28 квітня в онлайн-режимі вивчали англійську мову. Викладач - вчитель англійської мови, музикант Михайло Сиромля ( Міка Чуєв). Заняття відбуваються щосереди об 12:00. Довідки за телефоном 067 509 44 68.

Ніколи не знаєш, які знання можуть знадобиться вам завтра, тому знання додаткової іноземної мови, ніколи не завадять, особливо в бізнесі і кар'єрі.

27 квітня відбувся черговий онлайн тренінг " Смартфон та інформаційна культура". Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Освіта як ніколи близька. Знання — на відстані смартфону.

 Багатофункціональності смартфону немає меж. Окрім своїх безпосередніх функцій, він дозволяє переглядати відео, читати книги, вивчати іноземні мови, планувати дозвілля, а також у розпорядженні користувача – різноманітні ігри, соціальні мережі, тощо.

26 квітня вивчали онлайн українську мову з викладачем Оксаною Жованик. Заняття відбуваються щопонеділка 12:30. Довідки 067 509 44 68.

Варто пам’ятати, що мова це — питання національної безпеки і вона завжди на часі.

25 квітня відбувся онлайн-урок з каліграфії - красного письма. Заняття з каліграфії відбуваються щонеділі о 12:00 в ZOOM

Каліграфія пов’язана з такими важливими функціями головного мозку, як увага, координація, мислення, пам’ять і уява. “На кінчиках пальців лежать мислення і мова“.

З романом Зеєва Фрідмана «В ночь на седьмое ноября».- Київ, 2017 знайомить користувачів бібліотеки ім.П.Й.Панча бібліотекар Редько А.Г.

Зеєв (Володимир) Фрідман (1960 – 2009), музикант, навчався в Ростові-на-Дону. У 1990 р. виїхав до Ізраїля, викладав у консерваторіях Ізраїля.

Герой роману – звичайний молодий інтелігент, єврей, викладач ВНЗ, аспірант. Проте є у нього відмінності від інших законослухняних громадян СРСР: він відвідує синагогу і мріє виїхати в Ізраїль. Роман однозначно спрямований проти безбожної радянської влади і проти «організації» під загальноприйнятою і всім відомою КДБ. У романі Зеєва Фрідмана потворний побут і весь уклад радянського життя, потворні всі члени КДБ, а жінки, навіть якщо вони зовні привабливі, потворні внутрішньо. Автор бачить і зображує сучасну йому радянську дійсність, як світ кошмару. Дві світові війни, незліченна кількість жертв, «коричнева чума» - фашизм, «червона чума» - комунізм. Історія рушила назад: світ серйозної музики, літератури, живопису і ідеї добра, любові та братерства зникли, поступившись місцем світу комуналок, черг, хамства і грубості, горілки, жебрацьких зарплат, вічного дефіциту, неможливості виїхати з країни. Для радянської людини абсолютно нормальним явищем стала здаватися навіть наявність таборів і психлікарень, куди міг потратити кожен інакомислячий.

Герой роману Зеєва Фрідмана живе в комуналці, куди вночі прийшли за ним якісь дивні страшні люди з КДБ. З цього моменту починаються неймовірні пригоди героя, в яких звична радянська дійсність поєднується з абсурдом. Прекрасно виписана технологія вербування героя: примус, погрози, обман і шантаж, його звинувачують у вбивстві, і яке фантастичне завдання – він повинен вночі увійти в синагогу, підслухати про що там говорять і донести їм! Адже це єдине, чого не знає організація, яка знає все, для них синагога вночі виявляється темною і порожньою. Герой роману приходить в синагогу вночі і бачить там євреїв, які вивчають Тору, там він зустрічає свого мудрого прадіда який просить його жити, щоб виправляти себе і інших. Протягом ночі на 7 листопада герой з’ясовує для себе, що близькі йому люди завербовані або залякані КДБ. Його колишня ідеальна наречена, яку він залишив, від образи зненавиділа його і тепер мстить йому і всьому єврейському народу. Знайомий Йосип, єврей-вихрест, доносив на нього в органи. Чарівна і ніжна жінка – «сирена», з якою він зустрічається перед тим, як потрапити в синагогу, теж завербована КДБ. А під час святкової демонстрації він з’ясовує, що і його друг-аспірант Коля виявляється завербованим (за обіцянку після аспірантури залишитися в місті і отримати направлення в НДІ). Рятуючись від кошмарної дійсності, герой біжить в свою комуналку, населену сусідами, готовими отруїти один одного за зайвий метр житлоплощі. І ось саме тут, в бабусиній кімнаті, він може згадати її, яка так його любила. Після декількох годин важкого сну герой дістає аркуш паперу і починає писати «донос», переказуючи те, що він побачив і почув у синагозі і що зрозумів із слів свого мудрого прадіда. В посттоталітарній Україні методи колишнього КДБ все ще діють, а деякі колишні його члени або послідовники все ще хочуть панувати над усіма нами, живими і мертвими. І, потрібно сказати, вони вміють знаходити потрібні важелі. Адже люди, які виросли в радянському світі, де панував страх і приниження, схильні піддаватися маніпуляціям, вірити брехні, пропаганди і агітації.

