На 9 січня 1918 р. було призначене скликання Українських установчих зборів, але наступ російської радянської армії під командуванням В. Антонова-Овсієнка вщент зруйнував усі державотворчі плани УНР.
Тому саме цього дня 49 членів Центральної Ради, тобто менш ніж десята частина її персонального складу, зібралися у залі Педагогічного музею. Вони прийняли на себе функцію установчих зборів і почали розглядати варіанти IV Універсалу, підготовленого УСДРП ( Винниченко ), УПСР ( Шаповал і Султан ) та особисто Грушевським
 Для мобілізації та організації українськогонароду для відпору більшовицькій агресії, створення умов для самостійних переговорів з державами Четверного союзу  у Бресті  після триденних дискусій  поіменним голосуванням був ухвалений IV Універсал. Центральна Рада в IV Універсалі:                                               
                                                                                                           1. Проголосила УНР самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу, яка хоче жити у злагоді й приязні з усіма сусідами.                                 2. Приписувала вищому виконавчому органові, який віднині почав іменуватися Радою Народних Міністрів, вести мирні переговори у Брест-Литовському цілком самостійно й укласти мир, щоб УНР розпочала своє господарське життя у спокої і згоді, розпустила армію і на її місці створила народну міліцію.                                                                                                                                                 3. Проголошувала тверду й рішучу боротьбу з більшовиками.                                                                   4. Обіцяла після повернення солдатів з фронтів переобрати волосні і повітові ради, міські думи           5. Робила акцент, що закон про соціалізацію і передачу землі трудовому народові без викупу вже розроблено і він буде розглянутий на IX сесії Української Центральної Ради через кілька днів, а сама передача землі відбудеться ще на початку весняно-польових робіт. Ліси, води, надра мали перейти у
підпорядкування УНР.                                                                                                                                          6.
Давала вказівку Раді Народних Міністрів негайно приступити до
переведення всіх фабрик і
заводів з
воєнного на мирний стан, на
вироблення продуктів, потрібних народу, прибрання до
рук найважливіших галузей торгівлі, монополізацію залізної, вугільної, тютюнової промисловості, встановлення державного контролю над
усіма банками.                                                                                7. Проголосила боротьбу з
безробіттям і
курс на
соціальне забезпечення скалічених та
потерпілих від
війни.                                                                                                                                                                  8.
Визнала дійсними всі
свободи, проголошені в
III Універсалі, і
права всіх націй в УНР
на національно-персональну автономію.                                                                                                            9. Закликала народ якнайпильніше провести вибори до Українських установчих зборів, які
могли взяти на
себе функцію найвищого господаря і
впорядника української землі. 
Звертаємо Вашу увагу на те, що навіть в найважчі
для
революції
дні
Центральна
Рада
продовжувала
відстоювати
демократичні
свободи,
права
національних
меншин
(у
тому
числі
- росіян).
Всім читачам і відвідувачам бібліотеки, хто цікавиться історією українського народу, рекомендуємо ознайомитися з дуже цікавою монографією О.М.Мироненка « Світоч української державності: Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради » ( є як в абонементі, так і в читальному залі ).
 
Немає коментарів:
Дописати коментар