Перечитуємо «Мудрості від Максима Рильського» - «радянського класика петлюрівського призову»

 «Спілкуючись з Рильським, підтримуючи з ним зовні коректні і ввічливі стосунки, я ніколи ні на хвилину не забував про те, що у мене особисто зберігається чотиритомна справа на нього, що в цю справу я вкладаю свою партійну і чекістську душу» Майор МДБ А.Шевко

Із-за ковіду 2020 року бібліотека ім. Петра Панча не мала змоги достатньо різносторонньо відзначити 130-у річницю від дня народження Максима Рильського. Нашою інформаційно-бібліографічною довідкою про невідомий вірш поета «З нагоди 8.III.1919», вперше опублікований в «Літературній Україні» (число за 11 вересня 2014 року) Василем Горбатюком, дослідником з Хмельницького, ми хочемо ще раз заохотити читачів і відвідувачів нашого сайту заново відкривати для себе наших шанованих класиків. Адже доля видатного поета і вченого Максима Рильського примхлива. З одного боку – лауреат Ленінської премії, двічі лауреат Державної (Сталінської) премії СРСР, академік. З іншого – неокласик, що рівнозначне тавру «контрреволюціонер», в’язень Лук’янівської тюрми, активний «український буржуазний націоналіст». Багатьох киян поважного віку вражали і виховували в дитинстві його «Вечірні розмови» у «Вечірці» (краще за школу).

«З нагоди 8.III.1919»

Іде «визвольниця братів»

По мертвім полі мертвим кроком,

І лічить трупи ворогів

Своїм несито-хижим оком.

 

А там, звиваючись, кричать

Раби, немов несамовиті:

«Умом Рассії нє понять», -

Та серцем – легко зрозуміти.

 

А ті, що вчора ще були…

Та нащо згадувати вчора? –

Нахабні руки простягли

Від Перемишля до Босфора.

 

Ми переможем. Хто це «ми»?

Кого й для чого переможем?

Навіщо ім'я лжі і тьми

Ви охрестили ім'ям Божим?

 

Нащо любов'ю нарекли,

Що здавна ненавистю звалось?

Там, де визвольно ви пройшли,

Калюжі крові лиш зостались.

 

8-10 березня 1919 року в Харкові проходив так званий «III Всеукраїнський з'їзд рад», яким було проголошено утворення маріонеткової УСРР – Української Соціалістичної Радянської Республіки. Головою Центрального Виконавчого Комітету УСРР став Г.Петровський, головою РНК УСРР — Х.Раковський. З'їзд також прийняв проект конституції УСРР. Це дало підстави московитам стверджувати, що ніяких військ радянської Росії на території України немає, а проти Директорії воюють місцеві більшовики разом з армією УСРР. І це їх внутрішня війна – громадянська.

 

Аркуш з машинописом вірша знайдено в колекції документів Українського музею Праги, в справі літературознавця Михайла Мухина, гімназійного товариша Рильського, учасника визвольних змагань 1917–1921 рр., відомого в еміграції українського критика. Дехто вважає, що цей вірш не є  характерним для  творчості Максима Рильського, але як актуально він звучить саме зараз (це дуже схоже на антимосковську і на антикомуністичну збірку «Мара. Пам’ятка з червоного року» також начебто лояльного до влади Дмитра Загула, видану під псевдо Г. Юрисіча 1919 року, яку ми неодноразово цитували в нашій книжковій виставці у серпні 2020 року на 130-річчя від дня народження поета). До речі, пропонуємо порівняти з поезією Максима Рильського «Братопродавці» 1961 року, яку ми пропонуємо нашим читачам в бібліотеці («Мудрості від Максима Рильського», Київ, 2018, стор. 156-157).  

Чекайте на нашу наступну інформаційно-бібліографічній довідку, в якій розповімо про «Открытое письмо К. Г. Паустовскому» Максима Рильсь­ко­­го 1960 року. Ось одне тільки речення з цього листа. «Зачем же Вы позволили себе, основы­ваясь исключительно на зыбких воспоминаниях детства и «туманной юности», высказывания о деятелях украинской культуры и о языке украинского народа, которые иначе, как оскорбление, не могут быть восприняты?».