Сьогодні в приміщенні бібліотеки проходив майстер клас пані Інеси Кужом з виготовлення гномика Хтотамчика. Героя, що цікавиться книгами і читає їх ночами, підсвічуючи сторінки своїм ліхтариком... Чудова атмосфера заходу залишила приємні спогади від доторку до прекрасного... 2 березня будемо валяти прикраси. Збираємось о 15:00.
Київ, вул. Велика Васильківська, 90, тел.: (044) 287-40-46
субота, 10 лютого 2018 р.
пʼятниця, 9 лютого 2018 р.
Україна вперше на міжнародній арені
У рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років бібліотека ім. Петра Панча
запропонувала відвідувачам ознайомитися з історичною довідкою « Україна: вперше
на міжнародній арені », присвячену 100-річчю підписання Берестейського (
Брестського ) миру.
Берестейська ( Брестська ) угода - це низка документів міжнародно-правового
характеру, підписана УНР з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та
Болгарією. Цей договір врятував Україну від знищення більшовицькою Росією. Було
проголошене припинення війни між австро-угорсько-німецьким блоком та УНР,
встановлювалися кордони 1914 року, передбачалося звільнення окупованих територій
відразу ж після ратифікації мирного договору , взаємна відмова від контрибуцій.
До негативних умов договору слід віднести
зобов’язання УНР про поставку до Німеччини і Австро-Угорщини значної
кількості хліба, цукру, вугілля та інших товарів.
Позитивом
треба назвати фактичне міжнародне визнання УНР, до її території були включені Холмщина і Підляшшя, де проживало українське населення. Таємним додатком
передбачалося приєднання української частини Східної Галичини й Північної Буковини до
так званого Коронного краю, який мав би автономію у складі
Австро-Угорщини. Фактичний північно-східний кордон УНР з більшовицькою Росією,
до речі, суттєво не співпадав з сучасним кордоном України з Російською
Федерацією, та ж сама картина була і на півночі ( Кобринський, Пружанський,
Берестейський і Більський повіти Гродненської губернії і Пінський повіт
Мінської губернії були передані УНР). Голодомор: велика трагедія тридцятих
З метою донесення до широкої аудиторії об'єктивної
інформації про трагічні події української історії бібліотека ім. Петра Панча організувала
книжкову виставку « Голодомор: велика трагедія тридцятих ». Суспільство повинно
знати про одну з найтрагічніших сторінок української історії – геноцид
українців в 1932 – 1933 рр. шляхом спланованого комуністичною владою
голодомору. Ми згадуємо зараз часи, коли чорні крила голодомору обійняли багаті
чорноземи України, змусивши одних помирати страшною голодною смертю, а інших -
піддатись жорстоким канібальським звичаям.
четвер, 8 лютого 2018 р.
6 лютого відбулась зустріч дачників, садівників, городників.
Тема зустрічі: пряні культури. Власним досвідом поділилась кандидат сільськогосподарськиї наук Ольга Корабльова. Ольга Анатоліївна розповіла про способи вирощування пряних культур, їх використання в ландшафтному дизайні, озелененні присадибних ділянок. Наступна зустріч відбудеться 27 лютого о 14:00. Тема: плодові дерева. Вхід вільний.
середа, 7 лютого 2018 р.
вівторок, 6 лютого 2018 р.
понеділок, 5 лютого 2018 р.
Майстер-клас. Вчимось робити подарунки.
4 лютого відбувся майстер-клас "Вчимось робити подарунки". Провела захід Ірина Дробязко.
Ірен Роздобудько: "В бібліотеці ім. Панча з її чудовими працівниками і читачами ми починали свою маленьку волонтерську справу. Тепер тут відбуваються унікальні заходи -то вони вчать мовам (різним, безкоштовно), то влаштовують музичні вечори, то лекції, завжди шанують пам"ять Небесної сотні і наших воїнів. Люблю їх. Власне, взагалі люблю бібліотеки і бібліотекарів - скрізь. А сьогодні ми з малюком були на чудовому майстер-класі Ірини Дробязко, яка вчила робити подарунки. Маруся і Арсен зробили сердечка для мам. А я запрошую всіх малюків з батьками на заходи в бібліотеку - це корисно, цікаво, душевно. Дякуємо, дорогі бібліотекарі, дякую, пані Наталочко Недбайло!
Завтра таким чином будемо робити машинку!"
Ірен Роздобудько: "В бібліотеці ім. Панча з її чудовими працівниками і читачами ми починали свою маленьку волонтерську справу. Тепер тут відбуваються унікальні заходи -то вони вчать мовам (різним, безкоштовно), то влаштовують музичні вечори, то лекції, завжди шанують пам"ять Небесної сотні і наших воїнів. Люблю їх. Власне, взагалі люблю бібліотеки і бібліотекарів - скрізь. А сьогодні ми з малюком були на чудовому майстер-класі Ірини Дробязко, яка вчила робити подарунки. Маруся і Арсен зробили сердечка для мам. А я запрошую всіх малюків з батьками на заходи в бібліотеку - це корисно, цікаво, душевно. Дякуємо, дорогі бібліотекарі, дякую, пані Наталочко Недбайло!
Завтра таким чином будемо робити машинку!"
четвер, 1 лютого 2018 р.
середа, 31 січня 2018 р.
Презентація книги В.В'ятровича "За лаштунками "Волині-43"
У зв’язку з ухваленим Сеймом Польщі законопроектом про заборону
пропаганди так званої «бандерівської ідеології» в
Польщі,
який стосується визначення злочинів
українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім
рейхом, а також можливості запуску кримінальних проваджень проти осіб, які
заперечують ці злочини, бібліотека ім. П.Й.Панча запропонувала
відвідувачам бібліотеки ознайомитися безпосередньо з українською точкою зору на
ці історичні події - книгою
Володимира В'ятровича « За лаштунками « Волині-43 » (
Харків, 2016 ).
