понеділок, 26 липня 2021 р.

" Релігійна культура України: повір'я, традиції, звичаї " ( До Дня Хрещення України - Русі)



 До Дня Хрещення України-Русі бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам книжкову виставку «Релігійна культура України: повір’я, традиції, звичаї».                             

День Хрещення України-Русі – це наше національне свято, яким ми пишаємося. 

В нашій книжковій виставці представлені окремі підручники, збірники, монографії та інші видання, присвячені діяльності князя Володимира Святославовича по реформуванню язичницької релігії та наступному прийняттю християнства на Русі.

Щодо питань релігійних традицій і звичаїв населення України - Русі рекомендуємо вибагливим читачам «Історію релігії в Україні» (Київ, «Знання», 1999), «Україну духовну» Віри Назарчук (Київ, 2006), «Хрестоматію тисячоліття хрещення Руси - України» (Філядельфія -Торонто, С.К.В.О.Р., 1986), репринтне видання історично-релігійної монографії «Дохристиянські вірування українського народу» митрополита Іларіона (Вінніпег, 1965 – Київ, «Обереги», 1992), нариси з історії української православної церкви «Українська церква» Івана Огієнка (Київ, «Україна», 1993), «Введение христианства на Руси: легенды, события, факты» (Симферополь, «Таврия», 1988)«Как была хрещена Русь» (Москва, Политиздат, 1989).

Звертаємо увагу наших шановних відвідувачів на дві книжки про дохристиянську  українську міфологію, одну з найбагатших у слов’янському світі.  Це «Чарівні істоти українського міфу» Дари Корній (Харків, «Vivat», 2018) і «Українська міфологія» Володимира Галайчука ( Харків, «КСД», 2016).

Вітаємо  всіх наших читачів зі святом Дня Хрещення України - Русі і зичимо всім міцного здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

четвер, 22 липня 2021 р.

21 липня в онлайн- режимі вивчали англійську мову. Викладач- вчитель англійської мови, музикант Михайло Сиромля ( Міка Чуєв).Заняття відбуваються щосереди о 12:00. В серпні - канікули.

З 1 вересня новий курс англійської мови в бібліотеці. Запис по телефону 2874046.



Вакцинація от COVID-19

16.07.21 у приміщенні  бібліотеки ЦБС Голосіївського району проходила вакцинація співробітників бібліотеки імені Петра Панча. Дякуємо нашій адміністрації за цей захід. Запрошуємо наших читачів долучитися до вакцінації та записатися онлайн на сайті "Helsi" або у свого сімейного лікаря.




понеділок, 19 липня 2021 р.

У кіноклубі " Книги і кіно " дивилися онлайн фільм " Мої думки тихі".

 


" Мої думки тихі"- українська трагікомедія українського режисера Антоніо Лукіча  2019 року для якого вона стала дебютною повнометражною художньою стрічкою.

Складно назвати життя Вадима успішним - невдач в особистому житті та на роботі набагато більше, ніж будь- яких хороших моментів. Хлопець працює звукорежисером. Поки це йому грошей багато не приносить, але він сподівається на прорив.Одна канадська компанія вирішила дати йому шанс- потрібно всього лише записати звуки закарпатських тварин для створення гри. А якщо зможе ще й дати їм крякання рахівського крижня, то взагалі запросять  на роботу до Канади. У цій подорожі компанію йому вирішила скласти  мама- сім'я  ж так мало часу проводить разом, а тут такий шанс.

пʼятниця, 16 липня 2021 р.

" Як тебе не любити, Києве мій ! ". Книги Віктора Киркевича.

 



                                «Як тебе не любити, Києве мій!»

Бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам чудові тексти від Віктора Киркевича з останніх надходжень літератури до нашої бібліотеки:  «Київ литовсько-польський», «Київ імперський» і «Київ капіталістичний»  (усі три харківського видавництва «Фоліо» 2019 р.). Автор пише свої книжки російською мовою для того, щоб якомога більше людей ознайомилися з надзвичайно цікавою історією України, її столиці – міста Києва. Ці книжки розповідають, в першу чергу, про минуле українців, поляків, євреїв, які постраждали від Російської та Радянської імперій протягом останніх століть. Як зауважує автор, занадто часто ці страждання перебільшуються для зайвої політизації.

