четвер, 24 грудня 2015 р.

Різдвяні офіри

23.12 2015. До бібліотеки  з «Різдвяними офірами»  завітали  юні студенти  та  викладачі  Київської дитячої Академії мистецтв.  Вони підготували користувачам бібліотеки прекрасні музичні подарунки. В заході прозвучали  класичні твори  у виконанні Катерини Білик /флейта/, Єви Колесникової /фортепіано/,  Марії  Хорватової  /фортепіано/, Варвари Білик /флейта/, Ковальської Дар’ї /фортепіано/,  Р.Акопян /скрипка/, Ігоря Кузнецова /фортепіано/, Горєлової Єлизавети.  Сподобався присутнім хоровий спів факультету театрального мистецтва під керівництвом Катерини Дмитрівни Кондад. Вони виконали твори Ірини Рябчун «Христос народився» та новорічну пісню «У ясний зимовий день».  В концерті взяли участь викладачі Академії:  Катерина Конрад,  Микола Чикаренко, Євгенія Шелестова, Олена Туровська  та Ірина  Рябчун .                                                                                                                                       Кандидат мистецтвознавства Ірина Рябчун  звернулася до присутніх зі словами привітання з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим.                                                                  Привітання юних студентів – це естетична насолода, краса звуків і  сподівання на здійснення мрій.                                                                                                                                                             На завершення концерту всі діти отримали подарунки від діда Мороза.      З Новим роком!











Урок англійської мови

22 грудня – останній  в 2015 році урок англійської мови. Дуже тепло і душевно «учні» вітали з Новим роком вчительку Марію Вишняр. Це  вірші – присвята українською і англійською мовами, теплі слова вдячності волонтерському запалу  пані Марії, невеличкі подаруночки від «учнів».                                                                            Колектив бібліотеки  і  «учні» висловлюємо  Марії  Вишняр нашу щиру подяку.  Ви, Марія, працювали з нами майже півроку і доклали багато зусиль для навчання нас англійської мови. Говорять мудрі: «Вчаться у тих, кого люблять». Ми вас щиро полюбили. Ваш високий професійний рівень був для нас стимулом у навчанні. Нехай людська шана буде Вам подякою за Вашу плідну працю, чуйність, уміння творити добро.                                          Бажаємо Вам міцного здоров’я, творчої наснаги на довгі роки життя, злагоди і миру, щастя і благополуччя.       Наступний урок англійської мови – перший вівторок лютого 2016 року. До зустрічі в новому році.









середу, 23 грудня 2015 р.

Неофіційний, але всенародний гімн України

Пропонуємо книжкову виставку «Неофіційний, але всенародний гімн України», присвячену 170 - річчю «Заповіт» Т.Г.Шевченка.                                                Одразу потрібно зауважити, що, як написав у своїй літературознавчій статті  «Рік високого сонця» Є.Сверстюк,  в оригіналі цей твір не має назви.                «Заповітом» його назвав М.Костомаров у посмертному виданні «Кобзаря» 1867  Очевидно, він виходив з характеру перших рядків. Пізніші критики навіть придумали Шевченкові «важке захворювання», щоб прив’язати заповіт до побутових обставин.                                                                                                                     Автограф у рукописній збірці «Три літа» датовано « 25 декабря 1845, в "Переяслові». Датується за цим автографом: 25 грудня 1845 р., Переяслав.                                                                                                              В поезії «Як умру, то поховайте…» Т.Г.Шевченко використав відомий з давньої літературної традиції  ( Горацій, П.-Ж.Беранже, Г.Р.Державін, О.С.Пушкін ) жанр  «пам’ятника» - поетичного заповіту й створив поезію нового, власне шевченківського жанру – заповіт-гімн.                                                                    В нашій книжковій виставці є кілька дуже цікавих видань.                                   По-перше, це антологія - «Заповіт» мовами народів світу ( переклади на 147 мов народів світу ) 1989 р. видання. У збірці подано по одному перекладу Заповіту  кожною з представлених мов, про інші переклади сказано в примітках.                    По-друге, це «На святі надій. Вибране» Євгена Сверстюка 1999 р. видання. У своїй літературознавчій статті  «Рік високого сонця» Є.Сверстюк проводить надзвичайно цікаву паралель «Заповіту» Т.Г.Шевченка  з «Давидовими псалмами», а саме з псалмом 149. Обидва його твори однакові формою. Написані в однаковому розмірі, у них навіть однакова кількість рядків. Саме цей псалом був прообразом «Заповіту»! Шевченкові нащадки зробили «Заповіт» своїм революційним маніфестом, маючи для того підстави. Треба тільки нагадати, що « вставайте, кайдани порвіте » по суті злагіднює « мечі… острі обоюду на отмщеніє язикам »…                           Є.Сверстюк звертає нашу увагу на суперечність: «Полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю Бога».                                                                   По-третє, це невеличка за розмірами книжка Олександра Шарварка « Дзвони. Три етюди про Тараса Шевченка » 1995 року видання. В ній автор переосмислив певні епізоди з життя і творчості Т.Г.Шевченка, свого часу сфальшованих офіційними радянськими істориками та літературознавцями. Надзвичайно емоційно О.Шарварок пише про те, що Т.Г.Шевченко однозначно говорить про « кров ворожу », якої не стане в Україні. Тільки тоді він помолиться, тобто згодиться з Богом щодо нової долі народу…                                                                                                   О.Шарварок зауважує, що М.Рильський свого часу безапеляційно ствердив:«Злії люди» - це категорія перш за все соціальна ». За умов тоталітаризму поета силоміць, уміло й послідовно, заганяли в ідеологічний мундир КГБ.                                             По-четверте, це дві дуже цікаві книжки Ніни Королюк   «Кобзарева пісня. Поезія Тараса Шевченка і музика» 1994 року видання і «Полумяне слово Шевченка в музиці» 1995 року видання. В цих двох книжках багато уваги приділяється втіленню  «Заповіту» в музиці, розповідається, чому саме не співаються третя й четверта строфи «Заповіту».                                                                                                         Інтерес до Шевченкової музи не згасає. Поезія Т.Г.Шевченка невичерпна, як 
 як саме життя, як тисячолітні книги древніх, у яких кожне покоління людства знаходить свої відповіді на вічні питання.  






