понеділок, 12 жовтня 2020 р.

До Дня Покрови Пресвятої До Дня Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва та Дня захисника України бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам книжкову виставку «Козацька шабля і османський півмісяць – історія союзів».

В основі нашої виставки дві книжки першого проректора Національного університету « Острозька академія » Петра Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони»  і «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».

Крім того,  робиться наголос на книжку братів Капранових «Мальована історія Незалежності України», яка об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель — від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму. Саме ця книга вперше в українській історичній публіцистиці дуже вдало подала історію Криму та кримськотатарського народу невід’ємно від історії решти українських земель.

 Насамперед звертаємо Вашу увагу на розділ «Кримське ханство: міфи та реалії» з книжки «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів», оскільки українці мало що знають про історію Кримського ханства. Їхні знання, в основному, базуються на відверто проросійських дослідженнях  про «розбійницькі напади» та «грабіжницькі набіги» саме кримських татар. Абсолютно всі східноєвропейські держави у рівній мірі займалися однією і тією ж справою – війною, - тільки у різний спосіб. А рабство було, на жаль, повсюдним явищем на нашій планеті, і не лише кримські татари займалися работоргівлею у тодішньому світі. Саме про це йдеться у книжці Сергія Громенка «250 років фальші: російські міфи історії Криму». 

Українці та їхні предки неодноразово воювали з різними тюркськими етносами. Але, окрім воєн і чвар, були і мир, і співробітництво. В  самому Криму добре розуміли мову сусіда. І, навпаки, козаки прекрасно знали кримськотатарську мову, про що свідчать запозичення великої кількості тюркських слів в українській мові. Запорізька Січ і Кримське ханство жили за своїми законами і мораллю, в яких було значно більше спільного і навіть схожого, ніж зазвичай вважають.

Не слід забувати,  що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, разом з кримським військом Виговський розбив московське військо під Конотопом, а Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Без допомоги татарської кінноти козакам було б важче скородити « списами московські ребра » ( за образним виразом Тараса Шевченка ).

 Після окупації Криму військами Катерини ІІ восени 1782 року були знищені і залишки  українського козацтва: маніфестом Катерини ІІ від 3 серпня 1775 року була зруйнована Запорозька Січ.

 Ще один спільний момент в нашій історії : більшовики втопили в крові як Українську Народну Республіку, проголошену незалежною 22 січня 1918 р., так і Кримську Народну Республіку, проголошену незалежною 13 грудня 1917 р.

І, нарешті, в нашій виставці представлені окремі книжки про анексію Криму у 2014 році, про війну на Сході України, де наша країна , як і 800 років тому, стала щитом на захисті європейської цивілізації.

Наші військові, які відстояли Україну від масштабного вторгнення військ Російської Федерації і їх сателітів, викликають величезну повагу у всіх нас. Вони – наша гордість, наші сучасні лицарі, а не рагулі і селюки, як для деяких наших новоявлених киян.

Нашу виставку хочеться закінчити цитуванням Дмитра Малакова з його книжки «Долі киян    ( 1941 – 1943 )» : «Невже, коли 1981 року поставили над Дніпром « бабу »  з лютим виразом обличчя й мечем, піднятим на Схід, збулося пророцтво: он де справжній споконвічний ворог – ненависник?!»

В основі нашої виставки дві книжки першого проректора Національного університету « Острозька академія » Петра Кралюка «Козацька міфологія України: творці та епігони»  і «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів».

Крім того,  робиться наголос на книжку братів Капранових «Мальована історія Незалежності України», яка об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель — від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму. Саме ця книга вперше в українській історичній публіцистиці дуже вдало подала історію Криму та кримськотатарського народу невід’ємно від історії решти українських земель.

 Насамперед звертаємо Вашу увагу на розділ «Кримське ханство: міфи та реалії» з книжки «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів», оскільки українці мало що знають про історію Кримського ханства. Їхні знання, в основному, базуються на відверто проросійських дослідженнях  про «розбійницькі напади» та «грабіжницькі набіги» саме кримських татар. Абсолютно всі східноєвропейські держави у рівній мірі займалися однією і тією ж справою – війною, - тільки у різний спосіб. А рабство було, на жаль, повсюдним явищем на нашій планеті, і не лише кримські татари займалися работоргівлею у тодішньому світі. Саме про це йдеться у книжці Сергія Громенка «250 років фальші: російські міфи історії Криму». 

Українці та їхні предки неодноразово воювали з різними тюркськими етносами. Але, окрім воєн і чвар, були і мир, і співробітництво. В  самому Криму добре розуміли мову сусіда. І, навпаки, козаки прекрасно знали кримськотатарську мову, про що свідчать запозичення великої кількості тюркських слів в українській мові. Запорізька Січ і Кримське ханство жили за своїми законами і мораллю, в яких було значно більше спільного і навіть схожого, ніж зазвичай вважають.

Не слід забувати,  що саме кримські татари були союзниками Хмельницького у боротьбі за козацьку державу, разом з кримським військом Виговський розбив московське військо під Конотопом, а Кримське ханство було союзником Дорошенка, Мазепи, Орлика. Без допомоги татарської кінноти козакам було б важче скородити « списами московські ребра » ( за образним виразом Тараса Шевченка ).

 Після окупації Криму військами Катерини ІІ восени 1782 року були знищені і залишки  українського козацтва: маніфестом Катерини ІІ від 3 серпня 1775 року була зруйнована Запорозька Січ.

 Ще один спільний момент в нашій історії : більшовики втопили в крові як Українську Народну Республіку, проголошену незалежною 22 січня 1918 р., так і Кримську Народну Республіку, проголошену незалежною 13 грудня 1917 р.

І, нарешті, в нашій виставці представлені окремі книжки про анексію Криму у 2014 році, про війну на Сході України, де наша країна , як і 800 років тому, стала щитом на захисті європейської цивілізації.

Наші військові, які відстояли Україну від масштабного вторгнення військ Російської Федерації і їх сателітів, викликають величезну повагу у всіх нас. Вони – наша гордість, наші сучасні лицарі, а не рагулі і селюки, як для деяких наших новоявлених киян.

Нашу виставку хочеться закінчити цитуванням Дмитра Малакова з його книжки «Долі киян    ( 1941 – 1943 )» : «Невже, коли 1981 року поставили над Дніпром « бабу »  з лютим виразом обличчя й мечем, піднятим на Схід, збулося пророцтво: он де справжній споконвічний ворог – ненависник?!»

 


Немає коментарів:

Дописати коментар