Віктор Киркевич з величезною повагою і шляхетністю пише про людей, які жили у Києві, і про знаменні події, пов’язані з нашим рідним містом. Його розповіді надзвичайно лаконічні і фантастично насичені невідомими для більшості людей цікавими фактами про наше місто. Віктор Киркевич демонструє безліч фактів з різноманітних джерел про репресивну політику імперської Росії, направлену проти народів на території сучасної України, зокрема проти поляків після польських повстань 1830-1831 і 1863-1864 років. Надзвичайно багато фактів про численні заборони української мови і досить швидку асиміляцію населення в містах України. Адже ще в середині ХІХ століття російську мову можна було почути, і то нечасто, тільки в губернських присутністях.  Вражають дані про геноциди малих народів імперською Росією в ХІХ столітті!

Отже у ці спекотні дні запрошуємо Вас до бібліотеки ім. Петра Панча ознайомитися з захоплюючими розповідями Віктора Киркевича про життя Києва і отримати інтелектуальну насолоду від творчості цієї визначної особистості. Перефразовуючи слова з листа Остапа Вишні до Олеся Гончара, хочеться повторити, що нам пощастило жити поруч з не тільки такими особистостями, як Остап Вишня,  Олесь Гончар, Ліна Костенко, Іван Дзюба, 90-річчя якого ми будемо відзначати за кілька днів. В нескінченому переліку багатьох інших визначних імен нашої культури стоїть і російськомовний інтелектуал Віктор Киркевич з його палкою любов’ю до нашого міста, служінням суспільству, з його нетерпимістю до тоталітарних режимів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15 липня вдосконалювали іспанську мову з викладачем- волонтером Гнаповою Людмилою Анатоліївною. Наступне заняття - 26 серпня о 17.30.



 

середа, 7 липня 2021 р.

Героїчна оборона Києва

 Після поразки у прикордонних боях радянські війська почали відходити на лінію укріплень старого кордону, на якій передбачалося зупинити просування німецьких військ. Не всі радянські частини  змогли вдало здійснити маневр по відходу. 5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону на стику 5 і 6 радянських армій і вийшли до оборонних споруд міста. Цей   день вважається початком Київської стратегічної оборонної операції. Німецьке командування оцінило прорив як  вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалось справою найближчого часу. На 21 липня Гітлер призначив парад на Хрещатику. Та цим планам не судилося здійснитися.Німецькі частини, що підійшли до першої  смуги оборони, не змогли її подолати. Перший штурм Києва 11-14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 72 дні. Невдалим для ворога були і наступні спроби захопити  місто. Захисники міста ( понад 120 тис. бійців, з яких 33 тис. народне ополчення) стійко тримали оборону. 21 серпня Гітлер приймає  рішення припинити лобові атаки міста. Під Києвом ворог  втратив 100 тис.чол. Наступ на Київ тимчасово припинився.





пʼятниця, 2 липня 2021 р.

4 липня - день народження Петра Панча, видатного українського письменника, лауреата Шевченківської премії, багаторічного очільника Спілки письменників України, майстра художнього слова, наставника й творчого порадника для молодих авторів, що сьогодні вже стали класиками української нової літератури.

Пропонуємо книжкову виставку "Словом змалював життя", присвячену 130-річчю від дня народження Петра Панча.


Колективу бібліотеки цікаво знати ваші думки та враження  від прочитання творів Петра Панча.

Тетяна Осіпова

10 ч. 
Мудрий старець з обличчям лева... Так назвали колись Петра Панча в одній з ювілейних статей районної газети містечка Валки - його малої батьківщини. Літературний "батько" кількох поколінь українського письменства, майстер художнього слова, громадський діяч, різнобічно талановита людина, що встигала багато й скрізь - про це доводилося чути від близьких і рідних письменника, читати в спогадах і листах. Моє улюблене в нього - невеличкі оповідання "В дорозі" - сповнені цікавими спостереженнями, вихоплені з буденного життя сюжети, на які ми часом не зважаємо... а може варто зупинитися й подивитися на світ очима художника українського слова....





Пропонуємо книжкову виставку «Постать століття», присвячену 90-річчю від дня народження Івана Дзюби. Іван Михайлович Дзюба – видатний літературознавець, письменник, блискучий аналітик, громадський і політичний діяч України.

