пʼятницю, 15 липня 2016 р.

"Між культурою та політикою". До 85 - річчя від дня народження Івана Дзюби.

Пропонуємо  книжкову виставку « Між культурою та політикою », присвячену 85-річчю від дня народження Івана Дзюби.                                                                       Іван Михайлович Дзюба – видатний літературознавець, письменник, блискучий аналітик, громадський і політичний діяч України. За словами Євгена Сверстюка « він став академіком уже від появи в самвидаві трактату « Інтернаціоналізм чи русифікація ?» в 1965 році…                                                               Інтелектуальна порядність і безстрашність – цього в суспільстві найбільше бракувало. Звичайно, це чесноти, яких у всі часи не вистачає. Тому актуальність праць Івана Дзюби не втрачається і сьогодні. »                                            Безперечно, що головним експонатом нашої виставки є зірка самвидаву в Україні радянських часів - праця Івана Дзюби « Інтернаціоналізм чи русифікація ? », присвячена аналізові радянської національної політики в Україні. Ця праця одразу набула величезної популярності серед української інтелігенції.  А до того був сміливий виступ Івана Дзюби під час прем’єри фільму Сергія Параджанова       « Тіні забутих предків » в кінотеатрі « Україна » 4 вересня 1965 року.                         В оперативних документах КДБ Іван Дзюба дістав псевдо « Літератор ». Власне, літератором він і був. Вражають оцінки і висновки Івана Дзюби:
« Найвищий обов’язок людини – належати людству. Але належати людству можна тільки через націю, через свій народ. »                                                                          « Російське міщанство почуває себе не дружнім гостем і не добрим приятелем народів, серед яких живе, а господарем становища й вищим елементом ».
Крім численних праць Івана Дзюби в нашій виставці представлені книги інших українських інтелектуалів періоду шістдесятих, яких було репресовано на початку сімдесятих років.
До нашої добірки включені публікації літературознавця, громадського діяча на еміграції Богдана Кравціва, а також дуже цікавий біобібліографічний нарис « Іван Дзюба – талант і доля »  ( Київ, 2005 ) і  матеріали круглого столу « Феномен Івана Дзюби » на відзначення 75-річного ювілею І.М.Дзюби.

"Поетка вогняних меж". До 110 - річчя від дня народження Олени Теліги

Пропонуємо Вам книжкову виставку « Поетка вогняних меж », присвячену 110-річчю від дня народження Олени Теліги.
Вкотре за останні роки читачам нашої бібліотеки пропонується глибше ознайомитися з творчістю талановитої української поетеси та активної громадської діячки Олени Теліги.
В основі нашої виставки дві книги:                                                                            - перше оригінальне видання творів Олени Теліги, здійснене в Україні  «Олена Теліга. О краю мій…» ( Київ, видавництво імені Олени Теліги,   1999 ), яке включає в себе 38 поезій, оповідання, публіцистику та рецензії Олени Теліги. Крім того, вміщено дуже багато фотографій, автографів, архівних та інших документів про її життєвий шлях, документів про вшанування її пам’яті;                         - визначний твір відомого вченого, ідеолога українського націоналізму, мислителя ХХ століття Дмитра Донцова «Поетка вогнених меж Олена Теліга»      ( Торонто, 1953 ), який сам автор назвав « памятником нерукотворним » блискучій Поетці « наддніпрянської України, яка – крім Лесі Українки – не знає собі рівної шляхетністю форми й глибіню змісту».
Також представлені книги її побратимів по літературній і громадській діяльності – Олега Ольжича, Євгена Маланюка, Уласа Самчука. 
В книзі « На зов Києва » ( Київ, Дніпро, 1993 ) поданий останній лист Олени Теліги від 15 січня 1942 року, є також багато іншої цікавої  інформації про діяльність Олени Теліги і її товаришів по вихованню національної свідомості українців, пробудженню та звільненню їх від насадженої комуністичної ідеології.

четвер, 14 липня 2016 р.

Якщо хочемо, то можемо!

13 липня в бібліотеці вивчали французьку мову (вечірня група). Урок в формі кулінарного шоу провели викладач Вікторія Томенчук та працівник Французького інституту мадам Полін. Готували рататуй та шоколадний мус. Говорили тільки французькою мовою – це своєрідний іспит на знання мови. Слухачі курсів проявили активність і показали свої знання французької мови. Інтерактивний урок допоміг слухачам курсів подолати невпевненість у своїх можливостях. Мадам Полін подарувала кожному слухачеві символічний паспорт громадянина Франції. 








На шляху до незалежності

Шановні читачі!
Пропонуємо Вам книжкову виставку « На шляху до незалежності »,  присвячену 26-й річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України.
Україна була не першою союзною республікою у складі СРСР, яка прийняла подібну декларацію. Першими це зробили республіки  Балтії.  Радянський Союз починав розвалюватися. Багато з киян влітку 1990 року реєструвалися на теперішньому Майдані Незалежності як громадяни Української Народної Республіки в рамках акції, яку проводила Українська Міжпартійна Асамблея. 
12 червня 1990 року Верховною Радою Російської Федерації була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР. Приклад Росії заставив українських парламентаріїв, незважаючи на величезні протиріччя у Верховній Раді між комуністичною більшістю і демократичною меншістю, почати розгляд питання про державний суверенітет.
Остаточний текст Декларації приймався 16 липня 1990 року поіменним голосуванням і здобув схвалення майже всіх членів Верховної Ради.
Найбільшим надбанням Декларації є те, що вперше було визначено положення про громадянство і юридично закріплено, що саме громадяни всіх національностей становлять народ України.
 Був підкреслений намір створити власні банки, власні цінову, фінансову, митну й податкову системи.
Йшлося також про право на власні збройні сили, про право самостійно визначати порядок проходження військової служби громадянами республіки ( тим самим наші хлопці уникли необхідності приймати участь у міжетнічних конфліктах на теренах СРСР ).
Проголошувався намір України стати в майбутньому нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерну зброю.

