У рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років пропонуємо книжкову виставку
« Холодний Яр – символ нескореності в боротьбі за незалежність ». У зв'язку з революцією жителями села Мельники Чигиринського
повіту Київської губернії ( нині Чигиринського району Черкаської області ), на прохання ігумені, щоб
вберегти православний Мотронинський
монастир від
пограбування, було створено загін самооборони. До складу загону входило 22 особи. У 1919 році загін перетворився на полк. Полк увесь час поповнювався, його чисельність
досягала 2000 осіб. Згодом утворилася Холодноярська
республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько
15-тисячну селянську повстанську армію. На її прапорах було написано « Воля
України або смерть », « Повіє новий огонь з Холодного Яру ». Холодний Яр, писав Юрій Горліс-Горський у передньому слові до свого роману « Холодний Яр » – « це живий приклад,
як невеликі числом, але сильні духом – можуть успішно боротися з незрівнянно
сильнішим ворогом… Після того, коли московська червона орда захопила Україну,
над Дніпром існувала своєрідна « республіка », яка під українським національним
прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року ». Серед
представлені у нашій книжковій виставці книжок потрібно звернути Вашу увагу на
наступні видання: по-перше, роман « Холодний Яр » Юрія Горліс-Горського
(Черкаси, 2016); по-друге, надзвичайно
цікаву статтю Ярослава Файзуліна про роман « Холодний Яр » і його автора в
журналі « Країна » № 36 від 22 вересня 2016 року; по-третє,
збірник матеріалів і спогадів про збройну боротьбу українців на терені
Холодного Яру в 1917 - 1930 роках «
Героїзм і трагедія Холодного Яру » (
Київ, 1996 ); по-четверте, найбільш відомий роман в Україні на цю тему - « Залишенець.
Чорний Ворон » Василя Шкляра. Пам’ятаємо всіх тих, кого за радянських часів називали бандитами,
розбійниками, головорізами. І все це для того, щоб вбити у пам’яті України ту
ідею (« Воля
України або смерть »), за яку
повстанці жертвували свої молоді життя. Героям – слава!
Шкода все ж таки, що на виставці представлене видання "Холодного Яру" з перекрученим текстом, а не академічне видання (КСД, 2017), де в статті "Джерелознавчий аналіз" зазначено, що брати Петро й Василь Чучупаки свого часу мешкали в Києві на Великій Васильківський 90, тобто на тому ж самому місці, де й бібліотека — про що я вам колись казав особисто.
ВідповістиВидалити