четвер, 30 липня 2020 р.

29 липня відбувся черговий онлайн урок англійської для початківців. Викладач-вчитель англійської мови, музикант Михайло Сиромля ( Мика Чуєв).У серпні група продовжує займатися щосереди о 13:00 по Skype. Довідки за телефоном 0675094468..



28 липня відбувся черговий урок української мови.Його провела читач бібліотеки Лідія Володимирівна Байда.


28 липня відбувся черговий онлайн тренінг "Смартфон - це просто.50+".Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Це було останнє заняття у цьому сезоні , попереду канікули з домашнім завданням і новий рівень навчання ! Дякуємо усім відвідувачам за терпіння і наполегливість.



четвер, 23 липня 2020 р.

22 липня відбувся черговий урок англійської мови для початківців.Цього разу дивилися фільм мовою оригінала "Мумія " (1959 ) .


" Великий хреститель України - Руси та його слід в історії " ( До Дня Хрещення Київської Русі ).




Пропонуємо книжкову виставку «Великий хреститель України-Русі та його слід в історії», присвячену Дню Хрещення Київської Русі.
Уся древня історія Росії, яка, на думку багатьох дослідників, виступає опосередкованою спадкоємницею Золотої Орди, була повністю переписана в інтересах Російської імперії, а її основою стала історія Київської Русі. Звертаємо увагу наших читачів і відвідувачів на той факт, що Київську Русь Володимир Великий хрестив, коли на місці майбутньої Москви були лише ліси і болота. День Хрещення Київської Русі – це наше національне свято, яким ми пишаємося.       
На жаль, вчені досі не визначилися з датою народження Володимира. Він був одним із синів київського князя Святослава, але був народжений поза шлюбом. Майбутній святий був не кращим і не гіршим за інших володарів середньовіччя, котрі без усяких сумлінь прокладали собі шлях до трону через трупи братів і батьків.
Бажаючі можуть ознайомитися з билинами так званого київського циклу, об’єднаними ім’ям князя Володимира Красне Сонечко, підручниками, збірниками, монографіями та іншими виданнями, присвяченими державотворчій діяльності князя Володимира Святославовича. Цікавими для читачів нашої бібліотеки будуть «Історія міста Києва» Максима Берлинського, «Оповіді про стародавній Київ» Гліба Івакіна, подарована бібліотеці автором «З голосу нашої Кліо» Михайла Слабошпицького та інші видання.                                                                                            
Особливу увагу відвідувачів звертаємо на частину нашої виставки, присвячену реформуванню князем Володимиром Святославовичем язичницької релігії та наступному прийняттю християнства на Русі.              
Остання частина нашої виставки присвячена відображенню образа князя Володимира Святославовича в художній літературі, в архітектурі, в назвах вулиць і міст ( «Володимир Великий» Олександра Олеся, «Володимир» Семена Скляренка, «Історична топографія стародавнього Києва» Петра Толочка, «Повість швидкоплинних літ» Миколи Ушакова,   «Київ. Погляд через століття» Павла Позняка і Сергія П’ятерикова та багато зовсім нових видань, присвячених пам’яткам нашого міста ).


середу, 22 липня 2020 р.

21 липня відбувся черговий урок української мови,писали диктант за книгою Андрія Бондаря "Морквяний лід". Його провела читач бібліотеки Лідія Володимирівна Байда.



21 липня відбувся черговий онлайн тренінг " Смартфон- це просто.50+".Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Тренінг "Смартфон - це просто. 50+" відбувається щовівторка 13:00.Довідки за телефоном 067 509 44 68





20 липня відбувся онлайн тренінг по Skype з каліграфії- красного письма.Тренінги відбуваються два рази на тиждень:понеділок та четвер,о 13:00.Керівник проєкту Олена Постнікова. Долучайтеся ! Довідки за телефоном 067 509 44 68.



понеділок, 20 липня 2020 р.

« Художник, розіп’ятий на хресті політики…»

Бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам книжкову виставку                      "Розіп'ятий на хресті політики...", присвячену 140-річчю від дня народження українського політичного та громадського діяча, заступника голови Центральної Ради й голови Генерального секретаріату, голови Директорії, прозаїка і драматурга Володимира Кириловича Винниченка [16 липня (28 за н.ст.) 1880 р. – 6 березня 1951 р.].



За часів Радянської України сталінське табу на згадування прізвища Володимира Винниченка в позитивному контексті було зняте тільки в листопаді 1987 р. після виступу Михайла Горбачова. Володимир Винниченко був, за висловом історика Станіслава Кульчицького, «одним із нечисленних радянців у національному таборі, хоча вважав що є комуністом». Саме його перу належали три перші Універсали Центральної Ради – основоположні документи відроджуваної державності, відроджуваної нації.

Особливий інтерес у наших читачів повинна викликати  книга Станіслава Кульчицького і Валерія Солдатенка «Володимир Винниченко» ( Київ, «Альтернативи», 2005 ), яка є першою політичною біографією цього видатного українського революціонера й великого письменника.

