Поетичний марафон "День з Ліною Костенко"

19 березня, в день народження Ліни Костенко, в бібліотеці вирував поетичний марафон «День з Ліною Костенко». Розпочали поетичні перегони учні старших класів спеціалізованої середньої школи №112 ім.Т.Г.Шевченка. З вступним словом про творчість Ліни Костенко звернулась студентка КНУ ім..Т.Г.Шевченка Ксенія Красіонова. Вона розповіла присутнім про історичну тематику творів Ліни Василівни. Її розповідь супроводжувалась демонстрацією документальних матеріалів. Молодь добре знає творчість Ліни Костенко, любить її поезію, освідчується в коханні її віршами.  Майже всі вірші вони читали напам»ять.                                                                 Бібліотекар Редько А.Г. представив виставку «В її віршах – історія народу, його щасливі і тривожні дні», посвячену 85 – річчю від дня народження Ліни Костенко.                         Продовжили поетичний марафон студенти і викладачі КНЛУ, читачі бібліотеки. З інформацією про творчість Ліни Костенко виступила викладач кафедри світової літератури, к.п.н. Тетяна Кулініч. Вона говорила про роль поета, письменника в висвітленні історичної правди. На прикладі поеми в віршах "Маруся Чурай", вона наголосила: «Обов»язок поета, письменника, людини говорити про нашу історію. Віршами, прозою, художніми і публіцистичними текстами. Не  зафіксована словом історія фальсифікується, зникає. Обов»язок митця – говорити про свій народ, зберігати у словах історію своєї батьківщини. Ось, що для мене, Маруся Чурай, якій талановита Ліна Костенко повертає голос, щоб Маруся створила думу про Єремію Вишневецького». Тетяна Олександрівна прочитала вірш «Біле – біле - біле поле…».                 Далі - продовження марафону – вірші…вірші…вірші...  "Люди, будьте взаємно красивими".           Про своє ставлення до творчості Ліни Костенко   розповіла студентка КНУ ім..М.Драгоманова Світлана Фарина. Вона сказала, якщо будь-кого запитати: «Чи подобається тобі Ліна Костенко?», ніхто не запитає, а хто це? Всі знають! Світлана прочитала вірші «Мої кохані, милі вороги!» і багато інших віршів, які надихають її, заставляють творити добро.                                                    Далі - вірші… вірші… вірші…Читають всі. "Краса - і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно".     Так захопились, що не контролювали час, на порозі - 19.00.

 Читальна зала наповнилась студентами київських вишів, що об»єднались в клуб «Батарея», який вперше провів свій дебютний захід в бібліотеці. До присутніх звернулась Бойко Ольга, студентка КНЛУ, яка розповіла про проект БібліоБум і запросила всіх долучитися до акції, мета якої – оновлення фонду сільських бібліотек.. Далі – розповідь про життя і творчу діяльність Ліни Костенко. І знову вірші…вірші…вірші… Цей потік не можна вгамувати. На годиннику 21.15. Пора закінчувати. Фініш...Як сказала сама Ліна Костенко «Кожен фініш – це, по суті, старт…» Отже,  стартуємо!!!                           

В її віршах - історія народу, його щасливі і тривожні дні

                       

Пропонуємо книжкову виставку « В  її віршах – історія народу, його щасливі і тривожні дні », присвячену 85-річчю від дня народження Ліни Костенко.

Наша виставка показує Ліну Костенко, як поета, якого за часів «  сім’ї вже ж вольної і нової «, де « тільки мати ледь жива », фактично або не друкували, або весь час виправляли.

Ліна Костенко – це взірець постійного і жорсткого нонконформізму  до влади як в умовах комуністичної системи, так і за часів режиму пострадянського.

В особі Ліни Костенко Україна має свого великого поета і мислителя, духовного пророка. Її лірика не залишає нас байдужими, а вірші з політичними сюжетами просто вражають. Ліна Костенко витримала і вистояла у своїй багатолітній боротьбі. І зараз її поезія допомагає нам у кривавій війні з зовнішніми і внутрішніми ворогами України.

« Бо поки ми тут про свободу мимрили,                                                        то інші вже свободу й здобули.                                                                   А   ми усе співаєм, як ми вимерли                                                           або  як нас в неволю продали ».

Невідомий Рильський

Пропонуємо книжкову виставку « Невідомий Рильський », присвячену 120-річчю від дня народження Максима Тадейовича Рильського. Поет народився 19 березня 1895 р. в сім’ї українського культурного діяча, економіста та етнографа Тадея Розеславовича Рильського. Дитячі роки М.Т.Рильського минули в селі Романівна на Житомирщині. В 1908 р. Максим поступив до третього класу гімназії у Києві. Великий вплив на формування його світогляду мав композитор М. Лисенко, у якого мешкав гімназист. М.Т.Pильський писати почав рано, перший його вірш надруковано 1907 р., перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 У літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків». Цією обставиною спричинено, що його не обминули репресії: 1931 р. він півроку пробув під слідством в ув’язненні, доки не був звільнений « за відсутністю достатніх даних для направлення слідчої справи у судові органи ».                                                                                      Після ув'язнення, з 1931 р. творчість М.Т.Рильського зазнає різких змін, в збірці «Знак терезів» (1932 р.) поет проголосив активне сприйняття радянської дійсності, а далі була « Пісня про Сталіна » (1936 р.)., завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів.  Творчість поета поділилася на два частини — офіційну та ліричну, саме в останній йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.                                                                                                                                       У повоєнні десятиліття у житті поета знову були трагічні часи ( підготовка фізичного знищення поета, несправедлива критика, відкрите політичне гоніння у 1947 р. за « націоналізм » та  « формалізм » ).                                                                   У вересні 1948-го до його [ Рильського ] оселі несподівано завітали члени ОУН ( їхні псевдо - Меч, Вітровий і Кущ). Підпільники закликали Максима Тадейовича відмовитись од співпраці  з владою і скерувати свій талант на боротьбу з більшовизмом. Поет люб’язно почастував прибульців із Західної України ( а може, й чимось міцнішим ) і навіть подарував свою збірку « Вірність » з автографом, проте сказав:   « У моїй особі два Рильських - Рильський вільний і Рильський пригноблений ».

