Схід очима українських письменників

28 січня в бібліотеці говорили про Схід. Викладач КНДЛУ, кандидат наук Тетяна Кулініч розповіла присутнім про твори української літератури, письменників, які в різний час зверталися до  теми Сходу. Зацікавлене ставлення до Сходу збереглося в творах Середньовіччя.  Тетяна Олександрівна дуже цікаво розповіла про середньовічний твір  «Повість про Варлама та Іосафа», паломницький твір «Ходіння ігумена Даніїла», нагадала про козацькі пісні та думи, які стали своєрідним баченням східної культури. Якщо згадаємо історію, то побачимо, що для козаків татари і турки були ворогами на всіх рівнях: політичному /представники ворожої Османської імперії/, релігійному /мусульмани – басурмани/, світоглядному. Козацька доба створила ворожий образ східного ворога. На довгі століття в українській культурі запанували образи татарів і турків, які нападають на села, забирають у полон дівчат,  несуть зло, смерть. Все в них було чуже: мова і одяг, слово «бусурман» /мусульманин/ стало лайкою.                                                                                                                                                                                    Ця культурна ситуація ворожого, чужого сходу почала мінятися у ХІХ столітті. Першовідкривачем в новій східній літературі називають П.Куліша, одного з найяскравіших постатей української літератури. Його мрією було «В Європі ставити курінь», за влучним висловом М.Зерова, тобто відкрити Україну світові.  Його «Магомед і Хадиза» та «Маруся Богуславка» мали зламати стереотип, епічну і неупереджену культурну цінність Османської республіки.                                                                                                 Чималий внесок зробив Іван Франко у сходознавстві як поет-перекладач. Він переклав більше, ніж сто віршованих уривків для другого українського видання збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч». Публікуючи частину перекладів написав невеличкий вступ, де показав себе добрим знавцем арабських мов. Крім того І.Франко написав віршоване оповідання «Абу-Касимові капці», в основі якого лежать східні мотиви.                                                                                                                                        Отже, створена протягом тисячоліть культура Сходу була успадкована іншими народами і лягла в основу подальшого культурного розвитку.                                                                                                                                                                                              Окрасою пізнавального заходу про Схід став турецький танок, який виконала читачка нашої бібліотеки Леся Родіна