вівторок, 22 грудня 2015 р.

Медитація Дзадзен майстерня

 Людина – це частина природи. Саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Зрозуміти закони природи, жити по цим законам, вдосконалювати своє тіло і душу – бажання кожної людини. Однією із форм самовдосконалення є медитація, яка все більше привертає до себе увагу на Заході, стала предметом наукових досліджень. В багатьох з опублікованих наукових дослідженнях було знайдено зв’язок між медитацією і  змінами в обміні речовин, кров’яним тиском, мозковою активністю та іншими процесами в організмі. Зараз медитація широко застосовується як психотерапевтичний засіб для зняття психічного напруження, фізичного болю і як метод боротьби зі стресом, у тому числі в клінічних умовах. Часто використовується з метою релаксації.                                                                                                                                                                                                       20 грудня в бібліотеці зібралися охочі до медитації – духовної практики, що полягає в тихому сидінні в правильній позиції.  Дзадзен означає заспокоїтися  і сконцентрувати розум і тіло. Це не знання - це практика, яка покликана робити людину  щасливою,  спокійною  і вільною. Дзадзен провела Олена Постнікова.



понеділок, 21 грудня 2015 р.

Поетичний вечір Павла Космана

17 грудня  гість бібліотеки – поет  Павло Михайлович  Косман.  Павло Михайлович дуже цікава і творча людина. Автор багатьох поетичних збірок.  Всі вірші, прочитані автором йдуть від серця, тому й хвилюють і надихають , дають наснагу до творчості, примушують по-іншому бачити світ навколо. Вірші поета – то щоденник його життя. Адже поезія народжується із потреби саморозкриття, розуміння свого призначення.                                                              На поетичному вечорі прозвучали прекрасні пісні у виконанні Руслана Іщенка - молодого, талановитого митця.


Храми Києва, пов'язані з ім'ям Миколи.

Храм Миколи Чудотворця, більше відомий як храм Миколи на водах, - перший і єдиний православний храм на Україні, розташований в акваторії.                                                                На початку XX століття на київській річкової пристані була капличка святого Миколая у псевдорусскому стилі, побудована на кошти міського товариства порятунку на водах, і зруйнована в 1930-х роках.                                                                                                                    Будівництво церкви почали в день зимового дня Святого Миколая 19 грудня 2003 року. Автори проекту - Юрій Лосицький та Олена Мірошниченко.                                                            У 2004 році церкву святого Миколая на намивних грунтах була побудована.                                 У храмі зберігається ікона святого Миколая, якій понад 200 років.                                                Адреса: вул.Набережно-Хрещатицька, 8аМетро: «Поштова площа», «Контрактова площа».


