроспективна виставка Пабло Пікассо до 75-річчя художника. Метр пам’ятав про чудову колекцію своїх ранніх полотен, зібраних у Москві. Художнику дуже хотілося знову побачити ці творіння і показати їх європейським фахівцям. У Париж привезли тридцять сім полотен із запасників Держмузею образотворчого мистецтва й Ермітажу. Тоді ж для експозиції Міжнародної виставки сучасного мистецтва в Луврі привезли картини сучасних художників СРСР. Серед них і три картини Білокур- « Цар-Колос», « Берізка» і « Колгоспне поле». Тут їх побачив Пабло Пікассо. Весь світ облетіли слова: « Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б увесь світ заговорити про неї». «Громадянку села Богданівка» Пікассо порівняв з іншою великою художницею-самоучкою - Серафін Луїз із Санли. Це звучало дивно, тим більше, що про сучасне мистецтво він відгукувався вельми невтішно. А Катерину назвав «геніальною».
Картини українки Катерини Білокур відомі не тільки українцям, а й поціновувачам мистецтва зі всього світу. Майстриня «наївного мистецтва» стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ. Її картини сварили, ними захоплювалися, але жодної роботи Білокур не залишали байдужими.
понеділок, 23 листопада 2020 р.
пʼятниця, 20 листопада 2020 р.
"Майдани - наша новітня історія" До Дня Гідності та Свободи.
Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Сім років Україна живе іншим життям, іншими цінностями після подій, які розділили історію нашої країни на до і після. Ми пропонуємо документальні матеріали від мирної акції молоді за європейський вибір України до її жорстокого придушення і створення руху опору під назвою Майдан. Колектив бібліотеки збирає документальні матеріали, які надали рідні та друзі загиблих на Майдані. Бібліотеку відвідали родичі загиблих на Майдані: батько, мама, брат Сашка Храпаченка, батьки Романа Гурика, син Сергія Бондарчука, брат Степана Сольчаника, друзі Василя Мойсея та Сашка Капіноса, учасники Майдану (Волинська Січ): Сергій Мерчук, Володимир Пастушок, Петро Жовтовський, Івона Костина. Разом з учасниками Майдану Юрієм Аксениним, Романом Дзівінським, Олександром Квітницьким згадували події, що стали знаковими для всіх свідомих людей. . Майдан, Небесна Сотня, підла окупація Криму, кривава війна на Донбасі, шок цивілізованого світу, нова міжнародна реальність. Україна стала іншою, продемонструвавши міць і єдність нації.
четвер, 19 листопада 2020 р.
середа, 18 листопада 2020 р.
вівторок, 17 листопада 2020 р.
четвер, 12 листопада 2020 р.
понеділок, 9 листопада 2020 р.
9 листопада відбувся ювілейний ХХ радіодиктант національної єдності.
Автор тексту радіодиктанту, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович. Текст читала акторка Римма Зюбіна. За словами Римми Зюбіної, щоб грамотно писати та розмовляти, потрібно насамперед читати книжки і переписувати їх. Вона закликала всіх долучитися до акції написання радіодиктанту, бо це те, що нас усіх об’єднує. На думку Римми Зюбіної, головне не написати без помилок, а об’єднувальний момент, участь. Римма Зюбіна - гість бібліотеки ім.П.Й.Панча. За її участі в бібліотеці відбуваються кіносеанси «Книги і кіно».
пʼятниця, 6 листопада 2020 р.
Найдзвінкіше слово рідне, найрідніша мова. До Дня української писемності та мови.
Кожна національна мова має свою історію, культуру. Історія української мови, як і самого народу, вельми трагічна. Але тернистий шлях її формування довів, що наша мова безсмертна, нездоланна, заслуговує на пошану з боку інших народів.
Витоки нашої мови треба шукати ще в часи становлення Київської державності VIII—IX ст. н. е., коли з’явилася потреба в писемно-літературній мові. Ця мова виникла на основі київського діалекту з елементами народно-розмовного мовлення давньоукраїнської нації.
Після прийняття християнства з кінця X ст. в Київській Русі поширюється ще церковно-слов’янська мова, яка поступово витісняла давньоруську літературну мову. Тільки жива народна мова впливала на церковнослов’янську, надаючи їй своїх неповторних рис.
Українська мова розвивалася століттями. Тому нині можна стверджувати, що вона найбагатша і найрозвиненіша мова світу.
Багато перепон зустрічала рідна мова на своєму шляху. Російський царат, Польща намагалися її знищити (указ Петра 1 1720 p., маніфест Катерини II, циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва 1863 p.). Але справжні сини України не припиняли створювати українські школи, видавництва, бібліотеки, збагачували світову літературу видатними творами української літератури.
Події 1917 року відкрили українському народові шлях до власної державності, але через короткий час зусиллями більшовиків криваво була встановлена радянська влада в Україні. Кривавий терор, голодомор, війни забирали найкращих дітей України. Але народ вижив, щоб передати нащадкам мову, культуру, пам’ять про жахливі події знущань.
їх зусилля не повинні залишитися марними. Ми повинні зберігати нашу мову, культуру, менталітет, духовність. Хочеться промовити поетичними рядками з вірша Олександра Олеся:
Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг...
Поступово українська мова відроджується, набуває свого довгоочікуваного положення в суспільстві. Саме від нас, громадян України, залежить її майбутній розвиток. Тільки за таких умов ми будемо існувати як нація.
середа, 4 листопада 2020 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)