У цій битві, що відбулася 28 червня - 10 липня 1651 р. за новим стилем, взяли участь 150 000 вояків Речі Посполитої, майже 100 000 Богдана Хмельницького та до 30 000 кримських татар. На жаль, через ряд причин козаки у Берестецькій битві зазнали поразки. В першій частині нашої виставки ми експонуємо сучасні енциклопедичні і історичні видання, присвячені цим подіям. Особливий інтерес у читачів можуть викликати два видання книжки Ігоря Свєшнікова «Битва під Берестечком» (Львів, Слово,1992 і Київ, Центр учбової літератури, 2019).
Саме
для того, щоб зрозуміти події тієї нашої давньої історії, так пов’язаної з
нашою сучасністю, коли агресивне хамство і насилля
стали, за словами Оксани Пахльовської, узаконеною нормою існування соціуму, а
гасла на кшталт «Гроші понад усе, продамо все», подвійна, чи потрійна мораль наших
професійних «патріотів» виправдовують всіляке майже щоденне порушення основ
нашої Конституції, річницю затвердження якої ми будемо відзначати за тиждень, рекомендуємо
Вам знову перечитати роман
«Берестечко» Ліни
Костенко.
Він був написаний ще в 1966 - 67 роках, згодом не раз дописувався на всіх етапах
наступних українських трагедій. Хочеться цитувати і цитувати Ліну Костенко:
Україно, Великомученице, зоре моїх нещасть!
Де сини твої, мамо?.. Тільки руки ламати.
Один за тебе умре. Другий тебе продасть.
Третій не знає, хто його мати.
Богдан Хмельницький Ліни Костенко – дещо
ідеалізована грандіозна постать на роздоріжжі Європи, людина, що зводить
державу, бунтар, що кидає виклик усталеній системі, пристрасний закоханий
чоловік, спопелілий від зради, стратег і полководець, дипломат, безпритульний
бранець власник помилок та історії, голос гідності й свободи - таким є гетьман
України віч-на-віч зі своєю поразкою.
Не пощастило нашому народу.
Дав Бог сусідів, ласих до нашесть.
Забрали все — і землю, і свободу.
Тепер забрати хочуть вже і честь.
Ми вже мов корінь для чужої брості.
чужинських понаклепано гербів.
Тепер у нас господарями гості,
вони людей тут мають за рабів.
Сусід північний, хижий і великий.
Дрімучий злидень, любить не своє.
Колись у греків Янус був дволикий.
А в цих орел двоглавий.Заклює.
З конкретної поразки під конкретним
Берестечком тема цього роману переросла у філософію поразки взагалі, в
розуміння, що «поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить», а відтак і в
необхідність перемоги над поразкою. Не допускай
такої мислі,
що Бог
покаже нам неласку.
Життя
людського строки стислі.
Немає часу
на поразку.
- Нравится
- Ответить
- 1 мин.
Немає коментарів:
Дописати коментар