пʼятницю, 18 грудня 2015 р.

Молодь диктує моду! Магія візерунку.

Вишиванка – назва традиційної української вишиваної сорочки, яка носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Вишиванка є єдиним елементом українського строю, що перейшов до міської української культури, і послугував натхненням для багатьох новітніх одежин, як футболки, сукні, блузки, краватки тощо, що оздоблені вишиванковими візерунками. Вишиванка стала дрес – кодом чи безкоштовною перепусткою до певних молодіжних тусовок та дискотек.


середу, 16 грудня 2015 р.

Нобелівський лауреат - Світлана Алексієвич

16 грудня в читальній залі бібліотеки відбувся бібліотечний урок «Нобелівський лауреат – Світлана Алексієвич».
Бібліотекар Оксана Красіонова  розповіла читачам про Нобелівська лауреатку, білоруску українського походження, яка показувала майже документальну правду про радянське життя, війну у Чечні, та "дев'яності".
Світлану Алексієвич було відзначено Нобелевською премією з літератури «за її багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності у наш час». Світлана Алексієвич – перший нобелевський лауреат в історії незалежної Білорусії. Вперше за півстоліття премія була присуджена письменникові, який переважно працює в жанрі документальної літератури, при цьому вперше Нобелівська премія з літератури присуджена професійному журналісту.
Книжки Світлани Алексієвич видавали  в 19 країнах світу. Крім  того, письменниця є автором сценаріїв 21 документального фільму та трьох театральних п'єс. Вистави за її книгами ставили у Франції, Німеччині, Болгарії.
Лауреат численних літературних премій.

Список книг Світлани Алексієвич:                                                                                                                         1983 – У войны не женское лицо.
1985  Последние свидетели. Сто недетских рассказов.
1989 – Цинковые мальчики.
1993 – Зачарованные смертью.
1999 – Чернобыльская молитва
2006 – Чудный олень вечной охоты.
2013 – Время секонд-хэнд: конец красного человека.
                                                                          Література по темі:                                                                                                              Алексієвич,Світлана. Якщо не посадили, то питання: «Чому всіх посадили, а мене – ні? Що я роблю не так? // Країна – 2015. – 15 жовт.- С.12-14.                                                                                                Вітович, Ігор. Престижну відзнаку з літератури здобула білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич / Вітович Ігор // Україна молода.- 2015.- 9-10 жовт.- С.5.                           Гривінський, Роман. Перемогла чесна проза: Лауреатом Нобелівської премії з літератури-2015 стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич / Гривінський, Роман // День. – 2015. – 9 жовт. – С.23.          Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: "Релігійна диктатура – не менше зло, ніж диктатура державна". / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2015. – 23-29 трав. (№18).                          Дроздовський, Дмитро. Тяглість "метафізики зла": історії Світлани Алексієвич / Дроздовський, Дмитро // Всесвіт. – 2015. – №5-6. – С. 272-279.                                                                                                Дроздовський, Дмитро. Світлана Алексієвич: Homo soveticus – це я / Дроздовський, Дмитро // Дзеркало тижня. – 2014. – 26 вер. (№34).                                                                                                                     Кулик, Наталія. Право на правду]: або Людиноцентризм Світлани Алексієвич / Кулик, Наталія // Освіта України. – 2015. – 19 жовт. (№42). – С. 14  - 15.                                                                                          Поліщук, Ярослав. Світлана Алексієвич: хроніки зужитого часу  / Поліщук, Ярослав // Дніпро. – 2015. – №7-9. – С. 126-131.                   
                                                              

16 грудня - 240 років від дня народження Джейн Остін


вівторок, 15 грудня 2015 р.

15 грудня – черговий урок англійської. Інтерес охочих вивчати мову не зменшується.



Подаровані книги

 Надія Савченко. Сильне ім’я Надія – Київ: Юстініан, 2015. Ця книга – один великий і живий лист до українців. Лист із російської в′язниці, яка вже понад рік тримає ту, що стала символом нескореної української нації. Українську НАДІЮ. Так хто ж вона, Надя Савченко? Яка вона? Що з того, що ми знаємо про неї, правда, а що вже стає легендою? Вона відповість вам сама на сторінках цієї книжки. У притаманній їй емоційній манері, пригадуючи навіть дрібні, але важливі події зі свого життя, з яких і були сплетені її характер, вдача, незламність. Збережено особливості авторського письма. Книга, яка розповідає про неймовірно сильну Українку. 





