Книжкова виставка « В поколіннях я озвуся…» ( До 130-річчя від дня народження П.Г. Тичини)

Українська література по праву пишається своїми видатними поетами, які здобули широке, світове  визнання .І серед цих поетів слід назвати ім’я Павла Григоровича Тичини, літературна діяльність якого охоплює близько п’ятдесяти років.

Були поети, з дитинства оточені книгами, літературними враженнями, поети, які виростали в середовищі письменників.

В інших умовах зростав Павло Григорович Тичина. Він народився в 1891 році в селі Піски Новобасанського району Чернігівської області. Батько був сільськім дяком і вчителем            « школи грамоти».

Свої перші естетичні враження поет черпав із навколишньої природи, з народної пісні, з святкових обрядів.

Зустріч і знайомство з Коцюбинським – одна з найвизначніших подій у житті молодого Тичини.

Пристрасна любов Коцюбинського до людини і  природи, відчуття наростаючої очищувальної грози в суспільному житті - все це знайшло прямий відгомін у поезіях, які складають збірку Тичини «Сонячні кларнети».

Особливістю більшості книг Тичини є різноманітність їх складу. Поет весь час перебуває в стані безперервних пошуків, весь час експериментує, вражаючи читача багатством своїх можливостей. Читаючи його книги, постійно відчуваєш, що кожна з них – це невелика збірка з великого запасу, що  за кожним  окремим твором, таїться багато первісних етюдів, що при бажанні, замість однієї  книги, поет міг би видати одразу кілька…, і наочним  прикладом такої багатогранності  є наступна книга Тичини « Вітер з України» ( 1924).

У збірці « Вітер з України» виявляються найрізноманітніші риси його майстерності. Основна з них – сміливість художніх шукань.

Знаменним є те що, дерзаючи і новаторствуючи, Тичина  і на даному етапі не відривається від своєї первісної основи- народної творчості.

« В поколіннях я озвуся»,- писав Павло Тичина в одному з віршів, створених на схилі років. І вже сьогодні ми бачимо, що його поезія справді залишилась для тривкого життя в свідомості наступників. Ніжне і гнівне, мудре і мужнє слово видатного поета- співця радянської епохи, який гідно продовжив магістральну лінію традицій української поезії, освячену іменами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, було й буде потрібне людям – будівникам нового світу і нових міжлюдських  відносин…

Поезія Павла Тичини розвивалася разом із своїм часом, прагнучи  відповісти на найбільш істотні його питання. Він умів бути «з віком нарівні», часто одним з  перших знаходячи сміливий  поетичний  вираз тому новому, що народжувалося в житті країни. в  суспільній самосвідомості.