     Цалик Станіслав, Селігей Пилип. Таємниці письменницьких шухляд. Київ, 2011, стор. 68

Літературно-музична композиція "Музи не мовчать"

16 березня в бібліотеці  відбулась літературно-музична композиція «Музи не мовчать». Нові пісні і поезія про війну, підготовлена у творчій співпраці з Київською дитячою Академією мистецтв.                                                                                                                                              Війна в Україні проти українського народу нищить нашу державу, несе смерть і горе, забирає кращих. Патріотичні вірші складає наш народ, сумуючи за загиблими Героями.  Україна підтримує тих, хто обороняє нашу країну. Бібліотекарі  і користувачі  прочитали  вірші  про Героїв війни, написані на війні. Прозвучали вірші і пісні кандидата мистецтвознавства Ірини Рябчун  в авторському  виконанні . Потрібно сказати, що хоч війна і триває, але музи не мовчать. Вони говорять на повний голос, шукають потрібні слова, сподіваються на перемогу. Вперед  до перемоги!

ВІдкрий у собі художника

15 березня в бібліотеці відбувся майстер – клас з малювання «Відкрий у собі Художника», який провела художник Наталія Андрущенко,  за методикою американського профессора Бетті Едвардса, що навчає  живопису з допомогою перевернутого малювання,  що  впливає  на людську свідомість та розвиток творчих здібностей у будь-якої людини. Дякуємо, Наталія, було дуже цікаво і пізнавально.

Практична генеалогія: як побудувати дерево свого роду?

11 березня в бібліотеці відбувся інтенсив-тренінг «Практична генеалогія: як побудувати дерево свого роду?», який провела Євгенія Майнзюк. Генеалогія – дослівно – сім»я, наука. Вивчає походження та  зв»язки родин і сімей. Результати генеалогічних досліджень відображаються у графіках. Присутні дізнались у які установи, архіви, бібліотеки звертатися для вивчення своєї родини. Як трансформуються прізвища в історичному часі /наприклад, батько – Бондар, старший син записаний – Бондаренко, молодший – Бондарчук. Або, прізвище Ящик, далі – Ящук, остаточний варіант – Іщенко/.                           Цікавою виявилась інформація Катерини, яка розповіла про ДНК - тест, який вона здавала. Цей тест дозволяє гарантовано встановити спорідненість між людьми, обчислити вік етносів.                               Присутні охоче розповідали про свої особисті враження і дослідження, з чим довелось стикнутись в пошуках результатів, які вони старанно зафіксували в графіках. Продемонстрували різні види графіків - деякі досягають 7 метрів довжини.                                                                                                            Вивчаймо свої сімейні історії, щоб зберегти минуле для майбутніх поколінь.

Виставка - раритет

До 201 – річниці від дня народження Т.Г.Шевченка бібліотека підготувала виставку – раритет.   Пропонуємо до перегляду  шпальти газети «Кіевская Мысль» за 1914 рік, на яких матеріали 100 – річної давнинни - як в Києві відзначали 100 – річчя від дня народження Кобзаря.

"Історія за гравюрами". Жорж Шанаєв

    В бібліотеці презентували персональну виставку графіки  члена Національної спілки художників України, ученого та винахідника, удостоєного Державної премії СРСР, учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році Шанаєва Жоржа Івановича «Історія за гравюрами».  Пропонуємо погляд Жоржа Шанаєва на події на Сході України в зоні АТО, на київський Майдан, часів Революції Гідності, на українське козацтво.   Виставка працює з 1 березня по 1 травня 2015 року.                                 Запрошуємо до перегляду!

Найкращим!

Музична година до 200 - річчя з дня народження М.Вербицького та 150 - річчя першого публічного виконання Національного гімну України.

4 березня виповнилося 200 років з дня народження Михайла Вербицького – видатного українського композитора та громадського діяча. Також в цей день відзначається 150-та річниця першого публічного виконання Національного гімну України, музику до якого написав Михайло Вербицький. З нагоди подвійного  свята  бібліотека підготувала  захід – музичну годину, яка розпочалась з інформації про історію створення Національного гімну та творчу спадщину Михайла Вербицького, що супроводжувались переглядом слайдів. Автор проекту – Ірина Рябчун, музикознавець, к.н., викладач Київської дитячої Академії мистецтв виконала твори М.Вербицького, М.Лисенка, В. Барвінського. Присутні  активно взяли участь у заході, що  вилилось у душевний флеш-моб з виконання  Національного гімну України.