«Багаторічний друг і земляк Панча письменник Василь Минко створив оригінальний літературний вінок із самих лише назв творів Петра Йосиповича Панча: «Далеко від Дніпра», «У містечку Бе», яке в народі звалося «Зелена трясовина», або «Мишачі нори», жив-був «Муха Макар». Його хата стояла «Там, де верби над ставом», з димаря тієї хати клубочився «Солом’яний дим», бо про газове опалення тоді ще і «Зозуля» не кувала. Його найближчими сусідами були «Олександр Пархоменко» і «Слюсар із депо». Одержавши «Тихонів лист», ці «Богатирі» пішли «З боями до Царицина» . «Мій герой» також. «У Валках на базарі» до нього пристали «Син Таращанського полку», «Малий партизан» та інші «Гарні хлопці». Палахкотіли «Відблиски пожеж», стогнала «Рідна земля». «Під грохот канонади» довго тривала «Облога ночі». «Вовки», «Свистуни» і всіляка « Черва», батьківщиною яких були «Гнізда старі», а на прапорах хижо майорів «Чорний хрест», пускали в бій нові й нові «Голубі ешелони», надіячись на «Реванш», воюючи за « Савчині бариші ». «В дорозі» всяко трапляється. «Помилка Мухи Макара» була в тому, що він якийсь час не знав, «Кому ж віддати прапор ?». Тому так довго «Гомоніла Україна». «У степу над Оріллю» гасали «Білий вовк» та «Зелена кобила». Та ось «Рано-вранці» подув «З моря» погідний вітер, прийшла «Перемога», і «На калиновім мості» настав бажаний «Мир». «Чорний монах» залишився «Без козиря», «Цар без трону», «Мати» справила синам «Нові чобітки», пов’язала їм «Червоні галстуки», і вони пішли «По дорозі в літературу» творити «Повість наших днів».
Віктор Гаман. Мій золотий сон – Конча-Озерна. Київ, Логос, 2013, стор. 38.
Петро Панч – український письменник, новеліст і романіст, автор казок для дітей. Свої перші твори опублікував, коли йому було тридцять років, коли автор мав за плечима життєвий досвід. Він належить до письменників великого художнього і громадського значення. Проза Петра Панча – література високої проби.
Разом з Україною Петро Панч пройшов довгий і важкий курс життя. Курс почався в напівселянській, напівміщанській родині у маленькому повітовому містечку Харківської губернії – Валках. З 1915 року Панч проходить всі етапи буремних подій – артилерійська школа в Одесі, Царське Село, Петроград, Південно-Західний фронт, Армія УНР, Червона Армія, демобілізація,… літературний фронт.
Вже у 1925 – 1926 роках бібліотечна статистика відзначила особливий попит, від широких кіл читачів, на книжки Петра Панча.
Основна тема творчості – історико-революційна, становлення особистості в умовах війни, революції і соціалістичного будівництва. Твори перекладені на багато іноземних мов. Твори: «Голубі ешелони» (1928), «Народження» (1932), роман «Облога ночі» (1935), «Гомоніла Україна» (1954), «В дорозі» (1959), «На калиновому мосту» (1965), та ін.
Петро Панч удостоєний премії ім.. Т.Г.Шевченка (1965), нагороджений двома орденами Леніна, Орденом Дружби народів та ін..
Петро Панч стояв у витоків створення Спілки письменників України. У 1966 1969 рр. – Секретар правління Спілки.
Мудрий старець з обличчям лева... Так назвали колись Петра Панча в одній з ювілейних статей районної газети містечка Валки - його малої батьківщини. Літературний "батько" кількох поколінь українського письменства, майстер художнього слова, громадський діяч, різнобічно талановита людина, що встигала багато й скрізь - про це доводилося чути від близьких і рідних письменника, читати в спогадах і листах. Моє улюблене в нього - невеличкі оповідання "В дорозі" - сповнені цікавими спостереженнями, вихоплені з буденного життя сюжети, на які ми часом не зважаємо... а може варто зупинитися й подивитися на світ очима художника українського слова....
Мудрий старець з обличчям лева... Так назвали колись Петра Панча в одній з ювілейних статей районної газети містечка Валки - його малої батьківщини. Літературний "батько" кількох поколінь українського письменства, майстер художнього слова, громадський діяч, різнобічно талановита людина, що встигала багато й скрізь - про це доводилося чути від близьких і рідних письменника, читати в спогадах і листах. Моє улюблене в нього - невеличкі оповідання "В дорозі" - сповнені цікавими спостереженнями, вихоплені з буденного життя сюжети, на які ми часом не зважаємо... а може варто зупинитися й подивитися на світ очима художника українського слова....
Немає коментарів:
Дописати коментар