Так Декларація стала провісником української незалежності. А сьогодні український народ знову виборює власний державний суверенітет у боротьбі з зовнішніми і внутрішніми ворогами.


вівторок, 12 липня 2016 р.

Інша Мерилін Монро

Образ Мерилін Монро не перестає розбурхувати уяву. У цій жінці крім подарованої природою краси обличчя і тіла було особливої чарівності, привабливість, шарм. Вже набагато пізніше її назвуть іконою стилю, секс-символом, еталоном жіночності. Вона довго боролася за право грати в кіно не тільки гарненьких красунь, а й серйозні драматичні ролі. Ось дві цитати самої актриси: «Я не ображаюся, коли говорять, що я дурепа, - я знаю, що це не так ...» «Ми, красиві жінки, зобов'язані здаватися дурними, щоб не турбувати чоловіків ...»                    
Бібліотека Мерилін налічувала близько чотирьохсот книг . Серед них класики , такі як Джон Мільтон , Густав Флобер і Халіль Джебран , а також сучасні письменники , в тому числі Ернест Хемінгуей , Семюел Беккет і Джек Керуак . Крім того, там було багато історичних книг , в тому числі шеститомник про життя Авраама Лінкольна .                                                                       

14 улюблених книг Мерилін Монро:                                                                                                  «Коли була війна». Джон Стейнбек                                                                                         «Людина-невидимка». Ральф Еллісон                                                                                             «Падіння». Альбер Камю                                                                                                                          «В дорозі». Джек Керуак                                                                                                                   «Фієста (І сходить сонце)». Ернест Хемінгуей                                                                            
  «Кварал Тортілья-Флет». Джон Стейнбек                                                                                    «Прощавай, зброє». Ернест Хемінгуей                                                                                              «Сестра Керрі». Теодор Драйзер                                                                                                       «Уайнсбург, Огайо». Шервуд Андерсон                                                                                        «Паризький блюз». Харольд Флендер                                                                                             «Безіменний». Семюел Беккет                                                                                                          «Секретний агент». Джозеф Конрад                                                                                                 «Мадам Боварі». Гюстав Флобер



понеділок, 11 липня 2016 р.

Книга Наталки Осьмак « Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу » Київ, Ярославів Вал, 2014.

Шановні читачі!
Пропонуємо Вам ознайомитися з нашою новинкою – книгою Наталки Осьмак  « Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу » Київ, Ярославів Вал, 2014. Це особистий подарунок бібліотеці ім. Петра Панча від авторки.                                                           Кирило Осьмак  ( псевдо Марко Горянський ) – Президент Української Головної Визвольної Ради ( УГВР ), знакова постать у нашій новітній історії.    УГВР – це орган політичного керівництва революційною боротьбою проти німців і комуністів в Україні, створений 15 липня 1944 р. окремими представниками різних партій та непартійними діячами.   Фактично в одній організації  були поєднані одночасно підпільний Парламент і підпільний Уряд воюючої України. Метою організації була Українська Самостійна Соборна Держава на українських етнографічних землях.                                                                                                                                                    Лише після здобуття незалежності ім’я Кирила Осьмака  посіло гідне місце у свідомості сучасного українця, як видатного діяча, гідного репрезентанта активного українства, здатного і готового в умовах несвободи чинити опір колоніальному тискові й гнітові тоталітаризму.           Історія його життя - це жива легенда. Активна участь у діяльності державних органів Центральної Ради та Директорії, неодноразові арешти у 20-30 роках, підтримка зв’язків з українським протинімецьким підпіллям, членами похідних груп ОУН,  зустрічі з Романом Шухевичем, поранення в бою з частиною Красної Армії, ув’язнення, тортури, смерть у 1960 р. і поховання на міському цвинтарі Владімира безіменно, під номером 5753.
Ким був її батько, Наталя Осьмак дізналася тільки 1992 р. Вона зробила все, щоб його ім’я і його життя, « сповнене тихого героїзму, мужності і трагізму », посіло гідне місце в нашій пам’яті.
Листи  Кирила  Осьмака – важливий документ української історії. Вам буде дуже цікаво пізнати життя цієї людини і відчути її голос.
Наталка Осьмак гідна ідеалів свого батька.  Дякуємо їй за цю чудову книгу.
Поважаємо наших героїв, які віддали своє життя за нашу свободу.

пʼятницю, 8 липня 2016 р.

Вечірня група з вивчення французької мови продовжує свою роботу в липні. Викладач Вікторія Томенчук.

 13 липня о 18:00, в рамках курсу з вивчення французької мови - рецепти традиційної французької кухні від мадам Полін, співробітниці Французького інституту.