З метою відновлення історичної правди та національної пам'яті, поширення повної та об'єктивної інформації про події середини XVII століття в Україні пропонуємо книжкову виставку « Переможені, але нескорені », присвячену 350-річчю однієї з найбільших трагедій української історії — битви під Берестечком.

  У цій битві, що відбулася 28 червня - 10 липня 1651 р. за новим стилем, взяли участь 150 000 вояків Речі Посполитої, майже 100 000 Богдана Хмельницького та до 30 000 кримських татар. На жаль, через ряд причин козаки у Берестецькій битві зазнали поразки.                                   В першій частині нашої виставки ми експонуємо сучасні енциклопедичні і історичні видання, присвячені цим подіям. Особливий інтерес у читачів можуть викликати два видання книжки Ігоря Свєшнікова «Битва під Берестечком» (Львів, Слово,1992 і Київ, Центр учбової літератури, 2019).

 В другій частині нашої виставки ми експонуємо історичні праці, написані до 1917 року. В них йдеться про визвольну боротьбу Богдана Хмельницького.  Найбільш рідкісні серед них «Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки » (Київ, 1992), том перший «Літопису» Самійла Величка (Київ, Дніпро, 1991), зацікавлять відвідувачів і біографічні нариси Миколи Костомарова «Галерея портретів» (Київ, Веселка, 1993).                                                                                                                                                              В третій частині нашої виставки представлені художні твори, в яких відтворені події битви під Берестечком. Серед них відзначимо поему «Недоспівана пісня» Івана Огієнка і роман «Берестечко» Ліни Костенко. Крім того, родзинками нашої виставки є дві книжки «Є поети для епох» Івана Дзюби (Київ, Либідь, 2011) і «Гармонія крізь тугу дисонансів…» Івана Дзюби, Ліни Костенко і Оксани Пахльовської (Київ, Либідь, 2016), в яких дві унікальні творчі особистості розповідають про долі України в часи тоталітарної системи та у вже незалежній Україні.

Саме для того, щоб зрозуміти події тієї нашої давньої історії, так пов’язаної з нашою сучасністю, коли агресивне хамство і насилля стали, за словами Оксани Пахльовської, узаконеною нормою існування соціуму, а гасла на кшталт «Гроші понад усе, продамо все», подвійна, чи потрійна мораль наших професійних «патріотів» виправдовують всіляке майже щоденне порушення основ нашої Конституції, річницю затвердження якої ми будемо відзначати за тиждень, рекомендуємо Вам знову перечитати роман «Берестечко» Ліни Костенко.  

Він був написаний ще в 1966 - 67 роках, згодом не раз дописувався на всіх етапах наступних українських трагедій. Хочеться цитувати і цитувати Ліну Костенко:

Україно, Великомученице, зоре моїх нещасть!
Де сини твої, мамо?.. Тільки руки ламати.
Один за тебе умре. Другий тебе продасть.
Третій не знає, хто його мати.

Богдан Хмельницький Ліни Костенко – дещо ідеалізована грандіозна постать на роздоріжжі Європи, людина, що зводить державу, бунтар, що кидає виклик усталеній системі, пристрасний закоханий чоловік, спопелілий від зради, стратег і полководець, дипломат, безпритульний бранець власник помилок та історії, голос гідності й свободи - таким є гетьман України віч-на-віч зі своєю поразкою.

Не пощастило нашому народу.
Дав Бог сусідів, ласих до нашесть.
Забрали все — і землю, і свободу.
Тепер забрати хочуть вже і честь.
Ми вже мов корінь для чужої брості.
чужинських понаклепано гербів.
Тепер у нас господарями гості,
вони людей тут мають за рабів.
Сусід північний, хижий і великий.
Дрімучий злидень, любить не своє.
Колись у греків Янус був дволикий.
А в цих орел двоглавий.Заклює.

З конкретної поразки під конкретним Берестечком тема цього роману переросла у філософію поразки взагалі, в розуміння, що «поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить», а відтак і в необхідність перемоги над поразкою.                                                  Не допускай такої мислі,

що Бог покаже нам неласку.

Життя людського строки стислі.

Немає часу на поразку.

 

Maryna Zelenyuk

Дякую за цікаві добірки книг про історичні постаті та події в Україні.

• Нравится
•  · 
  Ответить
•  · 1 мин.

17 червня вдосконалювали іспанську мову з викладачем-волонтером Гнаповою Людмилою Анатолієвною. Заняття відбуваються щочетверга о17:30

 

Щороку працівники бібліотеки і читачі відзначають свято прапора кримсько-татарського народу і події, пов'язані зі спільною історією українського та кримсько-татарського народів.

 

Літо. Книга на відстані кроку.

 

Читачі про книжкову виставку

 

Maryna Zelenyuk

5 ч.  · 

Дякую бібліотекарям за добірку книг про Євгена Коновальця. Коли днями святкували 130 років з Дня його народження, то я саме думала, щоб таке про нього прочитати на додаток до Вікі. А бібліотекарі вже і подбали. Гарно.

Пропонуємо книжкову виставку «Полковник, який змінив історію», присвячену 130-річчю від дня народження Євгена Михайловича Коновальця (14.06.1891р. – 23.05.1938 р.)