Про літературну творчість, особисте життя Володимира Винниченка йдеться у двох надзвичайно цікавих книжках дослідника-літературознавця Володимира Панченка: книзі розвідок та мандрівок « Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості» (Київ, «Твім інтер», 2005  та « Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 «слайдів» (Київ, «Ярославів Вал», 2019). У другій книжці Володимиру Винниченку присвячені 3 «слайди»: «Тінь Заратустри. Ніцшеанський слід у творчості В.Винниченко», «Винниченко і Скоропадський. Подвійна гра і тягар булави», «Винниченко і Сталін. Монолог, який так і не став діалогом».

Читачам стане відомо, звідки у Микити Хрущова взялася відвага виголосити знамениту доповідь на ХХ зїзді КПРС, у якій розвінчувався культ особи Сталіна. Колишній радник головного творця постсталінської «відлиги» Федір Бурлацький  у своїх спогадах розповів про надзвичайно сильне враження на Микиту Хрущова від слів героя оповідання Володимира Винниченка «Талісман», прочитаного у дитинстві («Хто тут командир? Раз я кажу, що я піду, то я таки піду»): «Отак і я на ХХ зїзді. Раз уже мене вибрали Першим, я повинен, я зобовязаний був, як цей чоботар Піня, сказати правду про минуле, чого б це мені не коштувало і як би я не ризикував»..

Про приватне життя Володимира Винниченка можна узнати з публікації у журналі «Слово і час» (№4 за 2013 р.) «Як мені хочеться, щоб ти був щасливий!» (Із листа Розалії Ліфшиць до Володимира Винниченка) і статті «Згадаємо Володимира Винниченка. Він, здається, найбільше в житті любив себе і… Україну» Анжели Савченко у газеті «День» (№132-133 від 17-18 липня 2020 р.).

Бібліографічний список літератури про творчість Володимира Винниченка станом на   2005 р. дає видання ЦБС Голосіївського району м. Києва «Аристократ духу» (Київ, 2005).

середу, 15 липня 2020 р.

До 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет України



До 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет України бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам невеличку книжкову виставку, присвячену цій знаменній даті.

В основі цієї виставки прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року Декларація про державний суверенітет України ( Київ, Політвидав України, 1990 ).

Після закінчення карантину всі бажаючі зможуть передивитися примірники газети Верховної Ради України «Голос України», в якій 2 червня 2020 року була започаткована нова рубрика «30 років Декларації про державний суверенітет».

На сторінках цього видання розміщені спогади наших сучасників про події 16 липня 1990 року і їх роль в новітній історії України ( звертаємо Вашу увагу на статтю Олександра Мороза «Задля людини і держави»  в № 101 від 23 червня 2020 року). Адже ухваливши Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада конституційною більшістю також постановила вважати 16 липня Днем незалежності України. «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада постановляє: вважати 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне свято», — гласила Постанова «Про День проголошення незалежності України».

Читачам нашої бібліотеки буде цікаво ознайомитися з виступом Степана Хмари у Верховній Раді України про проект Декларації про державний суверенітет України, адже саме в його варіанті взагалі йшлося не про проголошення, а про відновлення незалежної Української держави. С. Хмара пропонував записати, що «союзний договір у липні 1922 року, який де-факто став наслідком військової анексії Української Народної Республіки більшовицькою РРФСР, закріпив колоніальне становище України; що договір нав’язаний Україні в умовах окупації і стану війни РРФСР з УНР, уряд якої усунуто від влади військовою силою; що договір підписував маріонетковий уряд УРСР, який не мав уповноваження від народу України, а був створений окупаційною владою» (Хмара Степан. Дорогою до мрії. Том І, Київ, Фенікс, 2005, стор.276).

Відвідувачам бібліотеки пропонуємо також  передивитися світлини з архіву фотокореспондента  Михайла Шуляка, шістдесятника, одного з активних членів УГС, відомого історичною світлиною колишніх політв’язнів - народних депутатів від Народної Ради після голосування за прийняття Декларації про державний суверенітет України, своїми фотоілюстраціями до книги « Останнім шляхом Кобзаря» ( Київ, Український літопис, 1994 ).

Бажаємо всім оптимізму і здоров’я!
 







13 липня відбувся онлайн тренінг по Skype з каліграфії - красного письма.Тренінги відбуваються два рази на тиждень: понеділок та четвер,13:00.Керівник проекту Олена Постнікова. Долучайтеся ! Довідки за телефоном 0685094468


четвер, 2 липня 2020 р.

2 липня відбувся онлайн тренінг по Skype з каліграфії - красного письма. Тренінги відбуваються два рази на тиждень: понеділок та четвер, 13:00. Керівник проєкту Олена Постнікова. Долучайтеся! Довідки за телефоном 068 509 44 68



4 липня - день народження Петра Йосиповича Панча. Бібліотека ім.П.Панча запрошує читати твори письменника.

4 липня - день народження Петра Панча, видатного українського письменника, лауреата Шевченківської премії, багаторічного очільника Спілки письменників України, майстра художнього слова, наставника й творчого порадника для молодих авторів, що сьогодні вже стали класиками української нової літератури.