Бібліотека ім. Петра Панча пропонує вшанувати загиблих ліквідаторів і постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, всіх наших славних ветеранів-чорнобильців за їх мужність і героїзм, який врятував мільйони життів.

 

Вражаючий світ Шекспіра

 Вільям Шекспір (26 квітня 1564-3 травня 1616) — великий англійський поет і драматург, один з видатніших драматургів світу, автор 10 трагедій, 16 комедій, 6 історичних хронік. Шекспір іменується національним поетом Англії. Дійшли до нас роботи , написані спільно з іншими авторами, які складаються з 38 п’єс, 154 сонетів, 4 поем і 3 епітафій. П’єси Шекспіра переведені на всі основні мови і ставляться у театрах частіше, ніж твори інших драматургів. Твори Шекспіра найбільш цитовані в англійській мові, за популярністю вони поступаються лише цитатам з Біблії.

До Всесвітного дня охорони праці бібліотека П.Й. Панча пропонує відвідувачам книжкову виставку «Збережи себе сам».

  Охорона праці – це система різноманітних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини, і, як наслідок, зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.                                                                                          Щоб ознайомити користувачів в з основами дій для порядку на робочих місцях,  бібліотекар1 категорії Редько А.Г. підготував книжкову виставку «Збережи себе сам».До уваги читачів представлені матеріали по законодавчій та нормативній базі, книги, посібники, які допоможуть вирішувати питання щодо охорони праці задля збереження здоров’я та запобігання професійним захворюванням. Усі ці книги містять різноманітні рекомендації по забезпеченню безпеки технологічних процесів, обладнання, машин і механізмів на промислових підприємствах. Вони можуть бути цікавими як студентам ВНЗ, так і практичним працівникам в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності. В сучасних умовах практично кожного в Україні може зацікавити питання організації цивільного захисту населення.

 

До 35 - річчя аварії на Чорнобильській АЕС 20 квітня в кіноклубі бібліотеки ім.П.Й.Панча «Книги і кіно» переглянули онлайн та обговорили документальний фільм режисера Ален де Альо «Вітаємо на Фукушимі».

 Цей фільм примусив замислитися над багатьма питаннями, які стосуються  розвитку технічного прогресу, який з одного боку дарує людям блага цивілізації, а з іншого несе загрозу. Проводилися паралелі між катастрофою на Чорнобильській АЕС і на АЕС Фукушимі, між їх наслідками : відсутність достовірної інформації у населення, належного медичного обслуговування, несвоєчасна евакуація, турботи про дітей. Особливий акцент під час обговорення фільму був зроблений на проблемі відповідальності кожної людини за свої дії: батьків перед дітьми, науковців перед суспільством, державних службовців перед жителями країни…

 

20 квітня відбувся черговий онлайн тренінг " Смартфон та інформаційна культура". Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Освіта як ніколи близька. Знання — на відстані смартфону.

 

19 квітня вивчали онлайн українську мову з викладачем Оксаною Жованик. Заняття відбуваються щопонеділка 12:30. Довідки 067 509 44 68.

Кожна національна мова має свою історію, культуру. Історія української мови, як і самого народу, вельми трагічна. Але тернистий шлях її формування довів, що наша мова безсмертна, нездоланна, заслуговує на пошану з боку інших народів.

18 квітня відбувся онлайн-урок з каліграфії - красного письма. Заняття з каліграфії відбуваються щонеділі о 12:00 в ZOOM.

