Війна жахлива завжди. Особливо коли вона у твоєму будинку, місті, державі. Але найжахливіше і таке, що не піддається усвідомленню та виправданню, — смерть дітей під час війни. « Понад 689 дітей постраждало Україні в результаті повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Станом на 31 травня 2022 року офіційна кількість дітей-жертв – 243. Зросла кількість поранених – 446. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 153, Київській – 116, Харківській – 111, Чернігівській – 68, Луганській – 52, Херсонській – 52, Миколаївській – 47, Запорізькій – 29, Сумській – 17, у м.Києві – 16, Житомирській – 15».
Смерть рідних, зруйновані будинки та школи, холод
підвалів, страх обстрілів, самотність і сирітство стали новою жахливою
реальністю для дітей усієї України. Збройні сили Росії знищили дитинство цілого
покоління українців. Цьому немає ані виправдання, ані прощення.
Наразі є достатні підстави
вважати, що військовослужбовці Росії вчиняють на території України як мінімум
п’ять видів серйозних порушень міжнародного гуманітарного права: вбивства і
каліцтва дітей, зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей,
напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними, викрадення
дітей і відмову в доступі до гуманітарної допомоги. Ці серйозні
порушення міжнародного гуманітарного права є воєнними злочинами.
«Чуєш, кате,
бійся засинати…»
Чуєш кате, бійся засинати,
Бо маленький хлопчик з Ірпеня
Прийде уночі, щоб нагадати,
Як вмирала вся його сім’я,
Коли ти прийшов у їхню хату,
Біль і крик у маминих очах…
Їхній крик повік буде лунати
У твоїх, перевертню, вухах!
Він буде ходити за тобою,
Крок за кроком, кате, щоб ти знав!
Бійся!.. Не дадуть тобі спокою,
Душі, тих, що ти закатував…
06.04.2022
Британ Галина Ярославівна
Немає коментарів:
Дописати коментар