 Іван Дзюба початку 1960-х – визнаний інтелектуальний лідер молодої України.  Головним експонатом нашої виставки є зірка самвидаву в Україні радянських часів - праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація ?», присвячена аналізові радянської національної політики в Україні. Ця праця одразу набула величезної популярності серед української інтелігенції.  А до того був сміливий виступ Івана Дзюби про таємні арешти молодої інтелігенції під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» в кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року. В нашій виставці представлена світлина виступу Івана Дзюби на забороненому вечорі Лесі Українки (з нагоди 50-ї річниці від дня її смерті) 1 серпня 1963 року в Піонерському парку міста Києва (у книжці Івана Дзюби «Спрага» – Київ, 2001).  12 грудня 1964 року в першу річницю смерті Василя Симоненка Іван Дзюба виступає з вступним словом в Київському медичному інституті.                                                  27 березня 1965 року Іван Дзюба виступає на Шевченківському вечорі в парку імені Пушкіна, оскільки проведення заходу в Палаці культури заводу верстатів-автоматів відмінили: «Слишком много собралось тех, кто на украинском языке разговаривает, националистов.»                                                                                                                                              29 вересня 1966 року на двадцять п’яті роковини трагедії Іван Дзюба виступив на неофіційному мітингу в Бабиному Яру, щоб вшанувати пам’ять вбитих там жертв. Він закликав до порозуміння між двома народами та викорінення антисемітизму. В оперативних документах КДБ Іван Дзюба дістав псевдо «Літератор». Власне, літератором він і був. Вражають оцінки і висновки Івана Дзюби: «Найвищий обов’язок людини – належати людству. Але належати людству можна тільки через націю, через свій народ… Російське міщанство почуває себе не дружнім гостем і не добрим приятелем народів, серед яких живе, а господарем становища й вищим елементом».

Нашим відвідувачам рекомендуємо цікаві книжки Івана Дзюби «Починаймо з поваги до себе» (Київ, Просвіта, 2002), «Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П’ятдесят років без Сталіна» (Київ, Криниця, 2003), «Микола Хвильовий: «азіятський ренесанс» і «психологічна Европа» (Київ, КМА, 2005), «Шевченкофобія в сучасній Україні» (Київ, КМА, 2006), «Тарас Шевченко серед поетів світу» (Київ, Либідь, 2016), два видання надзвичайно цікавої книжки «Є поети для епох» ( Київ, Либідь, 2011 і 2019).                   Родзинкою нашої виставки є шедевр нашого часу – «Гармонія крізь тугу дисонансів…» Івана Дзюби, Ліни Костенко і Оксани Пахльовської (Київ, Либідь, 2016).

Рекомендуємо вибагливому читачеві численні літературні портрети Івана Дзюби різних років – від «Більший за самого себе» (про Василя Симоненка) до «Чорного романтика Сергія Жадана», від «Я народжусь, коли помру» (про надзвичайно популярного у шістдесяті Миколу Холодного, на якого після арешту у 1972 році влада накинула образ розкаяного грішника) до «Засвітився сам від себе» (про такого ж абсолютно нонконформістського поета Володимира Свідзинського, спаленого енкаведистами живцем у жовтні 1941 року).

Крім численних праць Івана Дзюби в нашій виставці представлені книги інших українських інтелектуалів з оточення Івана Дзюби періоду шістдесятих, які були репресовані або знищені в період з початку шістдесятих до початку сімдесятих років. До нашої добірки включені публікації літературознавця, громадського діяча на еміграції Богдана Кравціва про репресії у відношенні до українських радянських літераторів і митців у 1950-1970 роки, а також дуже цікавий нарис «Іван Дзюба – талант і доля » (Київ, 2005 ) і  матеріали круглого столу «Феномен Івана Дзюби» на відзначення 75-річного ювілею І.М.Дзюби (Київ, КМА, 2007).                                                                                                                                Насолоджуємося разом чудовими текстами від генія і захисника українського слова Івана Михайловича Дзюби.         



четвер, 1 липня 2021 р.

4 липня - 130 років від дня народження Петра Йосиповича Панча.

