«Багаторічний друг і
земляк Панча письменник Василь Минко створив оригінальний літературний вінок із
самих лише назв творів Петра Йосиповича Панча: «Далеко від Дніпра», «У
містечку Бе», яке в народі звалося «Зелена трясовина», або «Мишачі
нори», жив-був «Муха Макар». Його хата стояла «Там, де
верби над ставом», з димаря тієї хати клубочився «Солом’яний дим», бо про газове
опалення тоді ще і «Зозуля» не кувала. Його найближчими сусідами
були «Олександр Пархоменко» і «Слюсар із депо». Одержавши «Тихонів
лист», ці «Богатирі» пішли «З боями до Царицина»
. «Мій герой» також. «У Валках на базарі» до нього
пристали «Син Таращанського полку», «Малий партизан» та
інші «Гарні хлопці». Палахкотіли «Відблиски пожеж»,
стогнала «Рідна земля». «Під грохот канонади» довго
тривала «Облога ночі». «Вовки», «Свистуни» і всіляка
« Черва», батьківщиною яких були «Гнізда старі»,
а на прапорах хижо майорів «Чорний хрест», пускали в бій нові й нові «Голубі
ешелони», надіячись на «Реванш», воюючи за « Савчині бариші ».
«В дорозі» всяко трапляється. «Помилка Мухи Макара» була в тому,
що він якийсь час не знав, «Кому ж віддати прапор ?». Тому так
довго «Гомоніла Україна». «У степу над Оріллю» гасали
«Білий вовк» та «Зелена кобила». Та
ось «Рано-вранці» подув «З моря» погідний вітер, прийшла
«Перемога», і «На калиновім мості» настав бажаний «Мир».
«Чорний монах» залишився «Без козиря», «Цар без трону»,
«Мати» справила синам «Нові чобітки», пов’язала
їм «Червоні галстуки», і вони пішли «По дорозі в літературу»
творити «Повість наших днів».
Віктор Гаман. Мій золотий сон – Конча-Озерна. Київ, Логос, 2013, стор. 38.
До Дня народження Петра Панча в бібліотеці відкрилась виставка робіт праправнучки письменника Олександри Шинкаренко.
2017 рік. Родичі П.Й.Панча: правнучка Тетяна Рилеєва та дві праправнучки Анастасія і Олександра Шинкаренки в бібліотеці ім.П.Й.Панча..
Малярні роботи П.Панча. Із домашнього архіву родини Панчів.
Петро Йосипович Панч
(Матеріал з Вікіпедії)
Истории для взрослых от Олеся Бузины. Лето безвластия 1917-го // Сегодня.- 2014.- 4 січня.
Спогади про Петра Панча поета Петра Осадчука
Результаты поискаПанч Петр Иосифович - Надо Знать
Спогади Олега Микитенка про Петра Панча
http://www.lvivcenter.org/uk/lia/persons/panch-petro/ -Остап Тарнавський, Літературний Львів, 1939-1944: спомини (Львів, 1995), с. 28
Петро Йосипович Панч - один з основоположників української радянської літератури. За сорок років творчої діяльності він написав більше ста творів - романів, повістей, оповідань, загальний тираж яких наближається до чотирьох мільйонів екземплярів. Роман "Гомоніла Україна" - епічне полотно про підготовку і першому етапі визвольної війни українського народу проти польської шляхти в середині XVII століття. У романі представлена широка картина подій бурхливого десятиліття 1638-1648 років. Автор показує, як в українських народних масах дозріла ідея повстання проти гніту польської шляхти і католицької церкви, як виникла і зміцнилася в народній свідомості ідея возз'єднання з братнім російським народом і як, нарешті, загриміли перші громи повстання, незабаром перетворився на грандіозну на той час війну . "Гомоніла Україна" - це роман про народ. У ньому виведено низка образів, які представляють різні стани і громадські групи того часу. Талановито намальовані образи вождів повстання - Богдана Хмельницького і Максима Кривоноса. Цих двох самобутніх, не схожих один на одного людей об'єднувало головне - розуміння цілей справедливої визвольної боротьби. Події, зображені в романі, завершуються політичним і військовим тріумфом повсталих - окупанти вигнані з України, Богдан Хмельницький активізує переговори з послами російського царя про возз'єднання України з Росією.
Бібліотекарі бібліотеки ім.П.Й.Панча вшановують пам'ять письменника 1 грудня 2015 року
Немає коментарів:
Дописати коментар