Саме в цій книзі Володимира
В'ятровича, яка є популярно-документальним
викладом його монографії на цю тему « Друга польсько-українська війна.
1942 - 1947 », робиться спроба розглянути
українсько-польські відносини у більш широкій хронологічній перспективі,
вказуючи на те, що напруження в українсько-польських відносин середини 40-х
років насправді було не обмеженою хронологічно акцією, а частиною більш ширшого
українсько-польського протистояння, починаючи з так званої пацифікації 20-30 років.
Присутні на заході
почули стислий виклад основних подій того часу на території сучасної Західної України та
Східної Польщі — Холмщини, Волині, Галичини, Закерзоння, де під час і після
Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння. Завдяки
невідомим раніше документам української та польської підпільних армій, звітам
німецької окупаційної влади та радянських партизан ми узнаємо правду про події маловідомої війни між поляками і українцями у
1942–1947 роках. Відвідувачі бібліотеки ознайомилися з окремими свідченнями
безпосередніх учасників подій, витягами з документів українського та польського
підпілля, Армії Крайової та УПА, які були головними дійовими особами трагедії
українського і польського народів, що тривала не один рік.
Серед відвідувачів виникла дискусія з приводу оцінки цих подій, оскільки з’явилася можливість сформувати власну думку про ці маловідомі історичні факти. І, головне для працівників бібліотеки, виникло бажання прочитати цю книгу. Єдиний наявний примірник був виданий, сформувалася навіть невеличка черга бажаючих прочитати цю книгу ( примірники книги є в центральній міській бібліотеці ім. Лесі Українки і в ЦБС Голосіївського району ).
Серед відвідувачів виникла дискусія з приводу оцінки цих подій, оскільки з’явилася можливість сформувати власну думку про ці маловідомі історичні факти. І, головне для працівників бібліотеки, виникло бажання прочитати цю книгу. Єдиний наявний примірник був виданий, сформувалася навіть невеличка черга бажаючих прочитати цю книгу ( примірники книги є в центральній міській бібліотеці ім. Лесі Українки і в ЦБС Голосіївського району ).
вівторок, 30 січня 2018 р.
Крути: символ наших визвольних змагань. (до Дня пам'яті Героїв Крут)
Є в історії України події, які стали знаковими, символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників молодої Української Держави. IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року задекларував: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського народу».
Історики розмірковують про міфи і правду битви під Крутами але ніхто не поставить під сумнів високий героїзм і патріотичну самопожертву юних борців за ідею, відданих захисників національної справи.
Не будемо вдаватися в історичні екскурси і ставити питання: хто винен і чому? Чи ж вони не хотіли жити й бачити, як молода держава буде розвиватися і цвісти? А вони таки пішли. Вони всі принесли на жертву Україні свою молодість, радість, щастя, невтішне горе рідних і молоді свої життя. Вони виконали заповіт Сократа: «Яка б не була для тебе жорстока Батьківщина, яких би жертв вона не вимагала від тебе, мусить вона бути для тебе дорожча за батьків, миліша за дітей». Юні герої були саме так виховані, виховані українськими матерями.
Галичанин Сашко Пипський, один з 27 полонених героїв, що готували кати до розстрілу, сильним голосом почав «Ще не вмерла…». Її підхоплюють товариші, пісня звучить й котиться, як крилата звістка кращого завтра… Голосні постріли заглушили спів. Скошеним квітом падають останні герої на ту землю, якій клялись в останню хвилину добути свободу, віддати душу і тіло.
Наш земляк Микола Луків написав у вірші «Крути»:
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
«На порох стерти, перебити!» -
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти!
Ні, вони не полягли, вони – безсмертні…! Слава Україні!
понеділок, 29 січня 2018 р.
28 січня в відбувся музично-поетичний вечір Євгенії Більченко
Евгения Бильченко: Литературная
студия БЖ: да, мы такие
Огромное
спасибо, друзья, что вы все пришли, почтили память Высоцкого, возлюбили поэзию,
организовали полный зал в библиотеке, дружно читали, дискутировали, пели и даже
плясали. Неожиданное литературное многолюдье у замечательной Натальи Ивановны Недбайло возглавили
наши выступающие: магистр Киева Вячеслав Рассыпаев, король образов Роберт
Кривошеев, голос-нерв Инна Труфанова, мужественная сдержанность Олег Максименко, очаровательные грации Анна Трохименко (рэп-перчик), Диана Щербакова (мягкость
Тернополя), Елена Дорофеевская (тоника об экстриме), Инесса Дорофеева (парусник
символов), мастер жестких трагических острот Алехандр Имяреков, мастер поэтической
философии владимир верлока, мастер поэтической
медитации Игорь Борисов, архетип-поток Татьяна Шевелина, юморная живая плясунья
в слоге и не только Светлана Иванова, мастер авангардного текста Вадим Волков,
магистр интеллекта и диспута Игорь Пиляев, питерский сплин Валентин Андросов, ребята, которые подают
поэзонадежды: Энни Волш, Елена Бронфельд, Юрий Баланчук, неподражаемые
метафизические скоморохи Белая Сова и Дон Педро. Молодые и вечно молодые,
контркультурные и академические, разных взглядов и языков, полная свобода,
абсолютная дружба. Думаю, Семёнычу бы понравилось. Я вас люблю, пацаны и
барышни. Вот вам фоточки. Видео оператор делает. Спасибо за помощь: Юрий Анисимов, Аркадий Веселов.
пʼятниця, 26 січня 2018 р.
четвер, 25 січня 2018 р.
середа, 24 січня 2018 р.
вівторок, 23 січня 2018 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)