В бій ідуть пенсіонери!

 Спільна справа згуртувала навколо бібліотеки київську інтелігенцію. На заклик українських письменників - Ірен Роздобудько, Ігоря Жука, Міли Іванцової, Лесі Вороніної, що звернулися до  небайдужих допомогти бійцям зони АТО, відгукнулись київські пенсіонери. Сама незахищена категорія громадян проявила активну громадянську позицію, батьківську турботу, всі кращі людські якості і зібрали для наших воїнів: теплі речі, чай, каву, сигарети, мед, цукор і т. д.  Крім того, було зібрано 7150 грн. Присутні написали воїнам  побажання берегти себе і скоріше повертатися з перемогою. Свої малюнки. освячені щирими дитячими серцями, передали учні середньої школи №112 ім. Т. Шевченка. 

Ірен Роздобудько
Дорогі, дивовижні наші люди!
Дякую всім, хто сьогодні був в бібліотеці ім. П. Панча!
Хто приніс туди стільки необхідного нашим хлопцям, що воно все ледь влізло 
в великий джип!!! Низький Вам всім уклін! 
Дуже дякую і бібліотекарям, яких віднині називатиму «Санта Панчами»: по-перше, бібліотекарі для мене взагалі святі люди, по-друге Санчо Панса був вірним другом Дон Кіхота. А ви так багато робите для тих, хто воює.
Дякую Ані і Аліку Колодочкам – дай вам Бог сил і здоров‘я!
Дякую, що майже з потягу, знайшла в собі сили прийти Людочка Іванцова і принести на аукціон свою картину!
Дякую, що прийшли мої дорогі «Нори –Друк» -- сто років не бачила вас!
Дякую діткам за малюнки!
Все, що ми зібрали буде відправлено НА ФРОНТ.
Звіт і фото звіт буде обов‘язково!
ДЯКУЮ!
п.с. я так боялася, що ви не прийдете. Але те, що відбулося перевершило всі мої очікування!
МИ НЕПЕРЕМОЖНІ!
Слава Україні!

Міла Іванцова

 Такий час переживаємо, що переплітаються долі й шляхи тих, хто б, можливо, ніколи і не зустрівся в житті, і такі справи разом робимо, про які рік тому й подумати не могли. Наприклад, ініціативні свідомі й небайдужі люди за підтримки всіх верств населення України вдягають, взувають, екіпірують та підгодовують (якщо й не годують узагалі) бійців добровольчих загонів та регулярної армії. Бо держава якось не встигає. А волонтери чекати не можуть, тому що на фронті їхні знайомі, друзі, рідні, а найсвіжіша інформація звідти невесела, тому - люди єднаються, і кожен, мов крапля в океані, по мірі сил докладається до спільної справи.
Про сьогоднішню зустріч у київській бібліотеці ім.Петра Панча я дізналася від Ірен Роздобудько та Ігоря Жука. А з чудесною волонтеркою Анею Колодочкою, котрій небайдужі проблеми бійців, познайомилася лишень сьогодні.
Ігор заспівав свої прекрасні пісні-листи, що пробивали на сльози мудрою своєю простотою і правдивістю, Ірен передала ще три свої картинки на склі про янголів, а також роздала доброчинцям "репродукції" з них, щоб люди написали добрі слова для бійців, Аня розповідала про свою нелегку діяльність та показувала необхідні бійцям речі, на які полюють волонтери чи виготовляють самі, а також і ті, в яких потреби й сенсу немає, але їх видають бійцям з запасів, мабуть, ще тої війни...
Зібрали разом дуже багато корисного речами, а також щось грошима, хоча люди прийшли зовсім небагаті, немолоді, але щирі.
Уклін кожній краплі в цьому океані доброти!
Разом нас багато!
Разом нас багато.
https://www.youtube.com/watch?v=uKzW1i3bWY8&feature=youtu.be
третя пісня-Лист від Ігоря Жука (з 4-х)