Пропонуємо книжкову виставку « Невідома війна », присвячену Дню партизанської слави.

На державному рівні вперше цей день почали відзначати 22 вересня 2001 року у 60-у річницю початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни. Чим більше минає часу після закінчення другої світової війни, тим значимішим постає безприкладний героїзм нашого народу в боротьбі проти страшної навали фашистсько-німецьких загарбників. В історії цієї боротьби одна з найяскравіших сторінок належить партизанам.  Безперечно, що головними експонатами нашої виставки є документальні спогади організаторів і учасників партизанського руху в Україні. Серед них – « Наш позивний - свобода » Т.Строкача, « Люди з чистою совістю » П.Вершигори,  «Ми не з легенди » Ю.Збанацького.Слід зауважити, що рух Опору на окупованій гітлерівцями території  України ( на відміну від бойових дій армії на фронті ) мав свої специфічні риси і не завжди, на жаль, позитивний характер. Радянська воєнна історіографія, художня література уперто замовчувала їх або з ідеологічних міркувань намагалася надати їм привабливішого вигляду. Після отримання Україною незалежності історія партизанського руху і боротьби підпілля в Україні почала висвітлюватися, як кажуть, « з точністю до навпаки », але вже з іншим ідеологічним тлумаченням.      Тому надзвичайно цікавою для нашого неупередженого читача є книга доктора історичних наук А.Чайковського « Невідома війна » ( Київ, 1994 ), побудована на документах окупаційних фашистських відомств, вермахту, військ СС, поліції безпеки та СД, ОУН-УПА, радянських і партійних органів, НКВС-НКДБ, партизанських штабів. Зокрема, в цій книзі йдеться про величезні втрати серед учасників руху Опору в перші роки війни, нужденність, голод, хвороби, дезертирство і випадки зради. Піддаються сумніву явно завищені офіційні цифри про 500 тис. осіб в партизанських лавах України ( наприкінці 1946 р. на підставі документів оперативного і кадрового відділів УШПР, особових справ, доповідних записок, що надійшли на той час з різних формувань  загальна чисельність партизанських сил України становила понад 200 тис. чоловік, причому документи ці були оформлені більш-менш задовільно лише на 98 тис. бійців і командирів ). Звертаємо також на книгу « Маршрути подвигу і пам’яті » ( Київ, 2002 ), присвячену маловідомим сторінкам київського підпілля. Багато цікавого на цю ж тему можна знайти в книзі « Непокоренная земля Киевская » ( Київ, 1985 ).  Звертаємо Вашу увагу на повість Є Гуцала « Безголов’я », написану у середині 60-х років і надруковану тільки 1990 р. Є.Гуцало показує не звичних з інших творів радянських авторів народних месників, а тих, що відсиджувалися по лісах, об’їдали вбогих односельців, та ще й жорстоко розправлялися із свідками своїх « героїчних подвигів ».