Каліграфія – це майстерність, можливість заявити світові про унікальність досвіду кожної людини, про те, що кожен з нас – особливий і неповторний.

Герої серед нас! Ветеран батальйону "Донбас" Віктор Шевченко (позивний "Шрек") біля книжкової виставки "Якби не добровольчі батальйони..."

 

Чорнобиль – довгий слід трагедії.

 Пропонуємо книжкову виставку «Чорнобиль – довгий слід трагедії». 35 років пройшло з 26 квітня 1986року – дня найбільшої за всю історію ядерної енергетики глобальної техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи. У результаті двох теплових вибухів і подальшого руйнування четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин потужністю 300 Хіросім. Близько 600000 осіб зазнали радіоактивного ураження, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження. Киянам – читачам нашої бібліотеки не потрібно розповідати про жахливі результати цієї рукотворної катастрофи, вони все це добре знають. Саме тому в нашій книжковій виставці ми звертаємо увагу відвідувачів на обмежену кількість книжок, а саме на роман «Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич, окремі уривки з есею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко «Є поети для епох», на книжку письменника, що відійшов у вічність 17 квітня 2021 року Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття». Книжка білоруської журналістки і письменниці, лауреата Нобелівської премії з літератури, Світлани Алексієвич, присвячена аварії на Чорнобильській АЕС. Цей роман описує, без нав’язування оцінки подій та висування звинувачень, психологічну особистісну трагедію, якою стала Чорнобильська аварія, і досліджує враження майже півтисячі свідків цієї аварії. Ліна Костенко звертає нашу увагу на те, що висновків з цієї трагедії не зроблено, а Україна й надалі не гарантована від подібних катастроф. І процитуємо далі філософську статтю Ліни Костенко «Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф»: «Немає народів з легкою історією. І наш не виняток. Але потрактування його як народу ексклюзивно нещасного та ще й із таким букетом специфічних властивостей, як відсутність національної гідності, рабська звичка не вставати з колін, схильність до розбрату і братовбивчих конфліктів, так інерційно бездумно прийняте і активно задеклароване в самих початках державності, було фатальним для подальшого розвитку». Будьмо оптимістами, пам’ятаймо і поважаємо всіх тих громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вдов і вдівців померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

«Чи потрібна книга у ХХІ столітті?»

 Бібліотека ім. Петра Панча, відзначаючи День книги й авторського права у рамках книжкової виставки-роздуму «Чи потрібна книга у ХХІ столітті?» презентує книжку Марії Матіос «Букова Земля» (2019), за яку письменниця отримала книжковий «Оскар» 2020 року. «Букова земля» – це квінтесенція її 35-річної творчої діяльності. Про цю письменницю кажуть, що вона не вміє писати погано або нецікаво. Книжку «Букова земля» Марія Матіос писала майже десять років: наприкінці видання стоять дати: 17 вересня 2010 – 7 квітня 2019. Це роман-панорама, що охоплює життя буковинських родин протягом 225 років, з кінця 18 століття до подій серпня 2014 року. Основна дія твору відбувається здебільш на території Буковини: Чернівці, Вижниця, також – Відень, Берлін, Берн, а наприкінці – Щастя і Станиця Луганська в сучасній Луганській області. Описуючи рідну Буковину, Матіос розповідає нам про весь світ, про людину загалом як найважливішу частину цього світу. Ця книжка Марії Матіос заставляє нас думати: дуже багато емоцій в цьому романі, дуже багато різноманітних життєвих історій. Цей твір Марії Матіос створює величезний простір для людської фантазії. Можна уявити її героїв в дії, сфантазувати їхні альтернативні вчинки. Марія Матіос не робить готових висновків, не повчає нас, як треба жити. Ось саме тому і потрібно читати книжки, адже це є спосіб щось прожити, щось запам'ятати, а не щось забути. А читання хорошої книжки, як «Букова Земля», примусить Вас подумати про її вплив на Вас, про те, що залишиться у Вашій душі після прочитання. Читача приємно здивує чудова мова авторки, її стильні описи природи Буковини. Феноменальні самі персонажі письменниці: немає абсолютно позитивних героїв, у кожному є людське зло і добро водночас. У кінцівці роману відчувається величезний вплив художнього фільму «Білий птах із чорною ознакою», цей епілог з величезним підтекстом змушує згадати як Тараса Шевченка, так і Володимира (Зеєва) Жаботинського. Марія Матіос пропонує всім нам подумати над тим, що було з нашою країною і її людьми в періоди червоного і коричневого тоталітаризму, не вистачає тільки тепер дожити ще і до якогось нового! А знайомство Марії Матіос з Володимиром Івасюком, її участь в похоронах композитора привели до багаторічного «пресування» з боку КГБ СРСР. І от всі ці життєві труднощі дали можливість письменниці правдиво і спокійно описати принади і різноманітності природи людської зради. Цю книжку цікаво читати і тому, що авторка дуже чітко, хронологічно точно подає нам частини роману, вона вказує ім’я персонажа, місце дії, дату. Кожну частину роману можна читати окремо, адже вона постає завершеною історією.