   «Багаторічний друг і земляк Панча письменник Василь Минко створив оригінальний літературний вінок із самих лише назв творів Петра Йосиповича Панча: «Далеко від Дніпра», «У містечку Бе», яке в народі звалося «Зелена трясовина», або «Мишачі нори», жив-був «Муха Макар». Його хата стояла  «Там, де верби над ставом», з димаря тієї хати клубочився «Соломяний дим», бо про газове опалення тоді ще і  «Зозуля» не кувала. Його найближчими сусідами були «Олександр Пархоменко» і  «Слюсар із депо». Одержавши «Тихонів лист», ці «Богатирі» пішли «З боями до Царицина» . «Мій герой» також. «У Валках на базарі» до нього пристали  «Син Таращанського полку», «Малий партизан» та інші «Гарні хлопці». Палахкотіли  «Відблиски пожеж», стогнала «Рідна земля».  «Під грохот канонади» довго тривала  «Облога ночі». «Вовки», «Свистуни» і всіляка  « Черва», батьківщиною яких були «Гнізда  старі», а на прапорах хижо майорів «Чорний хрест», пускали в бій нові й нові «Голубі ешелони», надіячись на «Реванш», воюючи за « Савчині бариші ».  «В дорозі» всяко трапляється. «Помилка Мухи Макара» була в тому, що він якийсь час не знав, «Кому ж віддати прапор ?». Тому так довго «Гомоніла Україна». «У степу над Оріллю» гасали       «Білий вовк» та «Зелена кобила». Та ось «Рано-вранці» подув «З моря» погідний вітер, прийшла   «Перемога», і «На калиновім мості» настав бажаний «Мир». «Чорний монах» залишився  «Без козиря», «Цар без трону», «Мати» справила синам «Нові чобітки», повязала їм «Червоні галстуки», і вони пішли «По дорозі в літературу» творити  «Повість наших днів».

 

             Віктор Гаман. Мій золотий сон – Конча-Озерна. Київ, Логос, 2013, стор. 38.

Петро Панч – український письменник, новеліст і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував, коли йому було тридцять років, коли автор мав за плечима життєвий досвід. Він належить до письменників великого художнього і громадського значення. Проза Петра Панча – література високої проби.
Разом з Україною Петро Панч пройшов довгий і важкий курс життя. Курс почався в напівселянській, напівміщанській родині у маленькому повітовому містечку Харківської губернії – Валках. З 1915 року Панч проходить всі етапи буремних подій – артилерійська школа в Одесі, Царське Село, Петроград, Південно-Західний фронт, Армія УНР, Червона Армія, демобілізація,… літературний фронт.
Вже у 1925 – 1926 роках бібліотечна статистика відзначила особливий попит, від широких кіл читачів, на книжки Петра Панча.
Основна тема творчості – історико-революційна, становлення особистості в умовах війни, революції і соціалістичного будівництва. Твори перекладені на багато іноземних мов. Твори: «Голубі ешелони» (1928), «Народження» (1932), роман «Облога ночі» (1935), «Гомоніла Україна» (1954), «В дорозі» (1959), «На калиновому мосту» (1965), та ін.
Петро Панч удостоєний премії ім.. Т.Г.Шевченка (1965), нагороджений двома орденами Леніна, Орденом Дружби народів та ін..
Петро Панч стояв у витоків створення Спілки письменників України. У 1966 1969 рр. – Секретар правління Спілки.


Мудрий старець з обличчям лева... Так назвали колись Петра Панча в одній з ювілейних статей районної газети містечка Валки - його малої батьківщини. Літературний "батько" кількох поколінь українського письменства, майстер художнього слова, громадський діяч, різнобічно талановита людина, що встигала багато й скрізь - про це доводилося чути від близьких і рідних письменника, читати в спогадах і листах. Моє улюблене в нього - невеличкі оповідання "В дорозі" - сповнені цікавими спостереженнями, вихоплені з буденного життя сюжети, на які ми часом не зважаємо... а може варто зупинитися й подивитися на світ очима художника українського слова....
Мудрий старець з обличчям лева... Так назвали колись Петра Панча в одній з ювілейних статей районної газети містечка Валки - його малої батьківщини. Літературний "батько" кількох поколінь українського письменства, майстер художнього слова, громадський діяч, різнобічно талановита людина, що встигала багато й скрізь - про це доводилося чути від близьких і рідних письменника, читати в спогадах і листах. Моє улюблене в нього - невеличкі оповідання "В дорозі" - сповнені цікавими спостереженнями, вихоплені з буденного життя сюжети, на які ми часом не зважаємо... а може варто зупинитися й подивитися на світ очима художника українського слова....