понеділок, 14 грудня 2015 р.

Відкрийте у собі художника

13 грудня відбувся черговий урок живопису з курсу "Відкрийте у собі художника". Вчилися малювати портрет. Малювали цікавих людей - письменників, акторів. Серед портретів - портрет Василя Шкляра,  дуже схожий. Наталія Іванівна малювала Петра Йосиповича Панча. Портрет П.Й.Панча ще не закінчений. Строго не судіть... Вчимось...

Сьогодні - день народження Михайла Старицького.

 Автором слів поезії, більш відомої за її першими рядками, "Ніч яка місячна, зоряна, ясная" є Михайло Старицький. Музику до неї, як включення до арії опери з мотиву повісті Миколи Гоголя «Утоплена», написав Микола Лисенко.



пʼятницю, 11 грудня 2015 р.

"Художнє слово вустами майстра" Гість бібліотеки - Василь Довжик.

9 грудня гостем бібліотеки був лауреат численних літературних премій,  член Національної спілки письменників України, поет, прозаїк,  драматург, перекладач, актор театру, кіно та естради  Василь Довжик. Василь Довжик  - автор 16 книжок прози. Заслужений діяч мистецтв України.                                                                                                              З перших кроків знайомства Василь Михайлович підкорив присутніх дивовижним почуттям гумору, веселою натурою і тонкою іронією.                                                                                                                                                           Поспілкуватись з митцем виявили бажання  учні 8 класу середньої школи №112 ім. Т. Г. Шевченка, читачі бібліотеки. 
                                                                    

четвер, 10 грудня 2015 р.

Право в моєму житті

10 грудня в бібліотеці презентували книжкову виставку «Право в моєму житті».                                                                    В цей день 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини – перший міжнародно – правовий документ, що проголосив основні права та свободи людини.                                            Принциповою засадою Загальної Декларації  прав людини є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст.1 Декларації, народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Наділені розумом і совістю, вони повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. У Декларації особливо виділяється право людини на життя, свободу та особисту недоторканність (ст. 3). За цим правом ніхто не повинен зазнавати тортур або нелюдського, або такого, що принижує гідність,  поводження і покарання (ст. 5). Кожна людина, обвинувачувана  у скоєнні злочину, вважається невинною доти, поки її вина не буде  встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду (ст.9-11). У Декларації зазначається також, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в особисте і сімейне життя, а також безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції, честь і репутацію (ст.12). Декларація містить права людини на вільне пересування, обрання місця проживання, на свободу переконань і вільне їх волевиявлення (ст.19), на свободу мирних зборів і асоціацій (ст.20); право на соціальне забезпечення (ст.22), працю на вільний вибір роботи (ст.23); на відпочинок і дозвілля (ст.24).

Марія Заньковецька та її доба

9 грудня бібліотекарі бібліотеки ім..П.Й.Панча взяли участь у наукових читаннях «Марія Заньковецька та її доба», який проходив в музеї Марії Заньковецької.  Захід зібрав багато цікавих і фахових спеціалістів, які представили наукові дослідження по темі.  Крім того завідувач відділу «Музей Миколи Лисенка» Скорульська Р. презентувала книгу «Літопис життя і творчості М.В.Лисенка», заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Заболотна В. представила драматургію І.Карпенко-Карого в сучасному баченні. Говорили про «Життєві та творчі зв’язки Д.Яворницького з корифеями українського театру», про «Булгакова – міфи та легенди», про «Театр корифеїв і єврейський театр: перехресні стежки», згадали І.С.Козловського, П.Саксаганського, М.Кропивницького і представили багато інших цікавих досліджень.  Є в історії української культури особистості, чия велич визначається не тільки їхньою літературною спадщиною, а й всією сукупністю творчої та суспільної діяльності. Бібліотекарі  з задоволенням доторкнулись до невичерпних вершин досягнень українських митців.



вівторок, 1 грудня 2015 р.

Виставка живопису « До вічних істин через сучасне мистецтво»

Молода художниця Наталія Невінчана, 16 років, учениця 11 класу українського гуманітарного ліцею.
В минулому році закінчила художню школу.
Дуже любить мистецтво, особливо сучасне, без якого не уявляє свого життя. З нетерпінням очікує кінця навчального року, аби мати змогу більше часу витрачати на відвідування музеїв та арт – заходів.
Запрошуємо до знайомства з живописом Наталії Невінчаної.