Нашу інформацію про новий роман Марії Матіос і про необхідність читати книжки хочеться завершити посиланням на інтерв’ю письменниці Олегу Вергелісу для «Главкома» : «Бо може так трапитися, що одного ранку розвидниться за вікном, а там, дивись, уже стоять мовчазні «вєжлівиє чєловєчкі», як у історії із сестрами Берегівчуками із книжки. І ті «чєловєчкі» будуть не з книжкою в руках, а з «калашем». Так, це правда, що кожна нація і кожен народ завжди перебуває під прицілом «калаша» чи «джавеліна», чи якогось там «глога». Але не кожна нація уміє себе захищати. І не кожна, власне, захищається як воїн, а не як паяц. А ще кожна нація зобов’язана фіксувати свій захист, свої перемоги, поразки і своїх героїв і негідників бодай у слові. Художньому зокрема. Бо інакше наступні покоління не матимуть мотивації для прогресу і для зміцнення своєї держави. Ось про це моя «Букова земля».

 

14 квітня в онлайн-режимі вивчали англійську мову. Викладач - вчитель англійської мови, музикант Михайло Сиромля ( Міка Чуєв). Заняття відбуваються щосереди об 12:00. Довідки за телефоном 067 509 44 68.

 Англійська мова — одна з найпоширеніших і затребуваних мов. Знати англійську мову — значить розуміти більше 1 мільярда людей у нашому світі! Уявіть, скільки інформації ви можете отримати, скільки книжок прочитати. Знання англійської мови обов'язково поліпшить ваше життя, а може навіть повністю переверне його. Адже можливості, пов'язані з англійською мовою - безмежні.

13 квітня відбувся черговий онлайн тренінг " Смартфон та інформаційна культура". Тренінг провела бібліотекар Ласкіна С.А. Тренінги відбуваються щовівторка 12:00. Довідки 067 509 44 6820.

Смартфони допомагають нам компенсувати наші недоліки, заповнити прогалини в знаннях, надати нову, більш повну інформацію, зберегти необхідні документи і багато-багато іншого.

12 квітня вивчали онлайн українську мову з викладачем Оксаною Жованик. Заняття відбуваються щопонеділка 12:30. Довідки 067 509 44 68.

У нашій мові є так звані “дзеркальні” фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром “Я несу гусеня”, або ж “ротатор”.

11 квітня відбувся онлайн-урок з каліграфії - красного письма. Наступне заняття відбудеться 18.04 о 12:00 в ZOOM.

Найкоротший лист написав відомий письменник Віктор Гюго. Це було послання, адресоване видавцеві, в якому значився лише знак питання і більше нічого. Таким чином Гюго бажав дізнатися, як відреагували читачі на його черговий витвір. У відповідь видавець написав знак оклику.

7 квітня в онлайн-режимі вивчали англійську мову. Викладач - вчитель англійської мови, музикант Михайло Сиромля ( Міка Чуєв). Заняття відбуваються щосереди об 12:00. Довідки за телефоном 067 509 44 68

 У будь-якого народу є своя культура, яку пізнати з книг або фільмів досить складно. І британці в цьому сенсі не виняток. Англія - країна, культура якої вражає своєю прихильністю традиціям. Усім відомо, що саме в Англії зародилося поняття «справжнього джентльмена». І щоб ним стати, потрібно володіти бездоганними манерами і дотримуватись етикету.