. Ця видатна людина створила найуспішніший український політичний проект минулого століття - Організацію Українських Націоналістів ( ОУН ), яка об’єднала енергію двох поколінь — досвідчених вояків доби Української Народної Республіки та молодь генерації Степана Бандери і Романа Шухевича.                                                                                                                         Хоробрий фронтовий офіцер австрійської армії, потрапивши до російського полону, тікає з нього, дістається у листопаді 1917 р. до Києва, створює і очолює Галицько-Буковинський курінь січових стрільців  (у 1919 р. він перетворився на корпус). Це була одна з найкращих частин української армії у війні за державність 1918 -1921 років. У нашій книжковій виставці особливу увагу звертаємо на книжку « Історія січових стрільців » (Київ, 1992), вперше видану у Львові у 1937 р. Саме в цьому виданні можна прочитати «Причинки до історії української революції» Євгена Коновальця, воєнно-історичний нариси «Від первопочинів до проскурівського періоду» Василя Кучабського і «Від Проскурова до Чарториї» генерала Марка Безручка. Ця книжка дає повну уяву про хід військових дій в умовах великого міста (бої із більшовицьким бунтом у Києві на початку 1918 р.), зустрічного бою січових стрільців з багатократно переважаючими їх чисельністю московською офіцерською дружиною князя Святополк-Мірського та іншими частинами гетьмана Скоропадського під Мотовилівкою 18 листопада 1918 р. Йдеться також про серйозні помилки політичного керівництва як Центральної Ради, та і Директорії у боротьбі всіх проти всіх.

Прискіпливого читача зацікавлять також книжки «Історія українського війська» видання Івана Тиктора (репринтне видання 1992 р.), нарис Олега Ольжича «Євген Коновалець» (у книжці: Ольжич Олег «Незнаному Воякові», Київ, 1994). Євген Коновалець не тільки вмів воювати, після поразки Української Національної Революції він зумів дати українцям нову надію і підняти їх на нову боротьбу, зробивши усе можливе, щоб об’єднати Схід і Захід України. Його життям були Січові Стрільці, Українська Військова Організація  (УВО), а згодом Організація Українських Націоналістів (ОУН). Про цей період життя Євгена Коновальця розповідається в книжках Володимира В’ятровича «Україна. Історія з грифом «Секретно», Ярослава Файзуліна, Володимира Гінди «Україна у вогні минулого століття» ( Харків, 2015), збірнику «ОУН: минуле і майбутнє» (Київ, 1993), бібліографічному нарисі «Євген Коновалець і його пора» (ЦРБ ім.М.О.Некрасова, 2016) та інших виданнях.                                                                                                                                                    

Доля України в світі, можливо, була б іншою, якщо б Євген Коновалець не був знищений 23 травня 1938 р. у Роттердамі за особистим наказом Сталіна. Про ці події йдеться у книжці «Життя і смерть полковника Коновальця» (Львів, 1993), а у книжечці «День героїв» (Івано-Франківськ, 2011) розповідається про те, як у підрозділах УПА у кінці 1940-х відзначали День героїв (23 травня) – пам’ять усіх Героїв Української Національної Революції.

Вічна слава героям, які загинули і продовжують гинути в боротьбі за Українську соборну державу! Пам’ятаємо слова Євгена Коновальця «Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба».                                                

10 червня слухачі курсу з вивчення іспанської мови знову зустрілися в бібліотеці. Заняття проходять щочетверга о 17:30

 

Василь Шкляр - гордість України

 

9 червня відбулось знайомство з бібліотекою найменших користувачів – учнів приватної школи.

 Бібліотекарі провели екскурсію бібліотекою, ознайомили з правилами поведінки в бібліотеці. Метою бібліотечного уроку було навчити дітей любити й поважати книгу, викликати бажання читати, виховувати бережливе ставлення до книги, формувати у дітей поняття, що бібліотека — це храм знань і скарбниця мудрості. Діти записалися до бібліотеки і взяли книги, які мають повернути уже з батьками. Чекаємо нових читачів!

  

Колектив бібліотеки ім.П.Панча та читачі щиро вдячні депутату Київради Максиму Нефьодову за допомогу в придбанні необхідної для роботи техніки.

 

Пам'яті Наталії Недбайло

  Я сьогодні дізнався що не стало моєї улюбленою берегині бібліотеки і книжки Наталья Ивановна Недбайло. Вона пішна з життя 31 березня. А я дізнався лише сьогодні! І мені стало дуже сумно, що я мало спілкувався з нею.

Я познайомився з пані Наталею 11 років тому, і ще перед вступом в Карпенка розказував всі свої сумніви вагання і вона мене завжди підтримувала і давала читали ті книжки з бібліотеки, які не можна давати додому) Вона була завжди ніби своя людина, якій можна все розказати, дуже близька, як старий друй чи подруга! Людина, яка навколо себе створювала громаду і запрошувала всіх відомих класиків і молодих письмеників, і там на Великій Васильківській 90 в бібліотеці ім. Петра Панча були всі, дійсно всі, відомі діячу української літератури! Вона організовувала музичні концерти, театр, кіно, фестивалі і багато багато!!!

Я щасливий, що був знайомий із Наталею Недбайло - бо це була дуже крута енергійна молода духом людина, яка робила щодня двіж своїми силами і своїм прикладом довела, що якщо є бажання, можна із маленької бібліотеки зробити культурний центр масштабу міста!

Велике співчуття родині і колективу!

Приклад роботи з бібліотечною книгою

 

   

     

        

  

1 червня відбувся черговий онлайн тренінг " Смартфон та інформаційна культура". Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Освіта як ніколи близька. Знання — на відстані смартфону.

 

31 травня вивчали онлайн українську мову з викладачем Оксаною Жованик. Заняття відбуваються щопонеділка 12:30. Довідки 067 509 44 68.